Ухвала суду № 90970757, 14.08.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4758/20

Провадження 1-кп/524/430/20

УХВАЛА

14.08.2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі: головуючого судді: Олейнікової Г.М.

при секретарі: Хім`як І.М.

за участю: прокурора Кравченка Я.Ю.

захисника Лашко О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області матеріали обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170090002054 від 18.06.2020 року відносно вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

06.08.2020 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170090002054 від 18.06.2020 року відносно вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України.

07.08.2020 року ухвалою суду кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Кременчуцької місцевої прокуратури Кравченко Я.Ю. заявив клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , оскільки є ризики , передбачені ст.. 177 КПК України , що обвинувачений може ухилитись від явки до суду,у останнього відсутні міцні соціальні зв`язки, на волі може продовжувати злочинну діяльність та перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню, а також ухилятися від явки до суду, він не працює, немає постійного доходу для існування , у зв`язку з чим може вчинити інше кримінальне правопорушення , може незаконно впливати знаходячись на волі на потерпілу та свідків, також скоїв тяжке кримінальне правопорушення.

Суд вислухавши думку захисника Лашко О.О., яка заперечує проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою , оскільки прокурором не доведені ризики , передбачені ст. 177 КПК України , просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м,який запобіжний захід , так як він працює в ТОВ "Укрбуд" ,має постійне місце проживання у АДРЕСА_1 , має на утриманні малолітню дитину , доньку , обвинуваченого ОСОБА_1 , який підтримав думку свого захисника, приходить до наступних висновків:

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом , який застосовується виключно у разі , якщо прокурор доведе , що жоден із більш м,яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам , передбаченим ст.. 177 КПК України.

Згідно Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 де зазначено , що у підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Пунктом 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім, зокрема, законного арешту або затримання особи для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом, і відповідно до процедури, встановленої законом.

Отже , право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене , але тільки на підставах та в порядку , які чітко визначені в законі.

Запобіжний захід до ОСОБА_1 застосований рішенням суду, тобто у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством України.

Вирішуючи клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , згідно з вимогами ст.178 КПК України суд враховує наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України та вагомість обставин при яких було вчинене кримінальне правопорушення , тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 у разі визнання винуватим у скоєні злочину , у вчиненні якого він обвинувачується, вік обвинуваченого, його соціальний статус, відсутність законних джерел доходу, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема можливість обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд, дослідивши всі докази в обґрунтування клопотань вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, переконливими є і обґрунтування щодо наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, а з місця злочину обвинувачений втік; ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_1 раніше судимий і на цей час притягується до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, обвинувальні акти направлено до Хорольського районного суду Полтавської області та Глобинського районного суду Полтавської області, обгрунтовано підозрюється у вчиненні нового злочину після звільнення з місць позбавлення волі, що дає підстави вважати, що джерелом доходу підозрюваного є скоєння майнових злочинів.

Більш м`які запобіжні заходи щодо ОСОБА_1 , що не пов`язані з позбавленням волі, неможливо застосувати, оскільки вони передбачають перебування обвинуваченого на волі, що не виключає можливість вчинення обвинуваченим інших злочинів.

Виходячи із приведених обставин, що оцінено у сукупності із тяжкістю інкримінованого злочину та тяжкістю ймовірного покарання, суд вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України і підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, тому суд вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів , а саме з 14.08.2020 року по 12.09.2020 року.

Згідно з ст. 183 ч.3 КПК України слідчий суддя , суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави , достатньої для забезпечення виконання підозрюваним , обвинуваченим обов`язків , передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 182 ч.4 КПК України зазначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У ч. 5 ст. 182 КПК України зазначено , що розмір застави визначається щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Враховуючи встановлені обставини та приймаючи до уваги матеріальний і сімейний стан ОСОБА_1 та ризики передбачені ст. 177 КПК України, суд визначає заставу у виді тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 65910 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст.177,178 ,194, 314-316 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

Клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Кравченка Я.Ю. – задовольнити частково .

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів , а саме з 14.08.2020 року по 12.09.2020 року.

Визначити суму застави- 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 65910 грн.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач ТУДСА України в Полтавській області, р\р №37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО:820172, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Роз`яснити обвинуваченому , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово СВ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області, прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури та головуючого суддю Автозаводського районного суду м. Кременчука.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок чи інше судове рішення, яким закінчилось провадження у суді першої інстанції.

Головуючий суддя: Г.М.Олейнікова