Ухвала суду № 90968015, 14.08.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7835/20

2-з/357/123/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді - Цуранова А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду в м. Біла Церква заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд: 1) вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 ; 2) вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та його представникам, іншим особам вчиняти дії, спрямовані на виселення ОСОБА_1 та членів його сім`ї з квартири АДРЕСА_1 , до вирішення даного спору по суті.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 25.12.2015 року з порушеннями чинного законодавства відбулися електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер лота 292974, оформлені протоколом № 352693, що призвело до порушення прав і законних прав і законних інтересів власника майна. На даний час переможець торгів – ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності на вказану квартиру та 30.07.2020 року зареєстрував право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис права власності № 37580848.

Разом із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 подано до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовну заяву до: 1) ОСОБА_2 , треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмету спору: 1) державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Мельничук М.В., 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Згідно вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

На підставі ч. 13 ст. 7 ЦПК України заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку письмового провадження.

При вирішенні заяви, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову заявник має підтвердити обставини наведені в заяві належними доказами.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Разом з цим, у певних немайнових спорах має також досліджуватися питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень.

Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 року, справа № 910/1040/18.

З матеріалів справи вбачається, що згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 30.07.2020 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_2 , підстава для державної реєстрації: свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 1-2363, виданий 11.10.2018, видавник: Мельничук М.В. – державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області.

05.08.2020 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 з претензією-вимогою про виселення зі спірної квартири, до якої додав копію витягу з реєстру територіальної громади м. Біла Церква № 15.2-03/7140 від 04.08.2020 року, відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 04.08.2020 року зареєстровано 0 осіб.

Отже, враховуючи предмет спору за вищевказаним позовом (справа № 357/7837/20, суддя Цуранов А.Ю.), що пов`язаний з вищевказаною квартирою, на думку суду, існує обґрунтований ризик, що спірна квартира може бути відчужена іншим особам, що в свою чергу, у разі задоволення позову може унеможливити чи утруднити ефективний захист, чи поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, тому вимога про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру підлягає задоволенню.

Крім того, в заяві про забезпечення позову заявник також просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та його представникам, іншим особам вчиняти дії, спрямовані на виселення його та членів його сім`ї з квартири АДРЕСА_1 , до вирішення даного спору по суті.

В обґрунтування заяви зазначено, що заявник станом на день подачі заяви до суду протиправно позбавлений права власності на зазначене вище нерухоме майно, що являється єдиним його та його сім`ї житлом, позбавлений права користування житлом та отримав вимогу про виселення.

Відповідно до ст. 109 Житлового кодексу України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого королівства») положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

Таким чином, суд вважає, що вимога про вселення, виселення, чи заборону користуватися житлом конкретній особі за своїм змістом є предметом вирішення позовної вимоги під час розгляду конкретної справи по суті, тобто з дослідженням наданих сторонами доказів, заслуховуванням пояснень та оцінкою всіх доказів у їх сукупності (розгляд справи по суті), тому в межах вирішення заяви про забезпечення позову відсутні правові підстави для задоволення цієї вимоги.

Керуючись ст. 149-153, 259-261, 352-354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 1-2363 від 11.10.2018 року, видавник Мельничук М.В., державний нотаріус Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області.

У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Ухвала суду про забезпечення позову виконується негайно з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя А. Ю. Цуранов