Ухвала суду № 90956777, 12.08.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28321/20-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Шапутько С. В.

за участю секретаря Янкового Д. В.

прокурора Станкова О. П.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора у кримінальному провадженні №32020100000000364, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2020, про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, маючого вищу освіту, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_2 в середині грудня 2015 року, перебуваючи у денний час доби поблизу станції метро «Дружби народів» у м. Києві, біля приміщення за адресою: м. Київ, бульвар Дружби народів, 30а, діючи з корисливих спонукань, зустрівся з невстановленою особою та за грошову винагороду погодився на її пропозицію внести у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості,та подати їх державному реєстратору.

Усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій, діючи за грошову винагороду 1000 грн. у порушення чинних вимог законодавства України, ОСОБА_2 з корисливих мотивів погодився на таку пропозицію, вступивши, таким чином, у попередню змову із зазначеною особою і до початку злочину домовився про спільне його вчинення.

У свою чергу, ОСОБА_2 , реалізовуючи злочинний умисел, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, надав невстановленій слідством особі чоловічої статі, копії власного паспорту громадянина України ( НОМЕР_1 виданий Голосіївським РВ ГУДМС України в м. Києві 11.08.2015) та картки платника податків (РНОКПП НОМЕР_2 ) для виготовлення реєстраційних документів ТОВ «Бансер ЛТД» (код ЄДРПОУ 40184329).

На підставі цих документів невстановлена слідством особа чоловічої статі, у невстановленому досудовим розслідуванням місці виготовила Статут ТОВ «Бансер ЛТД» затверджений рішенням зборів Учасників ТОВ «Бансер ЛТД» протоколом №1 від 16.12.2015, протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ «Бансер ЛТД» від 16.12.2015, в яких ОСОБА_2 був зазначений як учасник підприємства та призначений на посаду директора.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на внесення у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, та подання їх державному реєстратору, ОСОБА_2 16.12.2015, перебуваючи на території Печерського району м. Києва біля станції метро «Дружби народів» біля приміщення за адресою: м. Київ, бульвар Дружби народів, 30а, отримав від невстановленої досудовим слідством особи попередньо складені у встановленій законом формі наступні документи:

- Протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ «Бансер ЛТД» від 16.12.2015, який містив завідомо неправдиві відомості щодо створення підприємства начебто ОСОБА_2 та начебто формування ним статутного фонду підприємства у розмірі 1000 грн.;

- Статут ТОВ «Бансер ЛТД», затверджений згідно Протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ «Бансер ЛТД» від 16.12.2015, який містив завідомо неправдиві відомості щодо місцезнаходження підприємства за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 5-Б, мети його створення, зокрема отримання прибутку, предмету діяльності, яким відповідно до п. 1 ст. 4 статуту є «вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур» та інші види підприємницької діяльності, не заборонені законодавством України, а також правового статусу, власника та майна підприємства, фінансів, контролю та обліку його діяльності, порядку розподілу прибутків та відшкодування збитків, органів управління та інших рішень.

Після підписання Статуту ТОВ «Бансер ЛТД», затвердженого протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ «Бансер ЛТД» від 16.12.2015 року та протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ «Бансер ЛТД» від 16.12.2015, ОСОБА_2 передав зазначені документи невстановленій слідством особі чоловічої статі, розуміючи, що вони будуть подані до державного реєстратора для подальшої державної реєстрації підприємства, та отримав грошову винагороду у розмірі 1000 грн., відповідно до попередньої домовленості.

Також невстановлена слідством особа, діючи у невстановлений час 18.12.2015, здійснила державну реєстрацію ТОВ «Бансер ЛТД», про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис за №10701020000061031 від 18.12.2015.

25.06.2020 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Прокурор звернувся до суду із клопотанням про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, посилаючись на те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними в провадженні доказами, з часу вчинення кримінального правопорушення невеликої тяжкості пройшло більше, ніж три роки, підозрюваний звернувся із заявою про згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.

В підготовчому судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав повністю, посилаючись на викладене в ньому, просив задовольнити.

ОСОБА_2 підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити.

Судом роз`яснені підозрюваному правові наслідки закриття кримінального провадження із нереабілітуючих підстав, наголошено, що він має право на здійснення кримінального провадження на загальних підставах, при цьому ОСОБА_2 вказав, що йому зрозуміла суть підозри, підстава звільнення від кримінальної відповідальності, він наполягає на задоволенні клопотання та звільненні від кримінальної відповідальності саме з такої підстави та наголошує, що не бажає скористатися правом на здійснення кримінального провадження в загальному порядку, його позиція є добровільною.

Вислухавши позиції сторін, вивчивши матеріали справи, суд надходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально - правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Згідно зі ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 285 КПК України, відповідно до якої особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Як визначено ч. 2 ст. 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 49 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення діяння), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ст. 49 КК України (в редакції, що діє на час постановлення ухвали), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 205-1 КК України на час вчинення відповідного діяння був злочином невеликої тяжкості, санкція ч. 2 ст. 205-1 КК України передбачала покарання у виді штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Судом в даному випадку не встановлено обставин, з якими закон пов`язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України, оскільки в матеріалах провадження відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що підозрюваний ухилявся від слідства або суду чи вчинив новий злочин в період часу з грудня 2015 року по 12.08.2020.

Виходячи з фактичних обставин справи, так як вони викладені в клопотанні прокурора про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, подія кримінального правопорушення мала місце в грудні 2015 року, відтак на даний час сплинув передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України трьохрічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим суд, за наявності згоди підозрюваного на закриття кримінального провадження з підстав, визначених ст. 49 КК України, приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 205-1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Як визначено п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Процесуальні витрати, речові докази в провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 44, 49, 205, 358 КК України ст.ст. 285, 286, 288 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 205-1 КК України, на підставі ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України - закрити.

Процесуальні витрати, речові докази в провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи діб з дня її оголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя С. В. Шапутько