Постанова № 9095860, 31.03.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2010 р. м. Чернівці                    Справа № 2а-615/10/2470

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Дембіцького П.Д.,

при секретарі –Маркуц Х.М.,

за участю - представника позивача –Попенюк І.Я. (довіреність № 2332/10-011 від 09 березня 2010 року;

відповідач –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області допідприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Чернівецької області»про стягнення податкового боргу,-

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Прокурор Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекція у Вижницькому районі Чернівецької області звернувся до суду з адміністративним позовом допідприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Чернівецької області»про стягнення податкового боргу у сумі 1881 грн. 50 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не сплачує до бюджету заборгованість по податках і зборах (обов'язкових платежах), встановлених законодавством.

Разом з тим позивач зазначив, що відповідачу 06 жовтня 2008 року було направлено вимогу форми Ф-Ю1 № 1/125 та 10 листопада 2008 року податкову вимогу форми Ф-Ю2 № 2/126 про сплату податкового боргу. Однак зазначені вимоги позивачем оскаржені не були, сума боргу самостійно боржником не сплачена, для примусового виконання до органів Державної виконавчої служби не направлялись. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та надані письмові докази.

Відповідач надав суду клопотання про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Вижницькою районною державною адміністрацією Чернівецької області 05 грудня 2003 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Чернівецької області», за номером запису 1027120 0000 000180. Відповідно до довідки Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України вбачається, що Підприємство «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Чернівецької області» знаходиться на обліку в органах ДПС.

Згідно довідки - розрахунку заборгованості наданої ДПІ у Вижницькому районі Чернівецької області, вбачається, що станом на 11 січня 2001 року Підприємство «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Чернівецької області» має заборгованість по сплаті орендної плати за землю на загальну суму 1881,50 грн. Державною податковою інспекцією у Вижницькому районі Чернівецької області з метою стягнення податкового боргу за оренду землі Підприємству «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Чернівецької області» направлялись перша податкова вимога від 06 жовтня 2008 року форми Ф-Ю1 № 1/125 та 10 листопада 2008 року податкову вимогу форми Ф-Ю2 № 2/126 про сплату податкового боргу – орендна плата за землю. Обставини зазначені у позовній заяві позивачем, повністю підтверджується письмовими доказами які містяться в справі, а саме довідки розрахунку суми позову - розрахунку заборгованості по Підприємству «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Чернівецької області», довідкою розрахунку податкового боргу Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Чернівецької області» по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності станом на 11.01.2010 року, який складає 1881,50 грн., погодженої суми розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку наданої Підприємству «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Чернівецької області», договором оренди земельних ділянок від 15.06.2006 року, податковою декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік поданої до ДПІ Вижницького району Чернівецької області Підприємством «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Чернівецької області» (вх. ДПІ №1138 від 31.01.2008 р.), відомостями із договору оренди землі за 2008 рік підписаного директором Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Чернівецької області» Кравченко Ю.В., довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. (а.с. 5-10, 14-17).

Відповідач не надав суду заперечень проти позову, а також доказів сплати податкового боргу.

Крім того, слід зазначити, що вказані правовідносини регулюються Земельного кодексу України, Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року, Закону України „Про оренду землі" від 06.10.1998 р. N 161-XIV) та іншими.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України вбачається, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 р. N2535-XII та статтею 206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року (N2768-111) передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно статті 15 Закону України „Про оренду землі" від 06.10.1998 р. N 161-XIV) вбачається, що однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У статті 21 Закону України „Про оренду землі" зазначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 13 Закону України „Про плату за землю" встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої ділянки.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України „Про порядок погашення податкових зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-111 вбачається, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Пунктами 4.2 та 4.3 статті 4 Закону передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, апеляційного узгодження податкового зобов'язання (п.5.2. ст.5 Закону України „Про порядок погашення податкових зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни. Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21 грудня 2000 року податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181 платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 цього Закону.

Підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 вказаного вище Закону в свою чергу передбачає, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Отже податковий борг Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Чернівецької області» виник внаслідок несплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 1881,50 грн.

Таким чином, суми податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності боржника - Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Чернівецької області» у сумі 1881 грн. 50 коп., є узгодженими, тобто визначеним самим платником податків (по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік) та визначеним ДПІ у Вижницькому районі Чернівецької області податковими повідомленнями-рішеннями.

На день розгляду справи в суді за Підприємством «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Чернівецької області» рахується податковий борг у сумі 1881,50 грн. та відповідачем не сплачений.

Згідно п.п.3.1.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не довів суду факт відсутності у нього боргу перед позивачем та не погасив вказану суму боргу в добровільному порядку у встановлені законодавством строки.

На підставі встановлених обставин, аналізу норм Закону що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованим, а тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 69-71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя:

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів Чернівецької області»(59200, м. Вижниця, вул. Об’їздна, 6, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 32726153, р/р 260066634, МФО 356464 в Чернівецькій обласній дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») до місцевого бюджету Міліївської сільської ради (р № 33214812700020 в ГУДК України в Чернівецькій області, МФО 856135 код 23246100) податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 1881,50 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апе ляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.

Постанову складено в повному обсязі 05 квітня 2010 р..

Суддя                                                                                                    П.Д. Дембіцький