Рішення № 90967168, 14.08.2020, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/3825/20

Провадження № 2/333/2109/20

РІШЕННЯ

Іменем України

14 серпня 2020 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: судді Варнавської Л.О., розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до Запорізького державного підприємства «Радіоприлад», ЄДРПОУ 14313317 (м.Запоріжжя, пр. Соборний, 3) про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» , відповідно до якої остання просить суд стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату та вихідну допомогу у розмірі 26051,65 гривень.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що згідно наказу Запорізького виробничого об`єднання запорізький завод «Радіоприлад» від 14.11.1989 року № 1039 вона була прийнята на роботу на посаду оператора зв`язку, тобто між позивачем та відповідачем укладений безстроковий трудовий договір. В подальшому позивач працювала електромонтером. 02.07.1993 року ЗВО ЗЗ «Радіоприлад» реорганізовано у ЗДП «Радіоприлад». 03.09.2018 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи на підставі Наказу № 218к від 31.08.2018 року за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України у зв`язку із порушенням адміністрацією законодавства про працю. Відповідач відмовився виплатити ОСОБА_1 при звільненні нараховану заробітну платню

та вихідну допомогу, посилаючись на відсутність коштів. Станом на 08.07.2020 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі складає 16002,42 грн., а саме: лютий 2018 р.– 1772,16 грн., березень 2018 р. – 2836,44 грн., травень 2018 р. – 3322,36 грн., червень 2018 р. – 2741,78 грн., липень 2018 р. – 1878,38 грн., серпень 2018 р. – 3451,30 грн., та заборгованість по вихідній допомозі у розмірі 10049,23 грн. Усього 26051,65 грн.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.07.2020 року прийнято позовну заяву призначено до розгляду по суті без повідомлення сторін, роз`яснено учасникам справи право на подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, а відповідачу - наслідки неподання відзиву на позов у встановлений судом строк (а.с. 7-8).

Копію ухвали від 22.07.2020 року, копію позовної заяви з матеріалами позову, направлено відповідачу за місцем його реєстрації, відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України.

Однак, у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк, відповідач, будучи повідомлений належним чином, відзив на позов не подав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від відповідача також не надходило.

Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності зі ст.ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці», частиною першою статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ЗДП «Радіприлад» та була звільнена за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію відповідно до Наказу № 218к від 31.08.2018 року на підставі ст.38 КЗпП України у зв`язку із порушенням адміністрацією чинного законодавства про працю (а.с. 2, зворот).

Відповідно до наданої позивачем до суду довідки від 08.07.2020 року підписаної заступником директора Крючковим О.Г. та головним бухгалтером Бінчевою Ю.О., сума заборгованості ЗДП «Радіоприлад» перед ОСОБА_1 становить 16002,42 грн. та 10049,23 сума заборгованості по вихідній допомозі (а.с. 3).

Встановивши, що відповідачем порушувалися строки виплати заробітної плати у належному розмірі, спірні відносини між сторонами виникли у зв`язку з невиплатою відповідачем нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у день звільнення, суд вважає, що позивачем належними доказами доведено порушення відповідачем вимог трудового законодавства, відповідачем були порушені права та інтереси за захистом яких позивач звернулася до суду, а тому вони підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі.

Вирішуючи питання щодо розміру невиплаченої заробітної плати, яка підлягає стягненню суд враховує зазначене.

Згідно довідки ЗДП «Радіоприлад» - станом на 08.07.2020 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі складає 16002,42 грн., а саме:

-лютий 2018 р.– 1772,16 грн.,

-березень 2018 р. – 2836,44 грн.,

-травень 2018 р. – 3322,36 грн.,

-червень 2018 р. – 2741,78 грн.,

-липень 2018 р. – 1878,38 грн.,

-серпень 2018 р. – 3451,30 грн.,

та заборгованість по вихідній допомозі у розмірі 10049,23 грн.

Відповідачем належних та допустимих доказів відповідно до положень ч.1 ст. 81 ЦПК України щодо спростування зазначених обставин, суду не надано.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 16002,42 грн. та вихідної допомоги у розмірі 10049,23 грн. підлягають задоволенню.

На підставі п. 1.ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81,82, 279, 265, 354, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до Запорізького державного підприємства «Радіоприлад», ЄДРПОУ 14313317 (м.Запоріжжя, пр. Соборний, 3) про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Запорізького державного підприємства «Радіоприлад», ЄДРПОУ 14313317, (м.Запоріжжя, пр. Соборний, 3) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 16002 (шістнадцять тисяч дві) гривні 42 копійки та 10049 (десять тисяч сорок дев`ять) гривень 23 копійки вихідної допомоги.

Стягнути з Запорізького державного підприємства «Радіоприлад», ЄДРПОУ 14313317, (м.Запоріжжя, пр. Соборний, 3) на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць, а саме за лютий 2018 року у розмірі 1772 (одна тисяча сімсот сімдесят дві) гривні 16 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний текст рішення складено 14.08.2020 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська