Ухвала суду № 90953465, 10.08.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11923/20

Провадження № 1-кс/643/3490/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2020 слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова Скотар А.Ю., за участю секретаря судового засідання Ширіної Я.В., прокурора Тищенка П.А., захисника Юденкової А.В., поручителя ОСОБА_1 , розглянувши погоджене прокурором клопотання начальника відділення СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області Пилипова С.А. про зміну запобіжного заходу у вигляді особистої поруки на тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42020221040000079 від 20.05.2020 за ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні двох, малолітню та неповнолітню, доньок, працює підприємцем, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає в АДРЕСА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки на тримання під вартою в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_2 , будучи фізичною особою – підприємцем, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, підробивши та використавши підроблені офіційні документи, шляхом обману, при виконанні договору про закупівлю товару № 1 (Далі Договір), укладеного 16.03.2020 між ним та Комунальним закладом охорони здоров`я «Харківський міський центр здоров`я» (далі Заклад), на підставі якого зобов`язався протягом 2020 року поставити покупцеві товар у вигляді альбомів для фотографій у кількості 8000 шт. та додаткової угоди № 1 від 19.03.2020 до Договору, не маючи відповідного досвіду роботи та виробничих потужностей, потрібних для виготовлення предмету закупівлі, заволодів бюджетними коштами на загальну суму 2 864 000,00 грн, призначеними для закупівлі альбомів, без фактичної поставки товару та виготовлення альбомів, що спричинило збитки державі у особливо великих розмірах.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 190, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України та 24.07.2020 йому повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

Посилаючись на обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, серед яких є злочин особливої тяжкості за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна, ті факти, що ОСОБА_2 не дотримався обмежень та зобов`язань, застосованих ухвалою слідчого судді від 09.07.2020 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, а саме порушив зобов`язання утримуватись від спілкування зі свідками, експертами, спеціалістами у даному кримінальному провадженні в усіх випадках, крім спільної участі у слідчих та процесуальних діях, беручи до уваги існування ризиків, перелічених в ст. 177 КПК України, які встановлені під час обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки і не зникли до тепер, а саме ризиків ухилення від кримінальної відповідальності та незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також виникнення нових ризиків – переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховування чи спотворення документів, що мають істотне значення для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, спрямованого, насамперед, на приховування обставин вже скоєного злочину, на існування яких вказує поведінка ОСОБА_2 , слідчий просить змінити підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистої поруки народного депутата України ОСОБА_1 на тримання під вартою строком на 60 діб.

На думку слідчого лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, враховуючи виникнення нових ризиків, неефективність запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, нехтування ОСОБА_2 передбаченими ним вимогами та обов`язками, зможе запобігти як ризику незаконного впливу на свідків, так і іншим ризикам.

При цьому слідчий, посилаючись на збитки, завдані кримінальним правопорушення, вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, співрозмірному з розміром завданих збитків, а саме у розмірі 2 864 000, 00 грн.

В суді прокурор висловився про обґрунтованість заявленого клопотання, просив його задовольнити, в тому числі в частині накладення грошового стягнення на поручителя і додатково зазначив, що висновок про обґрунтованість підозри зроблений слідчим суддею при обрані запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Крім того, дана підозра відповідає розумінню обґрунтованої підозри Європейським судом з прав людини, як про неї йдеться в рішенні Чеботар проти Молдови. Під час розслідування зібрані беззаперечні докази тиску ОСОБА_2 на свідків у кримінальному провадженні, здійсненому як до обрання йому запобіжного заходу, так і після того. На це вказують у своїх показаннях свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який надав для огляду свій мобільний телефон, в якому зафіксована його переписка з підозрюваним, яка свідчить про тиск останнього на свідка. Під час обшуку за місцем здійснення підприємницької діяльності ТОВ «Друкарня ІСП», директором якого є ОСОБА_5 (перебуває у статусі свідка), зафіксований факт спілкування останнього з підозрюваним. Дані докази на предмет їх допустимості та достовірності мають бути досліджені вже на стадії судового розгляду.

ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні клопотання та зазначив, що жодного злочину не вчиняв, діяв і діє відповідно до укладених з Закладом договорів. Його спілкування з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пов`язано виключно з його господарськими правовідносинами з очолюваними даними особами підприємствами.

Захисник підтримала думку підзахисного, просила відмовити у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу в повному обсязі та зазначила, що підозра ОСОБА_2 не обґрунтована, так як ґрунтується на відомостях і обставинах, які не відповідають дійсності; склад злочину, передбаченого ст. 190 КК України в діях ОСОБА_2 відсутній; потерпілого від його, начебто, злочинних дій немає. ОСОБА_2 , як приватний підприємець, діє у відповідності до укладеного договору на поставку фотоальбомів, частина з яких вже виготовлена, а інша – знаходиться в процесі опрацювання. Даний факт підтвердився під час проведених органом досудового розслідування обшуків. При цьому досудове розслідування здійснюється з чисельними порушеннями та тиском на ОСОБА_2 й свідків, в тому числі шляхом публікації у ЗМІ інформації, яка не відповідає дійсності. Через це до Офісу Генерального прокурора подано скаргу на дії органів досудового розслідування та прокуратури Харківської області.

Жодних підстав для зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу немає, так як останній не порушував обов`язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді від 09.07.2020 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Спілкування ОСОБА_2 з свідками, яке, на думку слідчого та прокурора має ознаки тиску, відбулось виключно у розрізі існуючих між ОСОБА_2 та очолюваними свідками підприємствами господарських правовідносин, так як ОСОБА_2 має виконувати зобов`язання за господарським договорами й контролювати їх виконання. Саме з цих причин ОСОБА_2 опинився за адресою АДРЕСА_3 під час обшуку приміщень, де здійснює господарську діяльність свідок ОСОБА_5 ; саме за вказаною адресою зберігається вже виготовлений та такий, що виготовляється товар ОСОБА_2 , який останній має поставити КЗОЗ «Харківський міський центр здоров`я».

При цьому захисник зауважила, що протоколи огляду предметів – мобільного телефону свідка ОСОБА_4 – є недопустимими доказами, так як не містять відомостей, які б достовірно вказували, що оглянуто саме телефон ОСОБА_4 та наявна в ньому інформація отримана саме від ОСОБА_2 . Навіть якщо допустити, що виявлені на оглянутому телефоні СМС-повідомлення надійшли від ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , вони не містять висловлювань у вигляді погроз, залякування чи спонукань до певних дій, тобто не є тиском на свідка. Вказане підтверджується висновком судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, проведеної експертом ХНДІСУ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Про відсутність перелічених прокурором ризиків і, як наслідок, підстав для зміни запобіжного заходу, свідчить й особистість підозрюваного, який не судимий, неодноразово за життя заохочувався за результатами навчання та здійснення волонтерської діяльності, має міцні соціальні зв`язки, а саме постійне, зареєстроване місце проживання, одружений, утримує двох малолітніх дітей. Крім того, стан його здоров`я та здоров`я його батьків, які є пенсіонерами, вказує на потребу, відповідно, лікування й постійного догляду, чого не можливо досягти в умовах позбавлення волі.

Поручитель ОСОБА_1 погодився з стороною захисту та вказав, що ОСОБА_2 поводиться відповідально, не порушує умов запобіжного заходу, має зобов`язання перед державою щодо поставки товару, яке повинен виконувати, а не сидіти у в`язниці. Факт тиску на свідків не доведений, так як мобільний телефон, оглянутий слідчим, не досліджувався експертом, а телефон ОСОБА_2 навіть не оглядався. Це не дає законних підстав для сприйняття відомостей, встановлених під час огляду мобільного телефону, як достовірних. Щодо накладення на поручителя грошового стягнення, останній висловися про готовність спалити штраф в разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування даного заходу.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін та інших учасників кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне: підозру ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих останньому кримінальних правопорушень на даний час можна вважати достатньо обґрунтованою, так як вона підтверджується зібраними стороною обвинувачення доказами, долученими до клопотання. Разом з тим, твердження прокурора, що питання підозри вже вирішено під час обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки на користь встановлення її обґрунтованості не доречне, так як наявні докази сприймались слідчим суддею з точки зору обґрунтування підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України, проте нарізі дана стаття не інкримінується підозрюваному.

На теперішній час надані докази оцінені слідчим суддею з точки зору обґрунтування підозри за ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України та визнанні такими, що з великою вірогідністю можуть свідчити про вчинення ОСОБА_2 інкримінованих останньому кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя погоджується з думкою, викладеною в ухвалі слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки від 09.07.2020, щодо існування ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження на момент обрання вказаного запобіжного заходу. Не зник даний ризик й на тепер. Навпаки, враховуючи надані слідчому судді докази можна з впевненістю стверджувати, що покладене на ОСОБА_2 зобов`язання утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, покликане запобігти даному ризику, підозрюваним порушено.

Про це свідчать відомості, зафіксовані в протоколах допиту свідка ОСОБА_4 та огляду предмету – мобільного телефону останнього; на носії з відеозаписом слідчої дії – обшуку по АДРЕСА_3 тощо.

Дані докази можуть і повинні бути оцінені слідчим суддею, на відміну від думки прокурора, на предмет їх допустимості та достовірності. За результатами такої оцінки слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час не можна вважати їх очевидно не допустимими чи не достовірними, що б унеможливило взяття їх до уваги, так як зафіксовані в них відомості мають відношення до кримінального правопорушення, яке розслідується, вони отримані у порядку, передбаченому КПК України (що не виключає можливих порушень діючого кримінально-процесуального законодавства). Разом з тим, в ході подальшого розслідування дані докази мають бути оцінені наряду та в сукупності з доказами, на які посилається сторона захисту.

Твердження підозрюваного, захисника та поручителя, що під час спілкування ОСОБА_2 зі свідками не було жодного тиску на останніх, що має стати однією з підстав для відмови у задоволенні клопотання, слідчий суддя вважає таким, що не ґрунтується на законі і не може бути враховане з погляду на наступне: тиск (погрози, залякування, вмовляння вчинити ту чи іншу дію тощо), фактично є проявом незаконного впливу на свідка, тобто реалізацією ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тоді як обов`язок утриматись від спілкування – зобов`язанням, покликаним запобігти даному ризику. Тобто, саме спілкування, незалежно від того, чи здійснювався під час такого спілкування тиск на свідків, є порушенням покладених на ОСОБА_2 обов`язків.

Наряду з цим, інші дії підозрюваного, які вчиняються вже під час розслідування з метою виконання умов Договору, а саме намагання поставити товар, що, беззаперечно, має супроводжуватись складанням фінансово-господарських та бухгалтерських документів, свідчать про наявність, на теперішній час, ризику перешкоджання кримінальному провадженню не тільки шляхом знищення, схову чи спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а й створення нових документів, покликаних привести діяльність ОСОБА_2 у правове поле.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність зміни запобіжного заходу ОСОБА_2 на більш суворий, разом з тим не погоджується з думкою сторони обвинувачення, що таким заходом має стати найсуворішій запобіжний захід – тримання ОСОБА_2 під вартою.

Звернення слідчого з клопотанням про зміну запобіжного заходу, відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України, має відбуватись в порядку, передбаченому ст. 184 КПК України, тобто в порядку звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частина 2 даної статті вказує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України наявність обґрунтованої підозри (п. 1), існування хоча б одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України (п. 2), а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (п. 3) мають встановлюватись слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З погляду на викладене слідчий суддя вважає, що прокурором не доведена обставина, передбачена п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частина 4 ст. 194 КПК України вказує, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя виходить з завдань кримінального провадження та мети застосування заходів його забезпечення, обставин, які стали підставою для висновку про наявність ряду ризиків, обставин порушення підозрюваним процесуального обов`язку, покладеного судом та ризиків, для запобігання яким на підозрюваного покладався відповідний обов`язок, презумпції поступового збільшення суворості запобіжного заходу у разі порушення умов раніше застосованого запобіжного заходу, ефективності застосування запобіжного заходу з урахуванням фактичних обставин, співвідношення ефективності запобіжних заходів в контексті обставин цього провадження.

З урахуванням зазначених обставин в сукупності, слідчий суддя вважає, що достатнім та найбільш ефективним запобіжним заходом у даному випадку буде застава.

Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України метою застави є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Кримінально-процесуальне законодавство, що регулює порядок застосування запобіжного заходу у вигляді застави, не містить застережень щодо обов`язкової відповідності розміру застави розміру завданих кримінальним правопорушенням збитків, встановленому під час розслідування. У зв`язку з цим та враховуючи, що розмір завданих кримінальним правопорушенням збитків на теперішній час обґрунтовується виключно доказами сторони обвинувачення, без врахування доказів сторони захисту, він не може вважатись беззаперечно доведеним та може бути скорегований під час подальшого розслідування.

За даних обставин, беручи до уваги положення ч. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави у даному кримінальному провадженні, який буде здатен забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов`язків, має складати 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 1 261 200, 00 грн.

Таким чином, в задоволенні клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути відмовлено, натомість існуючий запобіжний захід у вигляді особистої поруки має бути змінений на запобіжний захід у вигляді застави шляхом застосування даного запобіжного заходу з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підстав для задоволення клопотання в частині вирішення питання щодо накладення грошового стягнення на поручителя – народного депутата України ОСОБА_6 слідчий суддя не знаходить, так як відповідне клопотання сформульовано у вигляді окремої вимоги у клопотанні про зміну запобіжного заходу, а не окремим клопотанням, як того вимагають положення ст. 145 КПК України. Зазначене унеможливлює вирішення питання щодо накладення грошового стягнення та взагалі його розгляд відповідно до вимог ст. 146 КПК України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 194, 200, 309, 372, 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання начальника відділення СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області Пилипова С.А. про зміну запобіжного заходу у вигляді особистої поруки на тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42020221040000079 від 20.05.2020 за ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України відносно ОСОБА_2 .

Відмовити у вирішенні питання щодо накладення грошового стягнення на поручителя у кримінальному провадженні народного депутата України ОСОБА_1 .

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави – 600 (шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 261 200 грн.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування даного кримінального провадження, прокурорів – процесуальних керівників, слідчого судді та суду за кожним викликом;

2) не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчих, які здійснюють досудове розслідування даного кримінального провадження, прокурорів – процесуальних керівників, слідчого судді та суду та повідомляти останніх про зміну місця проживання й роботи;

3) утримуватися від спілкування з свідками, експертами, спеціалістами у даному кримінальному провадженні у відсутність слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

4) здати на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну в разі їх наявності.

Термін дії покладених слідчим суддею обов`язків визначити до 10.10.2020 включно.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний розрахунковий рахунок № UA208201720355299002000006674, одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249, банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО одержувача: 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали Московського районного суду м. Харкова від 10.08.2020 у справі № 643/11923/20 (провадження № 1-кс/643/3490/20) відносно ОСОБА_2 .

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали в частині дотримання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на слідчого та прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений 13.08.2020.

Слідчий суддя А.Ю. Скотар

Копію ухвали отримав: «___»___2020 року / _________

(підпис) (ПІП)