Рішення № 90970334, 14.08.2020, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/251/20 провадження № 2/403/121/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2020 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості, що виникла внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за укладеним кредитним договором, в загальному розмірі 23096 грн. 26 коп.. Позов обгрунтовано тим, що 04.11.2019 року, шляхом підписання відповідачем ОСОБА_1 заяви про приєднання №52014612/041119 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), між АТ «Державний ощадний банк України», від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк», та ОСОБА_1 було укладено договір, складовими частинами якого є договір банківського рахунку, договір банківського вкладу (депозиту), кредитного договору. Шляхом проставлення свого підпису під заявою відповідач також засвідчив підписання ним Паспорту споживчого кредиту та Таблиці сукупної вартості кредиту, які є невід'ємними частинами договору та розміщені на офіційному сайті банку, погодившись із запропонованими умовами кредитування щодо: встановлення кредитного ліміту в розмірі 20000,00 грн. та фіксованої процентної ставки 38% річних, крім випадку користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду. Починаючи з 05.11.2019 року відповідач користувався кредитними коштами, однак не здійснював повернення кредиту до 25 числа кожного місяця, внаслідок чого станом на 29.05.2020 року у нього виникла заборгованість в розмірі 23096,26 грн., яка складається із: основної суми боргу - 19941,57 грн.; процентів за користування кредитом - 3060,78 грн.; комісії - 56,81 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 26,23 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 10,87 грн.. Крім того, позивач прохав стягнути з відповідача по справі сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 2102,00 грн..

В судове засідання представник позивача не з`явилась. Згідно поданої до суду письмової заяви прохала розглянути справу без її участі та задоволити позовні вимоги в повному обсязі. Не заперечувала проти винесення судом заочного рішення у разі виникнення обставин, викладених в ч.1 ст.280 ЦПК України (а.с.100).

В судове засідання відповідач по справі ОСОБА_1 не з`явився. Про місце, день і час розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, тому вважається, що судовий виклик вручений йому належним чином (а.с.71, 83, 94, 97-97). Про причини неявки суд не повідомив. Представника для участі у судовому засіданні не направив. Відзиву на позовну заяву АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії -Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог відповідач по справі ОСОБА_1 у встановлений судом строк на подав. Заяв та клопотань, в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду від відповідача по справі на дату проведення судового засідання також не надходило.

З огляду на викладене, за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, судом відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України 14.08.2020 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи. Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що 04.11.2019 року шляхом підписання уповноваженим представником банку та відповідачем ОСОБА_1 заяви про приєднання №52014612/041119 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (далі - Заява про приєднання та Договір), між сторонами по справі був укладений договір, складовими частинами якого є договори банківського рахунку, банківського вкладу та кредитний договір (пункт 4.1) (а.с.8 зворот).

Згідно умов, визначених в пунктах 3.2, 3.4.1, 3.4.2 Заяви про приєднання, банк відкрив на ім'я відповідача, як клієнта, поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривнях України на умовах тарифного пакету «Мій комфорт», операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (картки) за дебетово-кредитною схемою, та надав платіжну картку типу VISA «Моя картка» та ПІН-конверт до неї(а.с.8 зворот).

04.11.2019 року відповідач отримав платіжну картку № НОМЕР_2 та ПІН-конверт до неї по рахунку № НОМЕР_1 в неушкодженому вигляді, що підтверджується даною ним письмовою розпискою (а.с.76).

За змістом пункту 4.1 Заяви про приєднання шляхом підписання даної заяви відповідач ОСОБА_1 підтвердив підписання ним Паспорту споживчого кредиту та Таблиці сукупної вартості кредиту, які є невід'ємною частиною Договору та розміщені на офіційному сайті банку, та погодився з тим, що дана заява разом з вказаними додатками до Договору та Умовами користування кредитною лінією (кредитом), Тарифами складають єдиний документ - договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с.8 зворот).

Відповідно до кредитної заяви 612034999 від 04.11.2019 року сторони узгодили надання відповідачу кредиту у розмірі 20000,00 грн. на строк дії платіжної картки - вересень 2024 року (а.с.10 зворот, 12).

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до наступного висновку.

За змістом п.1 ч.2 ст.11, ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Згідно з приписами ст.627 ЦК України сторони відповідно до ст.6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст.634 ЦК України).

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України). Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до п.1.8 розділу ХХІІ Договору датою укладення договору є дата підписання заяви про приєднання уповноваженим представником (працівником) банку; датою надання кредиту (частин кредиту) є дата використання клієнтом кредиту (кредитних коштів) (а.с.26).

З урахуванням викладеного судом встановлено, що датою укладення кредитного договору між сторонами по справі є 04.11.2019 року, а факт користування відповідачем ОСОБА_1 після цієї дати кредитними коштами шляхом зняття готівки 05.11.2019 року підтверджується наданою банком випискою по картковому рахунку відповідача № НОМЕР_1 (а.с.14-17).

Під час судового розгляду справи факт підписання 04.11.2019 року Заяви про приєднання та кредитної заяви 612034999, отримання від позивача кредитних коштів в сумі 20000,00 грн. та користування ними, відповідачем ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України спростований не був.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідно до п.1.17.1 розділу ХХІІ Договору, відповідач зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно та в повному обсязі повернути суму кредиту, сплатити всі нараховані проценти та інші платежі, передбачені договором (а.с.27).

Згідно п.1.18.1 розділу ХХІІ Договору за користування кредитом клієнт зобов'язаний сплачувати банку проценти в порядку та розмірах, визначених в Умовах користування кредитною лінією (кредитом) (а.с.27 зворот).

Умовами користування кредитною лінією (кредитом) визначена плата за користування кредитом у розмірі 38% річних (а.с.32).

На підставі п.п.1.18.5, 1.18.6 розділу ХХІІ Договору сплата нарахованих процентів за користування кредитом (в т.ч. процентів за користування кредитом протягом Грейс-періоду)/обов'язкового щомісячного платежу/процентів за несанкціонованим овердрафтом та сплата комісійних винагород, що передбачені Заявою на встановлення відновлювальної кредитної лінії, здійснюється не пізніше 25 числа кожного місяця шляхом договірного списання коштів з карткового рахунку клієнта. У разі несплати вищезазначених платежів у визначений розрахунковий період, сума заборгованості, яка підлягала погашенню, наступного робочого дня переноситься на відповідні рахунки для обліку простроченої заборгованості. Тривалість Грейс-періоду 30 днів. Після закінчення вказаного періоду при непогашенні клієнтом заборгованості проценти за користування кредитом нараховуються у розмірі, визначеному договором (а.с.27 зворот).

Пунктом 1.14.1 розділу ХІІ Договору передбачено, що строк користування кредитом встановлюється до дати закінчення строку дії платіжної картки, якщо умовами Договору та/або додатками, що є його невід'ємними частинами, не встановлено інше (а.с.26 зворот).

На підставі викладеного, з урахуванням підписання 04.11.2019 року відповідачем ОСОБА_1 запропонованих позивачем стандартних форм - заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), а також кредитної заяви НОМЕР_3 , у відповідача по справі, як позичальника, який здійснював користування наданим кредитом, виникло зобов`язання щодо виконання умов кредитного договору, в тому числі, здійснення платежів з повернення основної суми кредиту та процентів за користування ним.

За змістом ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Судом встановлено, що позивач, згідно умов укладеного між сторонами кредитного договору від 04.11.2019 року, виконав взяті на себе зобов`язання належним чином та в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Натомість відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконував належним чином, оскільки не надавав своєчасно банку грошові кошти в рахунок повернення чергових сум отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором, наданого позивачем по справі, загальна сума заборгованості відповідача станом на 29.05.2020 року складає 23096,26 грн., з яких: основна сума боргу - 19941,57 грн.; проценти за користування кредитом - 3060,78 грн.; комісія - 56,81 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 26,23 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 10,87 грн. (а.с.12-13).

При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання, приходить до висновку, що відповідачем по справі не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування розрахунку кредитної заборгованості, наданого позивачем, та її розміру.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Пунктом 1.24 розділу XXII Договору передбачено, що банк має право вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, сплати комісійної винагороди за обслуговування кредиту та інших платежів за договором, строк сплати яких не настав, та застосувати процедуру звернення стягнення на майно клієнта згідно із законодавством, у випадку невиконання або неналежного виконання клієнтом зобов`язань щодо вчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, сплати комісійної винагороди та інших платежів (а.с.28 зворот).

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України до правових наслідків порушення зобов'язання, встановленого договором або законом, належить сплата неустойки.

Відповідно до п.1.21 розділу XXII Договору за невиконання або несвоєчасне, не в повному обсязі виконання клієнтом зобов'язання перед банком у розмірі та в строки, передбачені цим Договором, банк має право нараховувати на суми прострочених платежів та стягувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення, починаючи з дня, коли відповідна сума мала бути сплачена, до дати фактичної її сплати, але не більше 15% від суми простроченого платежу (а.с.28).

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року в справі №6-2129цс16, проценти, передбачені ст.625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3% річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.

На підставі зазначеного, 3% річних, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов'язання, складовою якого, зокрема, є також нараховані проценти за користування кредитними коштами, строки сплати яких передбачено договором.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 23039,45 грн., що включає: основну суму боргу - 19941,57 грн.; проценти за користування кредитом - 3060,78 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 26,23 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 10,87 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача по справі ОСОБА_1 комісії в розмірі 56,81 грн., суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, далі - Закону) договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (п.4 ч.1 ст.1 Закону).

Згідно ч.2 ст.8 Закону для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Відповідно до п.5 «Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит», затверджених постановою Правління Національного банку України 08.06.2017 року №49, чинних на день укладення між сторонами кредитного договору (04.11.2019 року), банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.12 Закону, у договорі про споживчий кредит зазначається: орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.

Відповідно до ч.6 ст.12 Закону споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

Разом з тим, як вбачається з доданої представником позивача до позовної заяви Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за кредитним договором, остання не має ніякого відношення до розпису складових загальної вартості наданого відповідачу ОСОБА_1 кредиту в сумі 20000,00 грн. за договором від 04.11.2019 року, оскільки містить лише наведений банком приклад розрахунку вартості кредиту, виходячи із отримання його в максимальному розмірі 250000,00 грн. строком на п'ять років та початком розрахункового періоду з 25.01.2019 року (а.с.6-7).

Жодної інформації про розмір та порядок сплати відповідачем комісії, в тому числі, із зазначенням того за які саме надані банком послуги, не містять і додані представником позивача до позовної заяви Умови користування кредитною лінією (кредитом) (а.с.32).

Згідно п.п.6.9, 6.10 розділу VІ Договору нарахування комісійної винагороди, яка сплачується клієнтом, та строки її сплати визначаються відповідно до Тарифів.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви взагалі не були додані Тарифи, встановлені за користування відповідачем ОСОБА_1 тарифним пакетом «Мій комфорт», про який зазначено в Заяві про приєднання від 04.11.2019 року, а доданий до позовної заяви Паспорт споживчого кредиту стосується банківського продукту «Моя кредитка» та містить інформацію про умови кредитування, яка зберігає свою чинність та є актуальною до 10.01.2019 року (а.с.33-34), тобто взагалі не може застосовуватись судом при вирішенні спору, оскільки кредитний договір був укладений сторонами 04.11.2019 року та, як наслідок, виникнення між ними правовідносин щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту відбулось вже після 10.01.2019 року.

На підставі викладеного, за відсутності обґрунтованих підтверджень позивачем АТ «Державний ощадний банк України» прийняття відповідачем ОСОБА_1 умов договору споживчого кредитування щодо сплати кредитодавцю комісій (зокрема, пов`язаних із отриманням готівки за рахунок кредитних коштів), з огляду на ненадання банком підписаних відповідачем Тарифів обслуговування карткового рахунку відповідача на дату укладення ним кредитного договору, та недоведеності того, що складовими частинами укладеного між сторонами кредитного договору є додані позивачем до позовної заяви: Паспорт споживчого кредиту на умовах банківського продукту «Моя кредитка» та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «Державний ощадний банк України» комісії в сумі 56,81 грн. у зв'язку з їх необгрунтованістю.

У відповідності до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача АТ «Державний ощадний банк України» кошти по сплаті судового збору в розмірі 2096 грн. 83 коп. (2102,00 грн. (100%) - 05 грн. 17 коп. (0,245971%), при цьому 0,245971% = 56 грн.81 коп. (сума комісії, у стягненні якої судом відмовлено), що були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії -Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором від 04 листопада 2019 року в розмірі 23039 грн. 45 коп. (двадцять три тисячі тридцять дев`ять гривень сорок п`ять копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» в порядку розподілу судових витрат, судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 2096 грн. 83 коп. (дві тисячі дев`яносто шістьгривень вісімдесят три копійки).

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за комісією в розмірі 56 грн. 81 коп. (п'ятдесят шість гривень вісімдесят одна копійка) - відмовити.

Найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00032129, місцезнаходження: вул.Госпітальна, буд.№12-г м.Київ) в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк», місцезнаходження: вул.Декабристів, буд.№9 м.Кропивницький, поштовий індекс 25006, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 09323408, МФО 323475, р/р №IBAN: НОМЕР_4 в ОПЕРВ філії - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Суддя С.Ю.Атаманова