Рішення № 90954264, 12.08.2020, Чаплинський районний суд Херсонської області

Рішення набрало чинності "___"____20____р. Справа № 665/997/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2020 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої судді: Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання: Ткаченко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 05.10.2011 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, з можливістю його подальшого збільшення. Відповідач, підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, який є договором приєднання, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, видавши ОСОБА_1 кредитну карту із встановленим на ній лімітом, а відповідач кредит та відсотки за кредитом в повному обсязі не сплатив, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту в сумі 107622.69 грн., яка складається з наступного: 54761.11 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 19135.56 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 28124.94 грн. заборгованість по пені за прострочене зобов`язання; та штрафи: 500 грн. штраф (фіксована частина); 5101.08 грн. штраф (процентна складова), та судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подавши під час звернення до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву про часткове визнання позовних вимог в частині стягнення тіла кредиту. В решті просив суд в позові відмовити, оскільки він з 2015 року перебуває на військовій службі. Також просив розгляд справи провести за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши подані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 05.10.2011 року, відповідач отримав кредит у виді встановлено ліміту на платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, складає між ним та Банком договір, що підтверджується його підписом у анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», від 05.10.2011 року, яка підписана відповідачем та яка є тотожною тарифам банку, базова процентна ставка у місяць становить 3%, щомісячний платіж становить 7% від заборгованості, але не менше 50 гривень та не більше залишку заборгованості. За несвоєчасне погашення заборгованості нараховується пеня, яка розраховується наступним чином: (базова процентна ставка по договору/30 нараховується за кожний день прострочення кредиту)+( 1% від суми заборгованості, але не менше 30 гривень в місяць нараховується 1 раз у місяць при наявності прострочення по кредиту або процентів 5 та більше днів при виникненні прострочення у сумі від 50 гривень та більше). Штраф за порушення строків платежів за будь яким із грошових зобов`язань більш ніж на 30 днів: 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

До кредитного договору банк додав також витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 12.04.2020 становить 107622.69 гривень, яка складається із: 54761.11 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 19135.56 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 28124.94 грн. заборгованість по пені за прострочене зобов`язання; та штрафи: 500 грн. штраф (фіксована частина); 5101.08 грн. штраф (процентна складова).

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Довідкою про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» по договору відповідачу були визначені умови надання кредитних коштів; пільговий період; базова відсоткова ставка; комісія за кредитне обслуговування; розмір щомісячних платежів (включаючи плату за використання кредитних коштів в звітному періоді ); порядок сплати штрафів за несвоєчасне виконання зобов`язання.

З даними умовами кредитування ОСОБА_1 був ознайомлений, що засвідчив своїм підписом.

Тобто, сторонами були узгоджені усі істотні умови, які є обов`язковими для кредитних договорів, зокрема щодо порядку надання кредитних коштів, відсоткової ставки за користування коштами, строків та порядку погашення заборгованості, відповідальність за порушення зобов`язання, тощо.

Таким чином, між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини на підставі укладеного кредитного договору, який складається із анкети-заяви та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» і ці обставини підтверджують доводи позивача щодо укладення кредитного договору.

З виписки по рахунку вбачається, що ОСОБА_1 , отримавши картку почав активно нею користуватися, знімати кошти, погашати заборгованість, та знову знімати кредитні кошти, що свідчить про належну інформованість відповідача про тарифи, умови та правила користування кредитним коштами. Тобто, відповідач своїми діями визнав наявність з позивачем зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до вимог ст.ст. 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

ОСОБА_1 взяті на себе кредитні зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість відповідно до представленого банком при подачі позову розрахунку кредитної заборгованості.

Відповідно до положень ст.ст. 1048, 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частинами 1, 2 ст. 628 ЦК України, передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 2 ст. 207 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Викладеними нормами матеріального закону визначені істотні умови укладення кредитного договору, а саме розмір суми кредиту, умови його надання, сплати процентів за користування кредитом, які визначаються при укладенні сторонами договору шляхом складення його в письмовій формі, що підписується сторонами.

Кредитний договір вважається укладеним, якщо сторонами, у передбачених законом порядку та формі, досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до статей 11-13, 81 ЦПК України кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заявлених вимог у позові, дотримуючись засад змагальності у цивільному судочинстві.

Аналіз приведених норм матеріального права вказує, що правочин по укладенню кредитного договору вчиняється сторонами в письмовій формі, яким узгоджуються розмір кредиту, процентів за користування кредитом, у забезпечення виконання кредитного зобов`язання узгоджуються питання застосування до позичальника, в разі невиконання ним своїх зобов`язань, застосування неустойки (пені, штрафу) у розмірі визначеному кредитним договором, підписаному сторонами.

Як встановлено судом, всіх вимог, щодо додержання форми укладення договору, узгодження його істотних умов сторонами було додержано у повній мірі, та порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної виплати коштів за договором приєднання призвело до утворення заборгованості яка складається з тіла кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії. При цьому суд погоджується з доводами позивача щодо розміру заборгованості за тілом кредиту, яка становить 54761 грн. 11 коп.

Крім того з наданого розрахунку позивача та змісту позовної заяви вбачається, що АТ КБ «Приватбанк» звертаючись до суду просив стягнути з ОСОБА_1 крім іншого проценти нараховані за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, а також пеню та штраф.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пунктами 2.1.1.12.6.1. та 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг передбачено стягнення пені та штрафу з позичальника при порушенні останнім строків платежів за будь-яким грошовим зобов`язанням..

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У свою чергу заперечуючи проти вимог АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 вказував, що він з 2015 року перебуває на військовій службі, що підтверджується наданою ним довідкою.

Відповідно до довідки начальника штабу військової частини А0409 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині з 09.03.2015 року по даний час.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Як встановлено судом, з 09 березня 2015 року 23.05.2018 року ОСОБА_1 був призваний на військову службу та проходить її на даний час.

Згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В Україні особливий період розпочався 18.03.2014 року і триває по теперішній час.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", відповідно до Конституції України, визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, в ст.ст. 1, 2 Закону закріплені Гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей за якими - військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію п.п. 3 п. 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

В ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" зазначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Враховуючи, що п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям та членам їх сімей на певний конкретно визначений період скасовано відповідальність за порушення грошових зобов`язань у вигляді штрафних санкцій, цю норму можна вважати такою, що скасовує цивільну відповідальність особи на певний час.

Згідно п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Викладені висновки підтверджені позицією Верховного Суду у справах №496/188/17 (постанова від 15.05.2018 року); №199/8367/16 (постанова від 27.03.2019 року); №327/353/16 (постанова від 10.01.2019 року); №522/12270/15-ц (постанова від 26.12.2018 року).

Застосування приписів п. 15 ст. 14 Закону обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.

Положення п. 15 ст. 14 Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь - яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

У свою чергу, стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, частиною першою вказаної статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Частиною другою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних, тобто у випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів, цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання настає на підставі вимог закону, а саме ст. 625 ЦК України.

Незважаючи на ту обставину, що законодавець оперує поняттям заборони "нарахування" штрафних санкцій та процентів, суд вважає за необхідне застосувати розширювальне тлумачення даної норми.

Так, неможливість нарахування певних зобов`язань охоплює заборону їх визначення до сплати, пред`явлення в якості вимог та не допускає примусового стягнення таких зобов`язань з особи, яка має відповідний статус.

Враховуючи, набуття з 09.03.2015 року ОСОБА_1 статусу військовослужбовця, то починаючи з цієї дати АТ "Приватбанк" нараховано відповідачу до сплати та пред`явлено до стягнення вимоги зі сплати процентів, пені та штрафів, всупереч вимогам п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей".

Отже, враховуючи що норми ст. 625 ЦК України встановлюють цивільно-правову відповідальність боржника на порушення грошового зобов`язання, а п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" забороняє застосування до військовослужбовців будь-яких штрафних санкцій, то вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення відсотків нарахованих за ст. 625ЦК України, пені та штрафів задоволенню не підлягають.

Разом з тим, норми Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не звільняють військовослужбовців від виконання зобов`язання за кредитним договором повністю.

Тому суд вважає, що підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_1 тіла кредиту в сумі 54761.11 грн.

При цьому з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 вбачається, що заборгованість за даним договором у відповідача виникла 12 вересня 2017 року, після збільшення 11 вересня 2017 року кредитного ліміту. У свою чергу до 12 вересня 2017 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем була відсутня, що вбачається з відповідного розрахунку.

З огляду на викладене підстав для стягнення відсотків, пені та штрафів за період з 05.10.2011 року (укладення договору) по 09.03.2015 року (набуття відповідачем статусу військовослужбовця) у суду також відсутні.

Згідно до положень ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 4, 5, 12, 13, 89, 141, 197, 259, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт, серії НОМЕР_1 , виданий Бериславським РВ УМВС України в Херсонській області 21.03.2002 року, ід. номер - НОМЕР_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 на користь АТ «Приватбанк» /49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, р/р № НОМЕР_3 , МФО 305299 суму заборгованості за договором №б/н від 05.10.2011 року в розмірі 54761/п`ятдесят чотири тисячі сімсот шістдесят одна/ гривна 11 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт, серії НОМЕР_1 , виданий Бериславським РВ УМВС України в Херсонській області 21.03.2002 року, ід. номер - НОМЕР_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 на користь АТ «Приватбанк» /49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570, р/р № НОМЕР_3 , МФО 305299 витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1069/одна тисяча шістдесят дев`ять/ гривень 55 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду, шляхом подачі, протягом 30 днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Пилипенко