Ухвала суду № 90965673, 14.08.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/4172/20

Провадження№ 2/266/829/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Іванець О.Д., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АВЕНТУС Україна», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом, в якому просив визнати виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. 20.06.2020 року, реєстровий за № 1554 таким, що не підлягає виконанню.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2020 року цивільну справу передано на розгляд судді Іванцю О.Д.

Одночасно із подачею позову від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, а саме виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., 20.06.2020 року, реєстровий № 1554 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" заборгованості у розмірі 42416,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Так видами забезпечення позову, відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, зокрема є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У відповідності до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.

Виходячи зі специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом, як вид забезпечення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки між сторонами дійсно наявний спір про визнання виконавчого напису нотаріуса, за яким відкрите виконавче провадження про стягнення з позивача заборгованості, таким, що не підлягає виконанню, і невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити ефективний судовий захист, та таке забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, до того ж судом також враховано, що за оскаржуваним виконавчим написом в рамках виконавчого провадження вже ухвалено постанову про звернення стягнення на майно позивача.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150-153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №62452295 за виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., реєстровий № 1554, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» заборгованості за кредитним договором 1573307 від 29.11.2019 року в розмірі 42416,00 гривень, до завершення розгляду справи № 266/4172/20 (провадження № 2/266/829/20) судом та набрання рішенням суду законної сили.

Копію ухвали суду про забезпечення позову для негайного виконання надіслати доприватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірі Леонідівні, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 4-А, офіс 71-А.

Одночасно копію ухвали надіслати заінтересованим особам для відома.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом п`ятнадцяти днів.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Іванець О. Д.