Рішення № 90961597, 13.08.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1444/20

За позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хрещатик міста Боярка»

про стягнення 1947,69грн

Суддя С.І.Чонгова

Представники сторін не викликались

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хрещатик міста Боярка» про стягнення 1947,69грн у т.ч.:

- 659,97грн – пеня за період з 16.02.2016 по 29.02.2016; з 15.03.2016 по 10.04.2016; з 26.04.2016 по 28.06.2016; з 26.05.2016 по 28.06.2016;

- 123,94грн – 3% річних за період з з 16.02.2016 по 29.02.2016; з 15.03.2016 по 10.04.2016; з 26.04.2016 по 28.06.2016; з 26.05.2016 по 28.06.2016;

- 163,78грн – інфляційних втрат за період з 01.05.2016 по 31.05.2016.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу №1054/16-ТЕ-17 від 21.12.2015 в частині оплати за поставлений природний газ у встановлений договором строк.

Відповідач – Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хрещатик міста Боярка» документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду від 26.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами у справі без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та докази, суд

ВСТАНОВИВ

21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (правонаступником якого є – Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») (постачальник) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хрещатик міста Боярка» (споживач) було укладено договір №1054/16-ТЕ-17 постачання природного газу.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

За умовами договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (надалі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору (п1.1 договору).

Згідно з п. 1.2 договору газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) газ обсягом до 41,0тис. куб. м.

Як визначено п. 5.1 договору, регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758.

Відповідно до п.5.2 договору ціна за 1000куб. м газу за цим договором в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74грн, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ – 2%; - податок на додану вартість за ставкою – 20%. До сплати за 1000 куб. м природного газу – 1806,15грн, крім того ПДВ – 20% - 361,23грн, всього з ПДВ – 2167,38грн.

Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У разі не виконання споживачем пункту 6.1 цього договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі не виконання споживачем п.6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.8.2 договору).

Згідно з Розділом 12 договору, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 31.03.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Додатковою угодою №3 від 31.03.2016 сторони внесли зміни до п. 5.1 договору та виклали в наступній редакції: «Регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період з 01.01.2016 по 31.04.2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758, зі змінами, внесене ми постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №234».

Сторонами даною додатковою угодою внесено зміни до п. 5.2 договору, а саме: «Ціна за 1000куб. м газу за цим договором в період з 01.01.2016 по 31.04.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74грн, крім того податок на додану вартість за ставкою – 20%. Всього до сплати з ПДВ – 2124,89грн.

Крім того, погоджено зміни до п. 6.1 договору, а саме: «Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу».

Також, викладено статтю 12 «Строк дії договору» договору у наступній редакції: «Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 30.04.2016 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення».

На виконання п. 2.1 договору, позивач поставив протягом січня – квітня 2016 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 103930,80грн, що підтверджується актоми приймання-передачі природного газу, копії яких долучено до матеріалів справи та довідкою по операціях за договором.

Станом на 29.06.2016 відповідач повністю розрахувався за переданий природний газ переданий у 2016 році, що підтверджується банківськими виписками та довідкою по операціях з 01.12.2015 по 31.12.2019.

Проте, як зазначає позивач, відповідач свої обов`язки за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, провівши остаточні розрахунки за поставлений газ з порушенням погоджених сторонами строків, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача пеню та 3% річних.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з додатковою угодою №4 від 28.03.2016 оплата планових обсягів газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

03.11.2016 прийнятий ЗУ “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” (далі - Закон), відповідно до ч.3 ст. 7 якого, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

У відповідності до термінів цього Закону, постачальник природного газу - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та її дочірня компанія "Газ України", а учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Проте, як визначено ст. 2 цього Закону, дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Крім цього, прийнятий Закон розділяє поняття заборгованості за спожитий природний газ та нарахованих на таку заборгованість сум неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних.

При цьому, відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Опублікування вказаного Закону здійснено 29.11.2016 в газеті “Голос України” № 227, таким чином днем набрання чинності ЗУ “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” є 30.11.2016.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за поставлений природний газ, що використовувався відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживалась підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ) (п. 1.2 договору), погашена останнім в повному обсязі станом на 29.06.2016, тобто до набрання чинності ЗУ “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 7 ЗУ “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” та за підставами, викладеними у позовній заяві вимоги щодо стягнення пені у розмірі 659,97грн за період з 16.02.2016 по 29.02.2016; з 15.03.2016 по 10.04.2016; з 26.04.2016 по 28.06.2016; з 26.05.2016 по 28.06.2016, 3 % річних у розмірі 123,94 грн за період з 16.02.2016 по 29.02.2016; з 15.03.2016 по 10.04.2016; з 26.04.2016 по 28.06.2016; з 26.05.2016 по 28.06.2016 та інфляційних втрат у розмірі 163,78грн за період з 01.05.2016 по 31.05.2016 задоволенню не підлягає.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити

Повний текст рішення складено 13.08.2020

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова