Постанова № 9095874, 08.04.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2010 р. м. Чернівці                    Справа № 2а-422/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Дембіцького П.Д.,

при секретарі –Маркуц Х.М.,

за участю представника позивача –Чорней М.Г. (доручення № 7/09 від 04 січня 2010 року);

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці до Приватного підприємства «Дельта-Буд», -

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці звернувся до суду з адміністративним позовом доПриватного підприємства «Дельта-Буд» про стягнення заборгованості по платежах до Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м Чернівці в сумі 1853,28 грн.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що страхувальник –Приватне підприємство «Дельта-Буд» є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежам до Пенсійного фонду. Відповідач за вересень 2009 року здійснював нарахування страхових внесків за кожний базовий період, але до управління Пенсійного фонду протягом 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду у повному обсязі їх не сплачував. Відповідно до розрахунку управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі м. Чернівці загальна заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування станом на 01 листопада 2009 року складається із недоїмки по тарифу 33,2% з ФОП –1853,28 грн.

Відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу № Ю-43/361 від 05.11.2009 року. Зазначена вимога оскаржена не була, і самостійно боржником не сплачена, для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби не направлялась.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач 08.12.2009 року, 28.12.2009 року, 18.01.2010, 18 та 23.03.2010 року належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового повідомлення. Однак, свого представника всудове засідання повторно не направив, заяви про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Продержавну реєстрацію юридичнихосіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно до ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру.

Таким чином відповідач про час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу без представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд, –                              

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України. За даними Управління Пенсійного фонду України суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті станом на 01 листопада 2009 року – не сплачені. Сума заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування станом на 01.11.09 року складається із недоїмки по тарифу 33,2%зФОП–1853,28 грн.

Відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу № Ю-364 від 05.11.2009 року. Зазначена вимога оскаржена не була, і самостійно боржником не сплачена, для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби не направлялась.

Позивачем на адресу відповідача направлялися вимоги про сплату заборгованості по платежам до пенсійного фонду за № Ю-43/361 від 05.11.2009 року, однак останній у добровільному порядку суму заборгованості не сплатив. Зазначені вимоги відповідачем не оскаржувались, для примусового виконання до органів ДВС не направлялась.

Обставини зазначені у позовній заяві позивачем, повністю підтверджується письмовими доказами які містяться в справі, а саме - довідкою – інформацією згідно якої заборгованість Приватного підприємства «Дельта-Буд» перед Пенсійним фондом України станом на 01 листопада 2009 року становить 1853,28 грн., довідкою - розрахунку суми позову з якої вбачається, що борг Товариства з обмеженою відповідальністю Приватного підприємства «Дельта-Буд» по сплаті страхових внесків за 2009 рік становить 1853,28 грн., розрахунками суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень 2009 року. (а.с. 3-6).

Крім того, вказані правовідносини регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ (далі Закону №1058-ІV від 9.07.2003 року) та іншими.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ (далі Закону №1058-ІV від 9.07.2003 року).

Згідно ст. ст. 1 та 14 Закону України “Про загальнообов’язковедержавне пенсійне страхування” (далі Закон № 1058-ІV) страхувальниками є, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.                              Статтею 18 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.                                                             Страхові внески роботодавцями нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (п. 1 ст. 19 Закону № 1058-ІV).                    Частиною 6 ст.20 Закону №1058-ІV встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом, зокрема для відповідача, є календарний місяць.

Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.                                                                                                     Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього штрафною санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

У ході судового розгляду справи достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” в частині несвоєчасної сплати страхових внесків. У зв’язку з несплатою страхових внесків відповідачем, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості по платежах до Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в сумі 1853,28 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не довів суду факт відсутності у нього боргу перед позивачем та не погасив вказану суму боргу в добровільному порядку в встановлені чинним законодавством строки. На підставі встановлених обставин, аналізу норм Закону що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованим та підлягає задоволенню. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 69-71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя:

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Дельта-Буд» (58000, м. Чернівці, вул. Миколаївська, 36, ідентифікаційний код 32195247, р/р 2600200338201 в ЧФ АТ «Укрінбанк», МФО 356204) на користь управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці (58018, вул. Головна, 245, м. Чернівці, інд. код 21430549, рах. 256093123757 в ЧОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 356334) заборгованість у сумі 1853,28 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апе ляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.

Постанову складено в повному обсязі 13 квітня 2010 р..

Суддя                                                                                                    П.Д. Дембіцький