Рішення № 90941505, 23.06.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2020 року м. Рівне №460/4567/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В. за участю секретаря судового засідання Мидловець Л.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 , представник Шеруда О. П.,

відповідача: представник Подгурський В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доУправління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Рівненській області про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення з час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Рівненській області (далі - відповідач, Управління), в якому просить: визнати неправомірним та скасувати наказ Начальника Управління Держспецзв`язку від 26.11.2019 №76-ОС, як неправомірний та такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства; поновити на посаді та стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу до моменту скасування наказу Начальника Управління Держспецзв`язку від 26.11.2019 року №76-ОС; зобов`язати Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Рівненській області врахувати час вимушеного прогулу в строк вислуги років та в строк дії контракту на проходження служби; стягнути з відповідача грошові кошти згідно довідки розрахунку від 26.11.2019 на утримання вартості предметів речового майна, строки носіння яких закінчилися з урахуванням зносу у розмірі 3894,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до наказу Начальника Управління Держспецзв`язку від 26.11.2019 року №76-ОС, його звільнено з служби за пунктом «д» (через службову невідповідність) п. 2. ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пп. 3 п. 147 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Державної служби держспецзв`язку, оскільки за повідомлення недостовірних відомостей про себе під час оформлення допуску до державної таємниці йому відмовлено у наданні допуску до державної таємниці форми 2. Вважає, що звільнення з вказаних підстав завчасне та незаконне.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

В судових засіданнях, призначених в рамках розгляду цієї адміністративної справи, позивачем та його представником заявлені позовні вимоги підтримано у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, та надані у справі докази.

Представник Управління державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Рівненській області позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов, інших поданих у зв`язку з позовом документах, та у зв`язку з наданими у справі доказами.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що 07.08.2019 позивач ознайомився з Правилами надання відповідей на питання, визначені у переліку питань, на які пропонується надати відповідь для оформлення допуску до державної таємниці під особистий підпис. В той же день Управлінням Держспецзв`язку в Рівненській області до УСБУ в Рівненській області були направлені матеріали для надання допуску до державної таємниці ОСОБА_1 20.09.2019 матеріали були повернуті на доопрацювання через надання неповних відповідей на питання Переліку питань, на які пропонується надати відповідь для оформлення допуску до державної таємниці. 31.10.2019 на адресу Управління Держспецзв`язку надійшло повідомлення Управління СБУ України в Рівненській області №21/4601дск від 28.10.2019 «Про відмову у наданні допуску до державної таємниці». 01.11.2019 начальником Управління Держспецзв`язку було проведено бесіду з майором ОСОБА_1 з приводу підстав його звільнення, з якими позивач погодився і підписав аркуш бесіди. В ході бесіди майор Левкович не порушував питання про те, що має на меті виправити відомості, що стали підставою для відмови в наданні допуску до державної таємниці. Таким чином позивач усвідомлював наслідки неподання недостовірних відомостей та мав достатньо часу для подання достовірної інформації про себе для оформлення допуску до державної таємниці.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30.07.2019 позивачем було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України на посадах осіб офіцерського складу та, відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" (а. с. 6, 7).

Наказом начальника Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Рівненській області від 31.07.2019 №43-ОС "Про особовий склад" (а. с. 31) ОСОБА_1 був прийнятий на військову службу в Управління Держспецзв`язку в Рівненській області та призначений на посаду старшого фахівця з мобілізаційної роботи.

З метою надання позивачу допуску до державної таємниці 07.08.2019 року та 03.10.2019 на адресу Управління СБ України в Рівненській області відповідачем направлялись документи, передбачені пунктом 56 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939 ( далі - Порядок № 939) (а. с. 35, 38).

31.10.2019 року на адресу Управління Держспецзв`язку надійшло повідомлення Управління СБ України в Рівненській області №21/4601дск від 28.10.2019 «Про відмову у наданні допуску до державної таємниці», яким повідомлялося про відмову у наданні позивачу у допуску до державної таємниці за формою 2 та підстави такої відмови. (а. с. 40, 41).

Листом Управління СБ України в Рівненській області №42/6-379 від 01.11.2019 позивача повідомлено про відмову у наданні допуску до державної таємниці за формою 2 у зв`язку із повідомленням останнім недостовірних відомостей про себе під час оформлення такого допуску, що є порушенням п. 1 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю» (а. с. 42).

Наказом начальника Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Рівненській області від 26.11.2019 №76-ОС позивача з 28.11.2019 звільнено зі служби за пунктом «д» (через службову невідповідність) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а. с. 32).

Цим же наказом постановлено утримати вартість виданих майору ОСОБА_1 предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, з урахуванням зносу у розмірі 3894,00 гривень.

Звільнення зі служби за службовою невідповідністю, подальше виключення зі списків частини позивач вважає безпідставними та незаконними, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 43 Конституції України гарантовано кожному захист від незаконного звільнення.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється згідно з положеннями Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок та військову службу".

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг урегульовується Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року № 551-ХIV" (далі також - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Проходження військової служби в Управлінні на посадах, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці, регулюється Законом №2233-ХІІ від 25.03.1992 та Положенням про проходження служби з урахуванням особливостей, встановлених законодавством України у сфері оборони державної таємниці.

Відносини, пов`язані з охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України «Про державну таємницю». Відповідно до ст. 1 цього Закону, державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які вказані у порядку, установленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну таємницю» з метою охорони державної таємниці впроваджуються організаційно-правові заходи щодо охорони державної таємниці, серед яких: спеціальний порядок допуску та доступу громадян до державної таємниці. Статтею 22 встановлено, що залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці:

Форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «Особливо важливо», «цілком таємно» та «таємно»;

Форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно»;

Форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності «таємно».

Допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939 ( далі - Порядок № 939), визначає єдині вимоги до організації та забезпечення режиму секретності в органах законодавчої, виконавчої та судової влади, органах прокуратури України, консультативних, дорадчих допоміжних органах та службах та ін..

Згідно з п. 49 Порядку №939, необхідність роботи із секретною інформацією та форма допуску громадянина до державної таємниці визначаються керівником підприємства, організації за місцем роботи, служби чи навчання громадянина відповідно до номенклатури посад.

Відповідно до пп.5 Номенклатури посад працівників Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у Рівненській області, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці, затвердженої начальником Управління Держспецзв`язку в Рівненській області від 19.09.2017 року, старший фахівець з мобілізаційної роботи відповідає за підготовку мобілізаційної роботи в Управлінні, бере участь у завданні територіальної оборони, цивільного захисту, а також заходів, спрямованих на підтримання правового режиму воєнного та надзвичайного стану. Працює з відомостями про плани територіальної оборони, станом підготовки до виконання завдань територіальної оборони стратегічним розгортанням військ, планами застосування ЗС за сукупністю всіх показників у цілому щодо ДССЗЗІ відповідно до ст. ст. 1.1.1., 1.1.2, 1.11.11 ЗВДТ. Ступінь секретності інформації «Цілком таємно», «Таємно» (а. с. 33).

Враховуючи викладене, за встановленою вище Номенклатурою посад посада, яку займав позивач, передбачала наявність доступу до державної таємниці.

Відповідно до ч. 2 п. 49 Порядку №939 режимно-секретний орган підприємства, установи, організації протягом 40 днів з дня призначення громадянина на посаду, яку включено до номенклатури посад, подає органу СБУ документи для розгляду питання про надання громадянинові допуску до державної таємниці та проведення його перевірки у зв`язку з таким допуском.

З мето надання позивачеві допуску до державної таємниці 07.08.2019 та 03.10.2019 року на адресу Управління СБ України в Рівненській області відповідачем направлялись документи, передбачені п. 56 Порядку №939 (а. с. 35, 36, 38, 39).

Відповідно до п. 58 Порядку № №939 за результатами перевірки орган СБУ, який проводив перевірку, приймає рішення щодо надання чи відмови у надання громадянину допуску до державної таємниці.

Згідно з п. 60 цього Порядку якщо за результатами перевірки органом СБУ прийнято рішення щодо відмови в наданні громадянину допуску до державної таємниці, до підприємства, установи, організації, що звернулися з приводу надання громадянину допуску до державної таємниці, надсилається письмове повідомлення із зазначенням причин і підстав для відмови в наданні такого допуску.

Як встановлено судом, згідно з п. 61 Порядку №939, після отримання письмового повідомлення органу СБУ про відмову в наданні громадянину у доступі до секретної інформації, позивач був письмово повідомлений начальником Управління про причини і підстави такої відмови.

Так, 09.09.2019 Управлінням СБ України в Рівненській області повернуто матеріали щодо надання допуску до державної таємниці ОСОБА_1 , що були надіслані 07.08.2019 на доопрацювання (а. с. 37).

В свою чергу, як вже зазначалося вище, 31.10.2019 року на адресу Управління Держспецзв`язку надійшло повідомлення Управління СБ України в Рівненській області №21/4601дск від 28.10.2019 «Про відмову у наданні допуску до державної таємниці», яким повідомлялося про відмову у наданні позивачу у допуску до державної таємниці за формою 2 та підстави такої відмови. (а. с. 40, 41).

Листом Управління СБ України в Рівненській області №42/6-379 від 01.11.2019 позивача повідомлено про відмову у наданні допуску до державної таємниці за формою 2 у

зв`язку із повідомленням останнім недостовірних відомостей про себе під час оформлення такого допуску, що є порушенням п. 1 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю» (а. с. 42).

Відповідно до Закону України «Про Службу безпеки України» на Службу покладається у межах визначеної законодавством компетенції, забезпечення охорони державної таємниці. Служба безпеки України, зобов`язана брати участь у здійсненні. Відповідно до Закону України «Про державну таємницю», заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці.

Відповідно до Закону України «Про державну таємницю» Служба безпеки України є спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці.

Отже, письмове повідомлення Управління СБУ в Рівненській області №211/4601дск від 28.10.2019 є актом державного органу індивідуальної дії, через який реалізується функція і компетенція цього органу і є обов`язковим до реагування Управлінням Держспецзв`язку у Рівненські області.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю» громадянина, якому відмовлено у допуску до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов`язану з державною таємницею чи звільнено.

Громадяни звільняються з військової служби на підставах визначених Законом №2233-ХІІ від 25.03.1992 року та відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України.

Частиною 5 статті 26 Закону №2233-ХІІ від 25.03.11992 року містить перелік підстав для припинення (розірвання) контракту і звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом. Підпункт «д» пункту 2 частини 5 статті 26 цього Закону передбачає звільнення військовослужбовців під час дії особливого періоду, які проходять військову службу за контрактом, через службову невідповідність.

Підпунктом 3 пункту 1147 Положення про проходження військової служби (навчання) військовослужбовцями Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженого Указом Президента України від 31.07.2015 №463/2015 визначено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через службову невідповідність: якщо військовослужбовцю скасовано допуск до державної таємниці за відсутності рівнозначної посади, призначення на яку не передбачає допуску до державної таємниці, та в разі відмови військовослужбовця від призначення на нижчу посаду, що не передбачає допуску до державної таємниці, якщо така посада в наявності.

Системний аналіз норм, викладених у пп.2 п.2 ч.5 ст.26 Закону №2233-ХІІ від 25.03.1992, пп.3 п.1147 Положення про проходження військової служби у їх взаємозв`язку з нормами ч.3 ст.23 Закону України «Про державну таємницю» та п.87 Порядку №939 доводить, що військовослужбовець, якому відмовлено у наданні допуску до державної таємниці, за відсутності рівнозначної або нижчої посади, призначення на яку не передбачає допуску до державної таємниці, звільняється з військової служби через службову невідповідність.

Надаючи правову оцінку твердженням позивача про визнання протиправним оспорюваного наказу від 26.11.2019 року №76-ОС з підстав відсутності обставин скасування йому допуску до державної таємниці, оскільки такого допуску він раніше не мав, а нормами пп. 3 п. 147 Положення передбачено звільнення військовослужбовця саме через скасування допуску до державної таємниці, суд виходить з більш широкого тлумачення пп. 3 п. 147 Положення та вважає, що однорідним поняттю скасування допуску до державної таємниці є остаточна відмова компетентного органу у наданні до державної таємниці, яка не передбачає умов для усунення будь-яких недоліків для подальшого надання такого допуску.

Положеннями ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, враховуючи в сукупності обставини відсутності у позивача доступу до державної таємниці зі ступенем секретності інформації «Цілком таємно», «Таємно» за умови, що посада старшого фахівця з мобілізаційної роботи Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України за своїми функціональними обов`язками передбачає наявність доступу до державної таємниці зі ступенем секретності інформації «Цілком таємно», «Таємно», а також встановлення судом обставин відсутності, на момент вирішення питання щодо звільнення позивача, рівнозначної або нижчої посади, призначення на яку не передбачає допуску до державної таємниці, суд прийшов до висновку про правомірність винесення відповідачем наказу від 26.11.2019 №76-ОС, яким позивача з 28.11.2019 звільнено зі служби за пунктом «д» (через службову невідповідність) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», та відповідності його критеріям, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України.

Факультативно при вирішенні спору судом враховуються ті обставини, що відповідачем у встановлені строки з дня призначення позивача на посаду старшого фахівця з мобілізаційної роботи подано до органу СБУ документи для розгляду питання про надання йому допуску до державної таємниці та проведення його перевірки у зв`язку з таким допуском.

07.08.2019 року позивач був ознайомлений з Правилами надання відповідей на питання, визначені у переліку питань, на які пропонується надати відповідь для оформлення допуску до державної таємниці під особистий підпис. 20.09.2019 матеріали були повернуті Управлінню на доопрацювання через надання неповних відомостей на питання Переліку питань на які пропонується надати відповідь для оформлення допуску до державної таємниці за формою згідно з додатком 5 Порядку №939. За результатами повторного надіслання матеріалів разом з доопрацьованим позивачем переліком питань Управлінням СБ України в Рівненській області було прийняте рішення №21/4601дск від 28.10.2019 «Про відмову у наданні допуску до державної таємниці».

З наявних у матеріалах справи доказів слідує, що ОСОБА_1 не звертався до начальника Управління з приводу зміни обставин за яких йому було відмовлено в наданні допуску до державної таємниці за формою 2.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.1 та ч.2 ст. 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого відповідачем наказу від 26.11.2019 року №76-ОС, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування такого наказу. Також суд вважає безпідставними та такими, що не належать до задоволення позовні вимоги про поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, зобов`язання врахувати час вимушеного прогулу в строк вислуги років та в строк дії контракту на проходження служби, стягнення грошових коштів згідно довідки розрахунку від 26.11.2019 на утримання вартості предметів речового майна, оскільки вони є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 26.11.2019 року №76-ОС.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Рівненській області (вул. Відінська, 4, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 34781305) про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення з час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинення певних дій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 06 серпня 2020 року.

Суддя В.В. Щербаков