Вирок № 90972685, 14.08.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5716/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2020 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої - судді Зими І.Є.

при секретарі Палайда У.Я.

з участю прокурора Мельника Н.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові, кримінальне провадження № 12020140090001948 від 24.07.2020р. про обвинувачення, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рясне, Яворівського району, Львівської області, громадянина України, українця, з повною вищою освітою, непрацюючого, одруженого,маючого на утриманні неповнолітню дитину , раніше судимого - 23.06.2020 р. вироком Шевченківського районного суду м. Львова за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 н.м.д.г., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (ос.)., -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст. 185 КК України , -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 23.07.2020р., близько 12.30 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Жжук», що по вул. Мазепи, 11 в м. Львові , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, діючи повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не стежить, шляхом вільного доступу, таємно, викрав із столу мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy - А01» IMEI 1: НОМЕР_1 та заховавши його у кишеню штанів, покинув магазин. Викраденим майном обвинувачений розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій стороні ТзОВ «Мобіжук» матеріальну шкоду на суму 2699 гривень.

Представником потерпілого ТзОВ «Мобіжук» заявлений цивільний позов, відповідно до якого, цивільний позивач просить стягнути з обвинуваченого 2 699 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю. Підтвердив вказані в обвинувальному акті обставини, та зазначив, що дійсно 23.07.2020р., близько 13.00 год., викрав з залу магазину ТзОВ «Мобіжук» мобільний телефон. Щиро кається у скоєному, просить його суворо не карати. Повністю визнає заявлений цивільний позов.

Від представника потерпілого ТзОВ «Мобіжук» Рибака О.В. поступило клопотання про проведення судового розгляду в його відсутності, просить задовольнити заявлений цивільний позов.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, така повністю і об`єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінальних проваджень № 12020140090001948 , що не оспорювались учасниками судового розгляду.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України повністю та об`єктивно доведена.

Суд вважає, що дії обвинуваченого органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинене повторно.

Судом, при призначенні покарання ОСОБА_2 , враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відтак, суд враховує, що обвинувачений має на утриманні неповнолітню дитину, щиро кається у скоєному та сприяв розкриттю злочину, що є обставинами, які пом`якшують покарання. Обставин, які обтяжують покарання суд не вбачає.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді обмеження волі, із застосуванням вимог ст. 75 та 76 КК України. Крім того, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом складання вироків слід врахувати покарання, визначене ОСОБА_2 вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 23.06.2020р., оскільки штраф обвинуваченим не сплачено та на момент вчинення даного злочину -23.07.2020 року, 22.07.2020 року набрав законної сили вирок Шевченківського райсуду м. Львова від 23.06.2020 р.

На виконання вимог ст.ст. 22, 1166, 1177 ЦК України заявлений позов слід задовольнити.

Долю речових доказів слід вирішити, відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому у вигляді домашнього арешту слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд ,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом складання покарань, з врахуванням вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 23.06.2020р., визначити остаточно ОСОБА_1 покарання у виді 1 (одного) року обмеження та штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят ) грн. в доход держави.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України, раніше призначене покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 23.06.2020р. у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят ) грн. - виконувати самостійно.

На підставі ст. 75 КК України, засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 протягом іспитового строку, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Мобіжук» 2 699 (дві тисячі шістсот дев`яносто дев`ять ) грн. у відшкодування матеріальної шкоди.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази: DVD-R диск із відеозаписом під назвою «ЛВ2 вул. Мазепи,11_02_20200723_12000» - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12020140090001948.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя І. Є. Зима