Ухвала суду № 90947774, 13.08.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/590/18

1-кп/310/272/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю прокурора Полозюка Є.Ю.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників обвинувачених Панченка О.П., Лебєдєва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бердянського міськрайонного суду кримінальне провадження, внесене 16 січня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080130000147 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

встановив:

В Бердянському міськрайонному суді Запорізької області розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу – тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 діб, домашнього арешту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 на 2 місяці, оскільки строк запобіжних заходів, обраних обвинуваченим, спливає, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні та не відпали.

Згідно Указу Президента від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, на всій території України установлено карантин.

Згідно з п. 20-5 розділу ХІ Перехідних положень КПК України тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

Згідно з абз. 5 вказаного пункту, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності – іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Відповідно до наказів № 96-В, 97-В, 98-В від 06 серпня 2020 року суддя Богомолова Л.В. в період з 10 по 14 серпня 2020 року перебуває у щорічній відпустці, в зв`язку з чим клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу розглядається головуючим.

Потерпілі в судове засідання не з`явились, надали заяви про проведення судового засідання без їх участі.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили вирішити клопотання на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Панченко О.П. просив обрати обвинуваченому більш м`який запобіжний захід.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Лебєдєв О.В. просив відмовити в задоволенні клопотання, вважає, що наразі ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відпали, тому відсутні підстави для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Бердянського міськрайонного суду було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалами суддів неодноразово було продовжено, востаннє – ухвалою колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 липня 2020 року по 01 вересня 2020 року включно.

У відповідності з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У відповідності до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Ризики, які стали підставою для застосування запобіжних заходів по даному кримінальному провадженню, були встановлені на стадії досудового розслідування та враховані судом під час продовження обвинуваченим запобіжних заходів.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний обвинуваченому ОСОБА_1 з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину, даних про його особу, а також наявності ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема – підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обвинувачений не має місця роботи, обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, відразу після скоєння злочину покинув місце злочину; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, які на теперішній час судом не допитані, що негативно вплине на швидкий, повний та неупереджений розгляд кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений систематично вчиняв кримінальні правопорушення, не має доходу, та з огляду на обставини вчинення даного злочину.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не перешкоджає інтересам правосуддя.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 в подальшому належить утримувати під вартою, оскільки саме цей вид запобіжного заходу зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

До обвинуваченого ОСОБА_2 під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Бердянського міськрайонного суду було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який ухвалами суддів неодноразово було продовжено, востаннє – ухвалою колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 липня 2020 року по 03 вересня 2020 року включно.

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не перешкоджає інтересам правосуддя.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує, що він не має постійного місця роботи, обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, тому, розуміючи тяжкість покарання, зможе переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих, свідків, що є ризиками передбаченими п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З моменту обрання обвинуваченому ОСОБА_2 домашнього арешту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з обмеженнями, встановленими під час обрання запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 197, 199, 372 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку запобіжних заходів задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів по 11 жовтня 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати місце проживання в період з 21 години однієї доби до 06 години наступної доби строком на два місяці, тобто по 13 жовтня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду О.М. Вірченко