Рішення № 90941446, 12.08.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2916/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

05 червня 2020 року (згідно даних на поштовому конверті) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області про:

- визнання протиправним та скасування рішення 58 сесії Чутівської селищної ради Полтавської області 7 скликання від 09.04.2020 "Про розгляд заяв громадян", яким відмовлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у наданні дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5 га, 2,0 га та 2,0 га відповідно, розташованих в межах смт Чутове на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області;

- зобов`язання Чутівську селищну раду Полтавської області вчити дії з метою відновлення прав та реалізації законних інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, надавши громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 дозволи на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5 га, 2,0 га та 2,0 га відповідно, розташованих в межах смт Чутове на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області.

Позов обґрунтований тим, що позивачі звернулися до Чутівської селищної ради із персональними заявами про надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5 га, 2,0 га та 2,0 га, розташованих в межах смт Чутове на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області. Чутівською селищною радою на 58 сесії 7 скликання розглянуті заяви позивачів та прийнято рішення від 09.04.2020, яким відмовлено позивачам у наданні вказаних дозволів у зв`язку з тим, що земельні ділянки, які зазначені на графічних матеріалах, зарезервовані для учасників бойових дій. З таким рішенням Чутівської селищної ради позивачі не погоджуються та вважають його таким, що винесене з порушенням вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 06.07.2020 /а.с. 32-33/, зазначив, що Чутівською селищною радою на 58 сесії 7 скликання розглянуто заяви позивачів та прийнято рішення від 09.04.2020 про відмову у наданні дозволів на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з тим, що земельні ділянки, які зазначені на графічних матеріалах, зарезервовані для учасників бойових дій.

20.07.2020 від позивачів до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 56-58/, в якій позивачі зазначили, що жодним чином не заперечують виправданості особливої уваги держави /її органів/ до громадян-учасників збройного конфлікту на сході України, однак категорично не згодні з тим, що під видом абстрактного піклування про інтереси учасників бойових дій з використанням далекої від норм законодавства, непрозорої обмежуючої процедури "резервування" земельних ділянок для майбутніх заявників - учасників бойових дій, за відсутності безпосередніх підстав для реалізації їх права на землю, органом місцевого самоврядування грубо порушується законодавство стосовно безперешкодної реалізації позивачами як громадянами України права на безоплатне отримання у власність вільних земельних ділянок певного виду та певної площі у межах встановленого законодавством нормативу.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до Чутівської селищної ради із заявою вх.№184 від 19.03.2020 про надання дозволу на розроблення проекту документації із землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,50 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту смт Чутове, яка знаходиться на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області у межах норм безоплатної приватизації /а.с. 47/.

До вказаної заяви додав копії паспорту, ідентифікаційного коду та схему викопіювання з публічної кадастрової карти (плану), на якому зображено бажане місце розташування земельної ділянки, орієнтовним розміром земельної ділянки 1,50 га /а.с. 48/.

ОСОБА_2 звернулася до Чутівської селищної ради із заявою вх.№185 від 19.03.2020 про надання дозволу на розроблення проекту документації із землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту смт Чутове, яка знаходиться на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області у межах норм безоплатної приватизації /а.с. 49/.

До вказаної заяви додала копії паспорту, ідентифікаційного коду та схему викопіювання з публічної кадастрової карти (плану), на якому зображено бажане місце розташування земельної ділянки, орієнтовним розміром земельної ділянки 2,00 га /а.с. 50/.

19.03.2020 ОСОБА_3 звернувся до Чутівської селищної ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту документації із землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту смт Чутове, яка знаходиться на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області у межах норм безоплатної приватизації /а.с. 51/.

До вказаної заяви додав копії паспорту, ідентифікаційного коду та схему викопіювання з публічної кадастрової карти (плану), на якому зображено бажане місце розташування земельної ділянки, орієнтовним розміром земельної ділянки 2,00 га /а.с. 52/.

Рішенням 58 сесії 7 скликання Чутівської селищної ради від 09.04.2020 "Про розгляд заяв громадян" /а.с. 46/ відмовлено громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в зв`язку з тим, що земельні ділянки, які зазначені на графічних матеріалах, що додаються до заяв, зарезервовані для учасників бойових дій згідно рішення 51 сесії 7 скликання Чутівської селищної ради від 08.11.2019.

Не погодившись з рішенням 58 сесії 7 скликання Чутівської селищної ради від 09.04.2020 "Про розгляд заяв громадян" про відмову у наданні дозволів на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, позивачі звернулися до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ /далі - ЗК України/.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою визначені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України та їх перелік є вичерпним. Відмова у наданні дозволу має бути вмотивованою.

Судовим розглядом встановлено, що рішення 58 сесії 7 скликання Чутівської селищної ради від 09.04.2020 "Про розгляд заяв громадян" не містить підставу для відмови у наданні дозволів, передбачену частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, та обґрунтування того, що резервування земельних ділянок для учасників бойових дій відноситься до такої підстави.

Відмовляючи позивачам у наданні дозволів, відповідач також не врахував, що не може бути підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність сам намір надання у подальшому такого дозволу на розробку проекту землеустрою на ту ж саму земельну ділянку іншій особі.

За таких обставин суд доходить висновку, що рішення 58 сесії 7 скликання Чутівської селищної ради від 09.04.2020 "Про розгляд заяв громадян" про відмову громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у наданні дозволів на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимогу позивачів про зобов`язання Чутівську селищну раду Полтавської області вчити дії з метою відновлення прав та реалізації законних інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, надавши громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 дозволи на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5 га, 2,0 га та 2,0 га відповідно, розташованих в межах смт Чутове на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3 ) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 73 згаданого Кодексу визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам, а не забезпечення ефективності державного управління.

Оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про відсутність можливості та наміру у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням висновків суду, суд вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивачів, є саме: зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви позивачів про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Натомість, вимога позивачів про зобов`язання відповідача надати дозволи на розробку землевпорядної документації задоволенню не підлягає, адже рішення 58 сесії 7 скликання Чутівської селищної ради від 09.04.2020 "Про розгляд заяв громадян" перевірялося судом на предмет законності та обґрунтованості, виходячи лише із тих мотивів, які покладалися відповідачем в основу його прийняття, та тих обставин, які відносяться до предмету доказування у цій справі. Враховуючи завдання суду, суд не вправі досліджувати чи є мотиви прийняття рішення вичерпними, чи дотримано позивачами усіх умов для отримання дозволів на розроблення проекту землеустрою та чи існують інші підстави для відмови у наданні дозволів на розроблення проекту землеустрою.

Наведені висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 14.08.2019 у справі №480/4298/18, від 05.12.2019 у справі №806/2540/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №509/1350/17.

Таким чином, адміністративний позов слід задовольнити частково.

Клопотання позивачів про зобов`язання відповідача виконати рішення суду у місячний строк, яке судом розцінюється як клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, приписи вказаної норми передбачають можливість суду встановлювати судовий контроль лише шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт, а не шляхом зобов`язання відповідача виконати рішення суду у конкретний строк. При цьому, суд зауважує, що покладення зобов`язання на суб`єкта владних повноважень подати звіт є правом, а не обов`язком суду.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Кожним з позивачів при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету (а.с. 8-10).

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої наведеної статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на те, що передумовою для виникнення спору є прийняття відповідачем протиправного рішення про відмову позивачам у наданні дозволів на розробку проекту землеустрою, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок відповідача окремо на користь кожного з позивачів понесені останніми судові витрати по сплаті судового збору повністю у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області (вул. Набережна, 9, смт Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800, ідентифікаційний код 21047282) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 58 сесії 7 скликання Чутівської селищної ради від 09 квітня 2020 року "Про розгляд заяв громадян".

Зобов`язати Чутівську селищну раду повторно розглянути заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 19 березня 2020 року про надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5 га, 2,0 га та 2,0 га відповідно, розташованих в межах смт Чутове на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок Чутівської селищної ради (ідентифікаційний код 21047282) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Стягнути за рахунок Чутівської селищної ради (ідентифікаційний код 21047282) на користь ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Стягнути за рахунок Чутівської селищної ради (ідентифікаційний код 21047282) на користь ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава