Постанова № 9094436, 16.01.2009, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Справа № 2-а-446/08

№ 2-а-55/09

ПОСТАНОВА іменем України 16 січня 2009 року об 11 годині 05 хвилин м. Торез Торезький міський суд Донецької області у складі:

Головуючого-судді Сенчишина Ф.М.

При секретарі Анцибор І.Ю.

За участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тореза справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області, третя особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, про визнання протиправними дій відповідача, зобов’язання відповідача до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Згідно позову, позивач має статус інваліда війни III групи, який встановлений згідно із п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та перебуває на відповідному обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Торезької міської ради. На час дії ч. 5 ст. 13 зазначеного закону мав право щорічно у 2005, 2006, 2007 та 2008 роках до 5 травня отримати грошову допомогу у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. УПСЗН йому була виплачена така грошова допомога у розмірах визначених Законами України про Державний бюджет на відповідний рік, а саме: за 2005, 2006 роки - по 270 гривень, за 2007 рік - 300 гривень, за 2008 рік - 350 гривень. Позивач звернувся до УПСЗН з проханням здійснити виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2005, 2006, 2007 та 2008 роки у розмірах, які б грунтувалися виключно на нормах ст. 13 вказаного закону на що отримав відмову з посиланням на розміри таких виплат, визначені Законами України про Державний бюджет на відповідний рік. Позивач вважає, що такі дії відповідача УПСЗН є протиправними, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком становив в 2005 році - 332 гривні, в 2006 році - 359 гривень, в 2007 році - 406 гривень, в 2008 році - 481 гривню. Таким чином УПСЗН не виплатило позивачеві разову грошову допомогу в належному розмірі ((332х7-270)+(359х7-2700)+(406х7-300)4(481x7-350)).

Позивач просить визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області при визначені сум по виплаті позивачеві щорічної разової грошової допомоги як інваліду війти за 2005, 2006, 2007 та 2008 роки, зобов’язати УПСЗН Торезької міської ради Донецької області здійснити виплату позивачеві щорічної разової грошової допомоги позивачеві як інваліду війни у розмірі: за 2005 рік - 2054 гривні, за 2006 рік - 2243 гривні, за 2007 рік - 2542 гривні, за 2008 рік - 3017 гривень.

Ухвалою суду від 10 грудня 2008 року до участі у розгляді справи, у якості третьої особи на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, залучено Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви, на яких вони грунтуються. Підтвердив, що у період з 01.03.1998 року по 10.03.2005 року мав статус інваліда війни III групи, з 11.03.2005 року по 31.03.2008 року - інваліда війни II групи, з 01.04.2008 року по 31.03.2001 має статус інваліда війни III групи. Назвати поважні причини попущення строку позовної давності не може.

Представник відповідача УПСЗН - ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимо г. Визнала той факт, що позивач у період з 01.03.1998 року по 10.03.2005 року мав статус інваліда війни НІ групи, з 11.03.2005 року по 31.03.2008 року - інваліда війни II групи, з 01.04.2008 року по 31.03.2001 має статус інваліда війни III групи, перебуває на відповідному обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Торезької міської ради та відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічно до 5 травня грошової допомоги у розмірах: як інвалід НІ групи - семи мінімальних пенсій за віком, як інвалід II групи - восьми мінімальних пенсій за віком. Заперечила проти задоволення позовних вимог мотивуючи це тим, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється за рахунок державного бюджету. Відповідно до п. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Згідно із ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно із п.5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного Кодексу України до нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні належать в тому числі закон про Державний бюджет України. Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік були визначені розміри таких виплат: за 2005 рік - 270 гривень, за 2006 рік - 330 гривень, за 2007 рік - 360 гривень. Розмір грошової допомоги за 2008 рік був визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" і становив 350 гривень. Законами України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та «Про

державний бюджет України на 2007 рік» зупинено відповідно на 2006 та на 2007 роки дію ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зауважила, що дійсно нову редакцію ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно якої щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційним. Але згідно цього ж рішення визнані неконституційними правові норми втрачають чинність з дня ухвалення рішення. Таким чином на момент здійснення відповідачеві виплати зазначена редакція ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" була чинною і відповідачем належні позивачеві виплати здійснено у визначеному Кабінетом Міністрів розмірі. Вважає дії УПСЗН при призначенні та виплаті позивачу грошової допомоги як інваліду війни правомірними і просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Наполягає на застосуванні до позовних вимог позовної давності.

Третя особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - ГУДКУ в Донецькій області, належним чином та завчасно сповіщена про час та місце розгляду справи до суду представника не направила. Надала суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

В судовому засіданні досліджені письмові докази:

довідка про розмір виплат позивачеві;

копія посвідчення інваліда війни 3 групи;

копії довідок МСЕК;

копія свідоцтва про державну реєстрацію УПСЗН;

копія положення про УПСЗН;

На підставі досліджених доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:

ОСОБА_1 у період з 01.03.1998 року по 10.03.2005 року мав статус інваліда війни ПІ групи, з 11.03.2005 року по 31.03.2008 року - інваліда війни II групи, з 01.04.2008 року по 31.03.2001 має статус інваліда війни НІ групи, перебуває на відповідному обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Торезької міської ради та на підставі ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мав право на отримання до 5 травня разової грошової допомоги у розмірах: як інвалід III групи - семи мінімальних пенсій за віком, як інвалід II групи - восьми мінімальних пенсій за віком. Управлінням праці та соціального захисту населення Торезької міської ради така грошова допомога позивачеві була виплачена в наступних розмірах, визначених Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік за 2005-2007 роки та Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань":

за 2005 рік - 270 гривень як інваліду війни III групи;

за 2006 рік - 330 гривень як інваліду війни II групи;

за 2007 рік - 360 гривень як інваліду війни II групи;

за 2008 рік - 350 гривень як інваліду війни III групи.

Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України, При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справа х щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції чинній до 31 грудня 2007 року), щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам І групи — десять мінімальних пенсій за віком; II групи — вісім мінімальних пенсій за віком; III групи — сім мінімальних пенсій за віком.

Згідно ч. 1 ст. 17 цього ж Закону, фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Згідно ч. 1 ст. 17-1 цього ж Закону, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Згідно ст. 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», у 2005 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи — 400 гривень, інвалідам війни 11 групи — 330 фивень, інвалідам війни III групи — 270 гривень.

Згідно ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи — 400 гривень, інвалідам війни II групи — 330 гривень, інвалідам війни III групи — 270 гривень, учасникам бойових дій — 250 гривень.

Згідно п. 18 ст. 77 цього ж Закону, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2006 рік дію частини п’ятої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни.

Згідно ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: інвалідам І групи— 450 гривень, інвалідам II групи— 360 гривень, інвалідам III групи — 300 гривень.

Згідно п. 13 ст. 71 цього ж закон, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію частини п’ятої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Згідно Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, положення статті 29 та пункту 13 статті 71 вказаного закону втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним.

Згідно п. 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду N° 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок— 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», до числа основних державних соціальних гарантій включаються...мінімальний розмір пенсії за віком... Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць з 1 квітня у розмірі 406 гривень.

Згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», затверджено затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць з 1 квітня у розмірі 481 гривня.

Згідно ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ( Протокол ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо разової грошової допомоги позивачеві до 5-го травня за 2005, 2006 роки, суд виходить з того, що виплата позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня як інваліду війни здійснена УПСЗН Торезької міської ради у відповідності до розмірів, які були визначені чинними положеннями Законів України про державний бюджет України на відповідний рік, відповідно позовні вимоги в цій частині є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо разової грошової допомоги позивачеві до 5-го травня за 2007 рік, суд виходить з того, що право інвалідів війни II групи на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком в 2007 році було зупинено на 2007 рік Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», однак відповідні положення зазначеного закону були визнані рішенням Конституційного Суду неконституційними та втратили чинність. За наведених обставин безпідставним є й посилання відповідача на вказану обставину (зупинення на 2007 рік дії відповідного права) як на обгрунтування правомірності своїх дій. Застосуванню при визначенні розміру такої допомоги в 2007 році підлягають виключно відповідні положення ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто розмір такої допомоги має становити 8 мінімальні пенсій за віком, тобто 3248 гривні (406x8), і відповідно дії УПСЗН щодо нарахування та виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни до 5-го травня у розмірі 360 гривень є протиправними. Разом з тим, позов позивачем подано з порушенням визначеного ст. 99 КАС України річного строку позовної давності, відповідач наполягає на застосуванні позовної давності до заявлених позовних вимог, суд не вбачає поважних причин пропущення строку позовної давності, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити у зв’язку з закінченням строку позовної давності.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо разової грошової допомоги позивачеві до 5-го травня за 2008 рік, суд виходить з того, що редакцію ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було змінено Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і згідно нової редакції щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Однак відповідні положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційними Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року. Відповідно позивач в 2008 році мав право на отримання грошової допомоги в розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком, таке право позивача було відповідачем порушене і підлягає відновленню, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Суд виходить з того, що розмір мінімальної пенсії за віком визначається

розміром прожиткового мінімуму (посилання на це міститься в великій кількості нормативно - правових актів - ч. 3 ст. 46 Конституції України, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії») і становив станом на 05 травня 2008 року 481 гривню. Відповідачем УПСЗН не донараховано та не доплачено позивачеві разову грошову допомогу за 2008 рік у розмірі 3017 гривні (481x7-350).

Керуючись ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ( Протокол ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97), ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22, ч. 3 ст. 46 Конституції України, ч. 5 ст. 14, ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ст. 30, п. 18 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст. 29, 62, п. 13 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ч. 4 ст. 1, абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ч. 2 ст. 3, ст. ст. 9, 11, 14, 71, 99, 100, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни III групи за 2008 рік такими, що не відповідають вимогам ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», протиправними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради Донецької області (86600, Донецька обл., м. Торез, вул. Сизранцева, б. 76, ЄДРПОУ 25968041) здійснити ОСОБА_1, який мешкає в м. Торезі Донецької області, вул. Верещагіна, б. 18, іпн НОМЕР_1, нарахування та виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни НІ групи за 2008 рік у розмірі 3017 (три тисячі сімнадцять) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний адміністративний суд Донецької області через Торезький міський суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови згідно ст. 160 КАС України складено 19 січня 2009 року.

Постанову надруковано в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті суддею Сенчишиним Ф.М.