Ухвала суду № 90943501, 13.08.2020, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/111/17-ц

Провадження № 2/211/207/20

У Х В А Л А

іменем України

13 серпня 2020 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Середньої Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання – Зайцевої А.М.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановив:

В провадженні судді Середньої Н.Г. перебуває вищезазначена справа.

Суддею Середньою Н.Г. було подано заяву про самовідвід, викладену відповідно до частин першої, третьої статті 39 ЦПК України, яка долучена до матеріалів справи. В обґрунтування заяви зазначено, що представником відповідача ОСОБА_1 за її клопотанням до участі у справі допущено ОСОБА_5 . Так, ОСОБА_5 звернувся до суду з позовної заявою до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпопетровської області, судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпопетровської області ОСОБА_6 про відшкодуванням моральної шкоди, завданої дсикримінацією. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15.07.2020 року визначено підсудність цивільної справи Дзержинському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 липня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за вказаним позовом. З текстом ухвали вона ознайомилась 12.08.2020 на сайті «Єдиний державний реєстр судових рішень». Згідно тексту ухвали суду, вбачається, що в обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_5 зазначив, що суддя Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Середня Н. Г. дискримінує його порівняно з адвокатом Ковшом Денисом, через відсутність у ОСОБА_5 адвокатського посвідчення, суд дискримінує ОСОБА_5 тим, що він повинен носити маску, а адвокат ОСОБА_7 може його заражати і піддавати ризику смерті через вік 65 років, суд не відгородив Руденка від порушника Закону, а суддя Середня Н.Г. свідомо допускає приниження його гідності через відсутність ефективного захисту в таких ситуаціях. Так, 06.07.2020 року Ковш продемонстрував, на думку позивача, зневагу до Наказу голови суду про виконання карантинних заході в Довгинцівському суді, зокрема, про обов`язкове носіння маски учасниками справи. Позивач подав судді ОСОБА_6 клопотання про захист його від інфікування від Ковша, однак суддя відмовилась притягати останнього до відповідальності за відмову виконувати розпорядження суду, а також повідомити Центр БВПД про неналежну поведінку їх адвоката, після чого ОСОБА_5 подав заяву голові Довгинцівського суду міста Кривого Рогу Ткаченко С. В. про проведення зборів суддів з метою припинити дискримінацію. Зазначив про те, що суддя Середня Н.Г. нанесла йому моральної шкоди як представник держави, чим йому спричинено моральні страждання, тому просить стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду. Враховуючи викладені обставини, те, що ОСОБА_5 у такий спосіб висловив свою думку щодо її, як головуючого у справі судді, дій, які вважає незаконними, у зв`язку з розглядом цивільної справи, що перебуває у її провадженні, вважає, що вказана обставина може викликати сумнів в її неупередженості або об`єктивності, як головуючого судді у справі. Крім того, ОСОБА_5 , до листа, що направив на адресу суду в якому також посилався на розгляд цивільної справи № 211/111/17-ц , долучив заяву до ОСОБА_8 , як голови Дніпропетровської ОДА та вказав, що позовну заяву, що зараз вона, як суддя, розглядає, начебто вона підготувала для ТОВ "Фінансова компанія "Довіра і гарантія", коли була адвокатом. Тому враховуючи практику ЄСПЛ, положення п.1 ст.6 конвенції, ч.1 ст.21 КПК, та вище викладені обставини, суддя Середня Н.Г. заявила собі самовідвід.

Згідно частини 8 статті 40 ЦПК України, суд вирішує питання про самовідвід судді без повідомлення учасників справи.

Дослідивши вказану заяву, суд дійшов наступних висновків.

За змістом частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно статті 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, від 4 листопада 1950 року ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року (далі - Конвенція), кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

За змістом статті 6 Конвенції суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2000 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії»). Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість — іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя — ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Підстави для самовідводу (відводу) судді закріплені у статті 36 ЦПК України, за змістом пункту п`ятого частини першої якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно частини першої статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.

Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (частина дев`ята статті 40 ЦПК України).

Враховуючи викладене, оскільки завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України), з метою недопущення будь-яких сумнівів щодо об`єктивності та неупередженності судді, вважаю необхідним заяву про самовідвід судді Середньої Н.Г. задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40 ЦПК України, -

постановив:

Заяву головуючого у справі судді Середньої Н.Г. про самовідвід – задовольнити.

Справу № 211/111/17-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки – передати до канцелярії Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для здійснення повторного автоматизованого розподілу відповідно до положень статті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г.Середня