Рішення № 90941588, 13.08.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2020 р. Справа № 480/1219/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, Державної казначейської служби України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

21.02.2020 до Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, в якій просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області, яка полягає в затримки виплати ОСОБА_1 по виконавчому листу № 2а-103/2011 від 10.01.2011 року Конотопського міськрайонного суду.

2. Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області зробити виплату ОСОБА_1 по виконавчому листу № 2а-103/2011 від 10.01.2011 року з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Свої вимоги мотивує тим, що 09.02.2015 ОСОБА_1 звертався у відділ державної виконавчої служби України в Сумській області для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Конотопського міськрайонного суду від 10.01.2011 у справі № 2а-103/2011.

20.05.2016 на адресу позивача надійшло повідомлення № 11118/02.2-02 про внесення рішення до Реєстру рішень виконання яких гарантується державою, № 51184287, характер утримання: перша черга.

ОСОБА_1 повторно звернувся в Головного управління юстиції в Сумській області, на що одержав відповідь про те, що на виконання п. 17 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 440, рішення по справі № 2а-103 від 10.01.2011, видане Конотопським міськрайонним судом Сумської області, згідно акту приймання-передавання № 37, передано до Головного управління державної казначейської служби України у Сумській області.

03.12.2019 позивач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області із проханням пояснити причину невиконання пункту 33 Порядку виконання рішень про стягнення засобів державного й місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 по виконавчому листу № 2а-103/2011 от 10.01.2011 року.

20.12.2019 на його адресу надійшов лист Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області вих. № 13-22-11/7183 від 13.12.2019 року, у якому немає відповіді на запит позивача від 03.12.2019 року по питанню виплати. Натомість вказано, що тільки після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше виконавчого листа суду, казначейство зможе здійснити заходи щодо перерахування засобів на користь позивача. З такою відповіддю Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області позивач не погоджується, зазначає, що вона складена з порушенням вимог Закону України "Про інформацію" та порушує його конституційні права. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області, надало відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що на обліку за бюджетною програмою "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" перебуває рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2011 по справі № 2а-103/2011 про виплату на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 3150 грн. Відповідний пакет документів передано до Головного управління Казначейства управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на підставі акта приймання - передавання № 37 від 17.07.2017. Станом на момент звернення позивача з даним позовом вказане судове рішення виконано Державною казначейською службою України. Кошти в сумі 3150 грн. перераховано на банківський рахунок позивача 17.02.2020.

Також відповідач звертає увагу на те, що до повноважень Головного управління Казначейства, як суб`єкта владних повноважень, не належить безпосереднє виконання судових рішень за бюджетною програмою "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою". Головне управління Казначейства виконало всі визначені законодавством дії щодо опрацювання та взяття Казначейством на облік відповідного судового рішення (а.с. 20-21).

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 залучено Державну казначейську службу України до участі у справі у якості другого відповідача.

07.05.2020 від представника Державної казначейської служби України до суду надійшов відзив, в якому він проти позовних вимог заперечує та зазначає, що рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справі № 2а-103/2011 виконано Державною казначейською службою України. Кошти в сумі 3150 грн. перераховано на банківський рахунок позивача 17.02.2020.

Крім того, враховуючи недостатність бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою для погашення заборгованості за поданими судовими рішеннями та наявність сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів, Казначейство позбавлене можливості виконувати судові рішення у найкоротший строк з об`єктивних причин, які не залежать від дій чи бездіяльності посадових осіб Державної казначейської служби України.

Таким чином перерахування коштів стягувачам із затримкою відбувається не через протиправні дії чи бездіяльність Казначейства, а виключно у зв`язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та передбаченими у Законах про Державний бюджет України обмеженими асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями.

Також, у відзиві представник відповідача просить закрити провадження у справі у зв`язку із наявністю рішення суду, яке набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (а.с. 33-34).

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 у задоволенні клопотання представника відповідача Державної казначейської служби України про закриття провадження у справі - відмовлено.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області до Головного управління Казначейства Державної казначейської служби України у Сумській області передано на виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2011 по справі № 2а-103/2011 про виплату на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 3150 грн. про що складений акт приймання - передавання № 37 від 17.07.2017.

03.12.2019 ОСОБА_1 подав до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області звернення, в якому просив повідомити про підстави невиконання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Сумській області рішення суду (а.с. 18).

Листом від 13.12.2019 № 13-22-11/7183 Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області повідомило позивача, що рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справах № 2а-103/2011 та № 2а-10731/2011 щодо здійснення на користь позивача виплат передані до Головного управління Казначейства управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на підставі акта приймання-передавання № 37 від 17.07.2017. Дані судові рішення знаходяться на виконанні за бюджетною програмою "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" і будуть виконані в порядку черговості надходження Державною казначейською службою України (центральний рівень, м. Київ) виходячи із обсягів відповідних бюджетних призначень, після виконання судових рішень, що надійшли раніше рішень Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справах № 2а-103/2011 та № 2а-10731/2011, шляхом перерахування коштів за банківськими реквізитами позивача, що отримані Головним управлінням 25.11.2019 (а.с. 5).

Також, судом встановлено, що 12.02.2020 року на виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2011 по справі № 2а-103/2011 Державна казначейська служба України перерахувало на банківський рахунок ОСОБА_1 кошти у сумі 3150, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 308980 (а.с. 30).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Щодо визнання протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України в Сумській області, яка полягає в затримки виплати ОСОБА_1 по виконавчому листу № 2а-103/2011 від 10.01.2011 року Конотопського міськрайонного суду, суд виходить з наступного.

Згідно вимог ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

За правилами ч. 4 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконання рішення здійснюється за процедурою, визначеною Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI. Судове рішення, яким позивачу постановлено виплатити грошові кошти виконувалось Головним територіальним управлінням юстиції у Сумський області з питань державної виконавчої служби.

Також судами встановлено, що Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області до Головного управління Казначейства Державної казначейської служби України у Сумській області передано на виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2011 по справі № 2а-103/2011 про виплату на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 3150 грн. про що складений акт приймання - передавання № 37 від 17.07.2017.

Після передачі до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області відповідачем прийнято до виконання судове рішення щодо стягнення коштів позивачу згідно вимог законодавства в порядку черговості.

Згідно з пунктом 3 розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом (1 січня 2013 року), подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних і соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

За приписами підпункту 1 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Враховуючи наведене, приходить висновку, що виконання судового рішення має бути здійснено у порядку черговості, а відповідач позбавлений можливості за нормами Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" здійснити виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2011 по справі № 2а-103/2011 про виплату на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 3150 грн. позачергово, оскільки таке виконання буде здійснено з порушення вимог законодавства.

При цьому, відповідачем згідно вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" вчинено усі дії в межах повноважень щодо виконання судового рішення, винесеного на користь позивача.

Таким чином вчинення відповідачем усіх передбачених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком № 845 дій щодо здійснення безспірного списання коштів за судовим рішенням на користь позивача свідчить про відсутність протиправності його дій по виконанню судового рішення.

Подібна правова позиція узгоджується також із висновками Верховного Суду у постанові від 27.06.2019 у справі №202/3243/16-а(2-а/202/110/2016) (адміністративне провадження №К/9901/11341/18).

З огляду на наведене суд приходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України, яка полягає в затримки виплати ОСОБА_1 по виконавчому листу № 2а-103/2011 від 10.01.2011 року Конотопського міськрайонного суду не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державну казначейську службу України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за порушення строку перерахування коштів згідно постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справі № 2а-103/2011, суд зазначає наступне.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Також вказаним Законом, крім органів державної виконавчої служби, визначено інші органи, до повноважень яких віднесено виконання рішень судів. Так, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (Закон № 4901-VI), держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників-у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п.50 Порядку компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується: Казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.

Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

Згідно п. 51 Порядку у рішенні (постанові) про виплату компенсації зазначаються: назва і дата видачі виконавчого документа, найменування органу, що його видав; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), код згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія і номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера, реквізити рахунків стягувача і боржника; дата надходження документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів, дата закінчення встановленого законом строку для перерахування коштів, дата перерахування коштів стягувачу; строк прострочення платежу; реквізити рахунка, з якого здійснюється безспірне списання; спосіб перерахування коштів стягувачу; сума нарахованої компенсації.

Рішення про виплату компенсації затверджується Головою Казначейства, а постанова - керівником органу державної виконавчої служби.

Так, судом встановлено, що постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області по справі № 2а-103/2011 від 10.01.2011 року стягнуто з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_1 , суму недоплаченої грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2010 рік відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням здійсненої за цей період виплати.

09.02.2015 року позивач звернувся до Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Сумській області про примусове виконання наведеного рішення суду.

Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області до Головного управління Казначейства Державної казначейської служби України у Сумській області передано на виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2011 по справі № 2а-103/2011 про виплату на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 3150 грн. про що складений акт приймання - передавання № 37 від 17.07.2017.

Також, судом встановлено, що 12.02.2020 року на виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2011 по справі № 2а-103/2011 Державна казначейська служба України перерахувало на банківський рахунок ОСОБА_1 кошти у сумі 3150, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 308980 (а.с. 30).

Отже, суд приходить висновку, що відповідачем в строк передбачений ч. 1 ст. 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не перерахував позивачу кошти за рішенням суду, а тому ОСОБА_1 має право на отримання компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно ч.1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів про прийняття рішення про виплату позивачу компенсації, суд приходить висновку про необхідність зобов`язання Державну казначейську службу України прийняти рішення про компенсацію позивачу в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за порушення строку перерахування коштів згідно постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2011 року по справі № 2а-103/2011.

Відмовляючи в задоволенні позову щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у зв`язку з невиконанням грошових зобов`язань за час прострочення виконання грошового зобов`язання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно зі статтею 11 цього Кодексу цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Враховуючи обставини справи та наведені правові норми, суд вбачає, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків між позивачем та відповідачем відсутні, а тому приходить до висновку що між позивачем та відповідачем не існують цивільні відносини, зокрема зобов`язального характеру.

За таких підстав норми Цивільного кодексу України, зокрема, ті, що регулюють наслідки порушення зобов`язань, до спірних правовідносин, що виникли у зв`язку з виконанням судового рішення, не застосовуються, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Наведена правова позиція узгоджується із практикою Верховного Суду України, а саме постановою від 20.01.2016 у справі № 6-2759цс15.

Отже, позовні вимоги в наведеній частині позову не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Державну казначейську службу України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за порушення строку перерахування коштів згідно постанови Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2011 року у справі № 2а-103/2011.

В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук