Рішення № 90941950, 07.08.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1070/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Альошиній І.В.,

за участю:

представника позивача - Козачек О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екофарм-Агро" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екофарм-Агро" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати рішення від 09.04.2020 р. № UА508280/2020/000006/2 про коригування митної вартості товарів, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.04.2020 р. № UA508280/2020/00035, рішення від 13.04.2020 р. № UA508280/2020/000007/2 про коригування митної вартості товарів, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.04.2020 р. № UA508280/2020/00037.

Позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувані рішення та картки відмови є незаконними, оскільки прийняті з порушенням визначеного Законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності, правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання. Зазначає, що 30.03.2020 р. між позивачем та KODAN TARIM SAN. VE DIS ТІС. LTD. SIRKETI укладено контракт № 1/31-20. На виконання умов контракту KODAN TARIM SAN. VE DIS ТІС. LTD. SIRKETI поставило товар, зокрема попкорнову кукурудзу, у зв`язку з чим 08.04.2020 р. та 13.04.2020 р. для митного оформлення товару подано митні декларації № UA508280/2020/003333 та № UA508280/2020/003423 відповідно. Під час декларування вказаного товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту, яка склала 3825 дол.США та 3125 дол.США. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано відповідачу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, 09.04.2020 р. відповідачем прийнято рішення № UA508280/2020/000006/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару - у сумі 69199,61 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 3825* 18,0914 = 69199,61 дол. США), а 13.04.2020 р. прийнято рішення № UA508280/2020/000007/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару - у сумі 56535,63 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 3125* 18,0914 = 56535,63 дол. США). Крім того, на підставі вказаних рішень відповідачем сформовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.04.2020 р. № UA508280/2020/00035 та від 13.04.2020 р. № UA508280/2020/00037. Вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару прийнято з порушенням вимог ст.ст.54-55 МК України, так як графа 33 вказаного рішення не містить жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "Екофарм-Агро" числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом її визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 28.04.2020 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений суддею строк позивач усунув недоліки позовної заяви, а тому ухвалою від 14.05.2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, запропоновано відповідача у п`ятнадцятиденний строк надати до суду відзив на позовну заяву.

09.06.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Екофарм-Агро". Свою позицію обґрунтовує тим, що при виконанні митних формальностей за МД від 08.04.2020 р. № UA508290/2020/003333, від 13.04.2020 р. № UA508290/2020/003423 спрацювала форма контролю системи управління ризиками. За результатами оцінки ризику модулем АСАУР згенеровано такі обов`язкові митні процедури: за кодом 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів". Перевіркою поданих документів було встановлено наявність невідповідностей, а саме: підпис керівника підприємства ОСОБА_1 на інвойсі від 30.03.2020 р. №GІВ2020000000002 не відповідає підпису цієї ж особи у контракті від 30.03.2020 р. № 1/31-20 та інших товаросупровідних документах; не надано страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування. Для здійснення митного контролю та митного оформлення посадовою особою від позивача витребувано документи, зазначені у митних деклараціях, саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації стосовно операцій, пов`язаних з задекларованим товаром (оборотно-сальдова відомість по 632 рахунку "Розрахунок з іноземними постачальниками", оборотно-сальдова відомість по 28 рахунку "Товари", оборотно-сальдова відомість по 685 рахунку "Розрахунок з іншими кредиторами", оборотно-сальдова відомість по 312 рахунку "Поточні рахунки в іноземній валюті"); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення. Позивачем надано лист-пояснення від 09.04.2020 р. № 9/4-20, до якого долучено копію інвойсу, копію договору купівлі-продажу від 30.03.2020 р. № 30/03-20, експертний висновок РТПП від 09.04.2020 р. № 120-335; лист-пояснення від 13.04.2020 р. № 13/4-20. Вважає, що ТОВ "Екофарм-Агро" не спростовано сумнівів у достовірності наданої інформації. У зв`язку з чим було застосовано наявну в митниці інформацію щодо аналогічного (подібного) товару, митне оформлення яких вже здійснено. Таким чином, оскаржувані рішення та картки відмови є правомірними, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Ухвалою від 10.06.2020 р. за клопотанням відповідача призначено розгляд справи у судовому засіданні на 07.08.2020 р. о 09:00 год.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з викладених у позовній заяві підстав

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.1 ст.262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.205 КАС України).

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Екофарм-Агро" зареєстровано як юридичну особу 26.02.2014 р., про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 1 498 102 0000 000705. Основним видом економічної діяльності підприємства є 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

30.03.2020 р. між ТОВ "Екофарм-Агро" (покупець) та KODAN TARIM SAN. VE DIS ТІС. LTD. SIRKETI укладено контракт 1/31-20, відповідно до якого продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар/продукцію, асортимент, ціна, кількість якої передбачена специфікаціями, підписаними обома сторонами та які є невід`ємною частиною цього контракту на умовах Інкотермс-2010. Оплата за поставлений товар за цим контрактом буде здійснюватись покупцем, шляхом банківського переказу 100 % оплати на розрахунковий рахунок продавця у формі платіжного доручення, на підставі рахунку-фактури потягом 180 днів після поставки товару. Загальна орієнтовна сума контракту складає 50000 дол. США. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ пгт.Чаплинка, Херсонська область, Україна (згідно Інкотермс-2010). Додатково допускаються інші умови поставки згідно Інкотерм-2010, які можуть визначатися в специфікаціях до контракту без підписання додаткової угоди.

На виконання умов контракту KODAN TARIM SAN. VE DIS ТІС. LTD. SIRKETI поставлено ТОВ "Екофарм-Агро", серед іншого, попкорнову кукурудзу у паперових мішках вагою 3825 кг та 3125 кг.

08.04.2020 р. декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товару - МД № UA508280/2020/003333.

Митна вартість попкорнової кукурудзи визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), товару 3825 доларів США.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 30.03.2020 р. б/н; рахунок-фактуру (інвойс) від 30.03.2020 р. № GIB2020000000002; автотранспортну накладну від 01.04.2020 р. № 000335; сертифікат про походження товару від 31.03.2020 р. № S0274677; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 30.03.2020 р. № 1/31-20; специфікацію від 31.03.2020 р. № 1.

За результатами перевірки МД UA508280/2020/003333 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 08.04.2020 р., відповідно до якого, на підставі ст.53 МК України, митницею запропоновано ТОВ "Екофарм-Агро" надати додаткові документи, а саме: 1) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 2) виписку з бухгалтерської документації стосовно операцій, пов`язаних з задекларованим товаром (оборотно-сальдова відомість по 632 рахунку "Розрахунок з іноземними постачальниками", оборотно-сальдова відомість по 28 рахунку "Товари", оборотно-сальдова відомість по 685 рахунку "Розрахунок з іншими кредиторами", оборотно-сальдова відомість по 312 рахунку "Поточні рахунки в іноземній валюті"); 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) на товар; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

09.04.2020 р. на виконання вимог митного органу позивач надав лист-пояснення, копію інвойсу, копію договору купівлі-продажу від 30.03.2020 р. № 30/03-2020, експертний висновок РТПП від 09.04.2020 р. № 120-355.

09.04.2020 р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA508280/2020/000006/2, відповідно до якого визначено вартість товару - 69199,61 доларів США, сформовано картку відмови № UA508280/2020/00035.

Приймаючи дане рішення про коригування митної вартості товару відповідач вказав на наступні підстави: "Метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується у зв`язку з тим, що документи, подані декларантом до митного оформлення, не можуть бути використані для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів з наступних підстав. Подані документи, що підтверджують складові митної вартості, містять розбіжності, а саме: підпис керівника підприємства ОСОБА_1 на інвойсі № GIB2020000000002 від 30.03.2020 р. не відповідає підпису цієї ж особи у контракті № 1/31-20 від 30.03.2020 р. та інших товаросупровідних документах. Поставка товару на умовах CIF означає, що продавець виконав поставку, коли товар завантажено на транспортний засіб в порту відвантаження та має на увазі перевезення товару або транспортного засобу морським транспортом, а продажна ціна включає в себе вартість товару, фрахт, а також вартість страховки. При цьому в документах зазначено CІF Херсон фактично ж товар переміщувався виключно автомобільним транспортом. Продавець для умов CIF повинен отримати страховий поліс, але митниці документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме страховий поліс не надано. Відповідно до ч.2 ст.58 митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Згідно п.3 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України. У зв`язку з відсутністю цінової інформації щодо вартості ідентичних товарів, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовується. У зв`язку з відсутністю цінової інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується. У зв`язку з відсутністю інформації щодо ціни одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, компонентів, зазначених у ст.62 МКУ, метод визначення митної вартості на основі віднімання не застосовується. У зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості товарів, надана виробником, що оцінюються, або від його імені та складається із сум, зазначених у ст.63 МКУ, метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовується. Митна вартість ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) на рівні: товар № 10 - 18,0914 USD/кг (митна декларація від 27.03.2020 № UA508280/2020/002953). Перелік додаткових документів витребуваних митницею на підставі ч.3 ст.53 Митного кодексу України: 1) договір (угоду контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) вилиску з бухгалтерської документації стосовно операцій, пов`язаних з задекларованим товаром (оборотно-сальдова відомість по 632 рахунку "Розрахунок з іноземними постачальниками", оборотно-сальдова відомість по 28 рахунку "Товари", оборотно-сальдова відомість по 685 рахунку "Розрахунок з іншими кредиторами", оборотно-сальдова відомість по 312 рахунку "Поточні рахунки в іноземній валюті"); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 6) копію митної декларації країни відправлення. Разом з листом від 09.04.2020 № 09/04-20 декларантом надано копію рахунку-інвойсу відповідно до якої експортером здійснено закупівлю кукурудзи з третьою особою, копію Договору купівлі-продажу від 30.03.2020 № 30/03-2020 та експертний висновок РТПП від 09 04.2020 № 120-355. Листом від 09.04.2020 № 09/04 митницю повідомлено про неможливість надання будь-яких інших витребуваних документів. У відповідності зі ст.57 МКУ проведена процедура консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст.64 МКУ".

13.04.2020 р. декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товару - МД № UA508280/2020/003423.

Митна вартість попкорнової кукурудзи визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), товару 3125 доларів США.

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) від 02.04.2020 р. № GIB2020000000003; автотранспортну накладну від 08.04.2020 р. № 442618; сертифікат про походження товару від 03.04.2020 р. № S0274678; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 30.03.2020 р. № 1/31-20; специфікацію від 30.03.2020 р. № 2.

За результатами перевірки МД UA508280/2020/003423 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 13.04.2020 р., відповідно до якого, на підставі ст.53 МК України, митницею запропоновано ТОВ "Екофарм-Агро" надати додаткові документи, а саме: 1) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 2) виписку з бухгалтерської документації стосовно операцій, пов`язаних з задекларованим товаром (оборотно-сальдова відомість по 632 рахунку "Розрахунок з іноземними постачальниками", оборотно-сальдова відомість по 28 рахунку "Товари", оборотно-сальдова відомість по 685 рахунку "Розрахунок з іншими кредиторами", оборотно-сальдова відомість по 312 рахунку "Поточні рахунки в іноземній валюті"); 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) на товар; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

13.04.2020 р. на виконання вимог митного органу позивач надав лист-пояснення № 13/4-20 та повідомив інших документів не надає.

13.04.2020 р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA508280/2020/000007/2, відповідно до якого визначено вартість товару - 56535,63 доларів США, сформовано картку відмови № UA508280/2020/00037.

Приймаючи дане рішення про коригування митної вартості товару відповідач вказав на наступні підстави: "Метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується у зв`язку з тим, що документи, подані декларантом до митного оформлення, не можуть бути використані для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів з наступних підстав. Подані документи, що підтверджують складові митної вартості, містять розбіжності, а саме: підпис керівника підприємства ОСОБА_1 на інвойсі № GIB2020000000003 від 02.04.2020 р. не відповідає підпису цієї ж особи у контракті № 1/31-20 від 30.03.2020 р. та інших товаросупровідних документах. Поставка товару на умовах CIF означає, що продавець виконав поставку, коли товар завантажено на транспортний засіб в порту відвантаження та має на увазі перевезення товару або транспортного засобу морським транспортом, а продажна ціна включає в себе вартість товару, фрахт, а також вартість страхування. При цьому в документах зазначено CІF Херсон фактично ж товар надійшов в Чорноморський рибний порт Одеської області. Продавець для умов CIF повинен отримати страховий поліс, але митниці документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме страховий поліс не надано. Відповідно до ч.2 ст.58 митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Згідно п.3 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України. У зв`язку з відсутністю цінової інформації щодо вартості ідентичних товарів, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовується. У зв`язку з відсутністю цінової інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовується. У зв`язку з відсутністю інформації щодо ціни одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, компонентів, зазначених у ст.62 МКУ, метод визначення митної вартості на основі віднімання не застосовується. У зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості товарів, надана виробником, що оцінюються, або від його імені та складається із сум, зазначених у ст.63 МКУ, метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовується. Митна вартість ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) на рівні: товар № 1 - 18,0914 USD/кг (митна декларація від 27.03.2020 № UA508280/2020/002953). Перелік додаткових документів витребуваних митницею на підставі ч.3 ст.53 Митного кодексу України: 1) договір (угоду контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) вилиску з бухгалтерської документації стосовно операцій, пов`язаних з задекларованим товаром (оборотно-сальдова відомість по 632 рахунку "Розрахунок з іноземними постачальниками", оборотно-сальдова відомість по 28 рахунку "Товари", оборотно-сальдова відомість по 685 рахунку "Розрахунок з іншими кредиторами", оборотно-сальдова відомість по 312 рахунку "Поточні рахунки в іноземній валюті"); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 6) копію митної декларації країни відправлення. Разом з листом від 09.04.2020 № 09/04-20 декларантом надано копію рахунку-інвойсу відповідно до якої експортером здійснено закупівлю кукурудзи з третьою особою, копію Договору купівлі-продажу від 30.03.2020 № 30/03-2020 та експертний висновок РТПП від 09 04.2020 № 120-355. Листом від 09.04.2020 № 09/04 митницю повідомлено про неможливість надання будь-яких інших витребуваних документів. У відповідності зі ст.57 МКУ проведена процедура консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст.64 МКУ".

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товару від 09.04.2020 р. № UA508280/2020/000006/2, від 13.04.2020 р. UA508280/2020/000007/2 та картки відмови від 09.04.2020 р. UA508280/2020/00035, від 13.04.2020 р. UA508280/2020/00037 протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту рішень про коригування митної вартості товарів від 09.04.2020 р. № UA508280/2020/000006/2, від 13.04.2020 р. UA508280/2020/000007/2, підставою для їх прийняття стало те, що подані документи, що підтверджують складові митної вартості, містять розбіжності, а саме:

- підпис керівника підприємства ОСОБА_1 на інвойсах від 30.03.2020 р. № GIB2020000000002 та від 02.04.2020 р. № GIB2020000000003 не відповідає підпису цієї ж особи у контракті від 30.03.2020 р. № 1/31-20 та інших товаросупровідних документах.

- не надано страховий поліс.

Надаючи оцінку вищенаведеним доводам митного органу, суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що справжність підпису особи визначається за результатами почеркознавчої експертизи, митний орган не може робити висновки щодо підроблення документів лише на підставі припущень.

Посилання контролюючого органу на відсутність страхових документів, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, суд не бере до уваги з огляду на наступне.

За змістом контракту від 30.03.2020 р. № 1/31-20 поставка товару здійснюється на умовах СРТ пгт.Чаплинка, Херсонська область, Україна (згідно Інкотермс-2010). Додатково допускаються інші умови поставки згідно Інкотерм-2010, які можуть визначатися в специфікаціях до контракту без підписання додаткової угоди.

Поставка позивачу товару згідно інвойсів та специфікацій здійснювалась на умовах CIF Херсон за правилами Інкотермс 2010.

На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 р. Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Відповідно до Інкотермс-2010 як за умовами поставки СРТ, так і за умовами CIF у покупця відсутній обов`язок забезпечення страхування проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.

Зважаючи на те, що перевезення товару фактично здійснювалося на умовах поставки CIF, то в даному випадку ТОВ "Екофарм-Агро" не повинно додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу.

Крім того, п.5.1 контракту від 30.03.2020 р. № 1/31-20 передбачено, що продавець під час відвантаження товарів повинен надати покупцю необхідні відвантажні документи: рахунок-фактуру, скріплену печаткою продавця; фіто сертифікати, СМR чи інші документи за погодженням сторін.

Тобто, за умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу.

У документах, надання покупцеві яких передбачено контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товару, та які надавались на вимогу відповідача, вказана ціна товару з урахуванням умов поставки CIF Херсон.

Таким чином, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

Аналогічний правовий висновок з цього питання викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 р. по справі № 821/829/18 (адміністративне провадження № К/9901/5724/19), від 14.08.2018 р. по справі № 821/1617/17 (адміністративне провадження № К/9901/48422/18).

Щодо доводів відповідача про ненадання декларантом усіх необхідних документів, а саме: 1) договір (угоду контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації стосовно операцій, пов`язаних з задекларованим товаром (оборотно-сальдова відомість по 632 рахунку "Розрахунок з іноземними постачальниками", оборотно-сальдова відомість по 28 рахунку "Товари", оборотно-сальдова відомість по 685 рахунку "Розрахунок з іншими кредиторами", оборотно-сальдова відомість по 312 рахунку "Поточні рахунки в іноземній валюті"); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 6) копію митної декларації країни відправлення, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно з ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище. Крім того, оскільки за умовами контракту від 30.03.2020 р. № 1/31-20 оплата за товари має здійснитись протягом 180 днів після поставки товару, а сама поставка за умовами СІF здійснена 30.03.2020 р., то надати документи про виписку з бухгалтерської документації стосовно операцій, пов`язаних з задекларованим товаром, ТОВ "Екофарм-Агро" не мало можливості у зв`язку з їх відсутністю.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15 (адміністративне провадження № К/9901/14750/18), від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18 (адміністративне провадження № К/9901/23676/19).

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товару слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішень про коригування митної вартості товарів від 09.04.2020 р. № UA508280/2020/000006/2, від 13.04.2020 р. UA508280/2020/000007/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товарів МД від 27.03.2020 р. № UA508280/2020/002953.

В той же час дослідженням даної митної декларації встановлено, що поставку здійснено на виконання контракту від 01.04.2019 р. № 1/4-19, за МД від 08.04.2020 р. № UA5082802020/003333 та від 13.04.2020 р. № UA5082802020/003423 на виконання контракту від 30.03.2020 р. № 1/31-20. Тому, з урахуванням принципу свободи договору та невтручання в господарську діяльність, митним органом безпідставно відкориговано митну вартість товару, поставленого позивачу, за вищезазначеною митною декларацією.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 09.04.2020 р. № UA508280/2020/000006/2, від 13.04.2020 р. UA508280/2020/000007/2 не відповідають ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягають скасуванню.

Оскільки картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.04.2020 р. № UA508280/2020/00035 та від 13.04.2020 р. № UA508280/2020/00037 прийняті на підставі рішень про коригування митної вартості товарів, які визнано судом протиправними, то вони також підлягають скасуванню.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішень про коригування митної вартості товарів від 09.04.2020 р. № UA508280/2020/000006/2, від 13.04.2020 р. UA508280/2020/000007/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.04.2020 р. № UA508280/2020/00035, від 13.04.2020 р. № UA508280/2020/00037, а тому позовні вимоги ТОВ "Екофарм-Агро" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Таким чином сплачений позивачем судовий збір у сумі 19136,64 грн. підлягає стягненню з Чорноморської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екофарм-Агро" (75226, Херсонська область, Чаплинський район, с.Надеждівка, вул.Мартинця, буд.36, код ЄДРПОУ 38687838) до Чорноморської митниці Держмитслужби (73003, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43335608) про визнання протиправним та скасування рішень митного органу про коригування митної вартості товарів та карток відмови задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення від 09.04.2020 р. № UА508280/2020/000006/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.04.2020 р. № UA508280/2020/00035.

Визнати протиправними та скасувати рішення від 13.04.2020 р. № UA508280/2020/000007/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.04.2020 р. № UA508280/2020/00037.

Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (73003, м.Херсон, вул.Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 43335608) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екофарм-Агро" (75226, Херсонська область, Чаплинський район, с.Надеждівка, вул.Мартинця, буд.36, код ЄДРПОУ 38687838) судовий збір у сумі 19136 (дев`ятнадцять тисяч сто тридцять шість) грн. 64 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12 серпня 2020 р.

Суддя О.І. Бездрабко

кат. 108020200