Рішення № 90961299, 14.08.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/56/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2020 Справа № 908/1042/20

м. Запоріжжя

За позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", код ЄДРПОУ ВП 40081237 (49602, Дніпропетровсвька область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108)

до відповідача: Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", код ЄДРПОУ 00186542 (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11)

про стягнення суми 4094,00 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області 23.04.2020 надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця до відповідача: Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", про стягнення суми 4094,00 грн. штрафу за невірно зазначену адресу вантажоодержувача.

Ухвалою суду від 28.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1042/20, присвоєно номер провадження справи 9/56/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

14.08.2020 за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Позовні вимоги мотивовані наступним. У жовтні 2019 року зі станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" здійснило відправку вагонів № 63680276, №63680284 згідно накладних №45256658, №45256336 на станцію Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці, одержувачу вантажу - ТОВ «АСУР». 27.10.2019 року по прибутті відправлень на станцію призначення було виявлено, що адреса одержувача, зазначена відправником у накладних не відповідає адресі вантажоодержувача, у зв`язку із чим на станцію відправлення Запоріжжя-Ліве було відправлено телеграму № 120 від 27.10.2019 про уточнення реквізитів у накладних. Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу був засвідчений актами загальної форми № 6484 від 27.10.2019 року та № 6485 від 27.10.2019 року. На підставі листа АТ «Запорізький завод феросплавів» та телеграми-відповіді станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці по станції призначення було зроблено виправлення адреси одержувача у накладних на вірну: з - 49127, г. Днепр, ул. А. Барто, 207, на - 49127, місто Дніпро, вул. А.Барто, 19/38. Відповідно до п. 2.1. Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, у тому числі графи №№4, 5 та в яких вказується точне та повне найменування одержувача, адреса та його код. Згідно зі ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. За неправильно зазначені у накладній масу вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту, а саме у п`ятикратному розмірі від провізної плати. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача штраф за неправильно зазначену адресу одержувача у накладних, який складає 4 094,00 грн. Позов обґрунтовано ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", ч. 5 ст. 307 ГК України, ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України, Правилами оформлення перевізних документів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня усій території України установлено карантин. На засіданні Уряду 25.03.2020, запроваджено режим надзвичайної ситуації по всій території України на 30 днів, всі карантинні обмеження також подовжені на 30 днів - до 24 квітня 2020. В подальшому дію карантину неодноразово продовжували і на засіданні Уряду 22 липня 2020 року постановлено продовжити дію карантину на всій території України до 31 серпня 2020.

Згідно з Законом України № 540-IХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)", який набрав чинності 02.04.2020, розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Ухвалою суду від 16.06.2020 зазначено, що строк розгляду справи № 908/1042/20 вважати продовженим на строк дії карантину.

Разом з тим, згідно з п. 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731-IХ від 18.06.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17.07.2020, встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Станом на 14.08.2020 будь-яких заяв (клопотань) щодо продовження або поновлення процесуальних строків до суду від сторін не надходило.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Про розгляд справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі від 28.04.2020.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відправником - АТ "Запорізький завод феросплавів" (відповідач у справі) відповідно до залізничних накладних № 45256658, № 45256336 оформлено 24.10.2019 відправлення залізничних вагонів № 63680276 та № 63680284 (під завантаження) зі станції відправлення Запоріжжя-Ліве до станції призначення - Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці, одержувачу - ТОВ «АСУР», м. Дніпро, вул. А.Барто, 207 (графа 4 накладних). У графі 55 накладних підтверджено правильність внесених відомостей підписом (ЕЦП) представника відправника - начальником комерційно-претензійного бюро Шуваєвою Н.І.

27.10.2019 на станції призначення Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці складено акти загальної форми № 6484 та № 6485 в яких зазначено, зокрема, про наступне: «В накладних №45256658, №45256336 (вагон № 63680276 та № 63680284) вказаний одержувач: ТОВ «АСУР», адреса: м. Дніпро, вул. А.Барто, 207, що не відповідає договору. Вагони затримано на залізничних коліях станції до з`ясування. Направлено телеграму № 120 від 27.10.2019».

27.10.2019 року зі станції Нижньодніпровськ на станцію відправлення Запоріжжя-Ліве було надіслано телеграму № 120 від 27.10.2019 з повідомленням обставин щодо невідповідності адреси одержувача у графі 4 вищевказаних накладних №45256658, №45256336, про складення актів загальної форми та вимогою про термінове надання уточнення.

29.10.2019 року зі станції відправлення Запоріжжя-Ліве на станцію призначення Нижньодніпровськ у відповідь надійшла телеграма № НР 579 від 29.10.2019, з повідомленням вважати у накладних правильними реквізитами одержувача: ТОВ «АСУР», адреса: 49127, м.Дніпро, вул. А.Барто, 19/38.

На підставі даної телеграми на станції призначення Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці у накладних № 45256658, № 45256336 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну, а саме: з: 49127, г. Днепр, ул. А. Барто, 207, на: 49127, місто Дніпро, вул. А.Барто, 19/38. В накладних зроблено відмітку про складання актів загальної форми.

Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, у зв`язку із неправильним зазначенням відповідачем адреси одержувача у залізничних накладних №45256658, №45256336 (вагон №63680276 та № 63680284) нарахував відповідачу штраф у розмірі: 4094,00 грн., з розрахунку: 409,40 (провізна плата за накладними) х 5 (розмір штрафу згідно ст. 122 Статуту) х 2 (кількість накладних).

Несплата відповідачем зазначеного штрафу стала підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами для виникнення цивільних прав і обов`язків є зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права і обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно зі статтями 3, 8 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні, за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Статутом залізниць України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (з наступними змінами і доповненнями), визначено обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (пункт 2 Статуту залізниць).

Відповідно до п. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

За змістом п. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (пункт 24 Статуту).

Відповідно до змісту пунктів 1.1, 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від № 313 від 18.09.2017) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП). Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Згідно з додатком 3 до даних Правил графа накладної № 4, в якій вказуються відомості щодо Одержувача, в тому числі: поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, заповнюється Відправником.

У графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі (п. 2.3 Правил). В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника (додаток 3 до Правил).

Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни (п. 1.3 Правил).

Відповідно до змісту п. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено: якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Аналогічні приписи визначені статтею 122 Статуту залізниць України.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За приписами частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами п. 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статі 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач надав суду всі необхідні докази, які підтверджують викладені ним обставини на обґрунтування заявлених позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, позовні вимоги не спростував, доказів добровільної сплати штрафу на час вирішення справи суду не надав.

Враховуючи досліджені судом докази та обставини справи, суд дійшов висновку, що на підставі вищенаведених приписів законодавства позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу є доведеними та обґрунтованими, розрахунок штрафу здійснено вірно, тому позов задовольняється судом в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", код ЄДРПОУ 00186542 (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", код ЄДРПОУ 40075815 (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), буд. 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", код ЄДРПОУ 40081237 (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108) на п/р НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк", МФО 300465, код ЄДРПОУ 40081279, отримувач: філія "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Укрзалізниця") штраф за невірно зазначену адресу вантажоодержувача в сумі 4094 (чотири тисячі дев`яносто чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", код ЄДРПОУ 00186542 (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", код ЄДРПОУ 40075815 (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), буд. 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", код ЄДРПОУ 40081237 (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108) на п/р НОМЕР_2 у філії Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 305482, код ЄДРПОУ 40081237, утримувач: регіональна філія «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця») суму 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 14.08.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва