Рішення № 90941412, 13.08.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3647/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Скорика С.В.,

представника відповідача – Євенко Н.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова служба України про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

В С Т А Н О В И В:

10 липня 2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 / позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Полтавській області / відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова служба України (далі по тексту - ДПС України / третя особа) в якій просить визнати протиправними вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області від 12 лютого 2020 року № Ф-5058-51/1713 та від 14 травня 2020 року № Ф-5058-51/3950 про стягнення боргу.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що є пенсіонером та отримує пенсію. При цьому позивач є особою яка звільнена від сплати єдиного соціального внеску. Крім того стверджував, що договір про добровільну участь в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладав.

29 липня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДПС у Полтавській області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, стверджував, що оскаржувані вимоги складено відповідно до вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Зазначив, що позивачем самостійно подані Звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017, 2018, 2019 роки, при цьому в даних Звітах позивач самостійно визначив суму єдиного внеску (а.с. 43-44).

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Третя особа явку уповноваженого представника не забезпечила, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 28 січня 2017 року, номер запису 2 585 000 0000 026084 (а.с. 11).

ОСОБА_1 є пенсіонером за віком із 14 жовтня 2014 року, що підтверджується пенсійним посвідченням та довідкою про виплату пенсії (а.с. 9-10).

24 січня 2020 року ОСОБА_1 подано до контролюючого органу Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017, 2018 та 2019 роки (а.с. 49-54).

12 лютого 2020 року Головним управління ДПС у Полтавській області сформовано вимогу №Ф-5058-51/1713, якою ОСОБА_1 нараховано суму боргу зі сплати ЄСВ в розмірі 18 276,72 грн (а.с. 46).

14 травня 2020 року Головним управління ДПС у Полтавській області сформовано вимогу №Ф-5058-51/3950, якою ОСОБА_1 нараховано суму боргу зі сплати ЄСВ в розмірі 29 293,44 грн (а.с. 45).

Не погоджуючись із вищевказаними вимогами позивачем подано до ДПС України скаргу, за результатами розгляду якої вимоги про сплату боргу від 12 лютого 2020 року № Ф-5058-51/1713 та від 14 травня 2020 року № Ф-5058-51/3950 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 12-13).

Позивач, вважаючи, що його права порушенні, звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, судом встановлено наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).

За пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

У відповідності до частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аргументуючи вищевикладене, суд зазначає, що фізичні особи-підприємці, звільняються від сплати єдиного внеску за себе за умови, якщо вони є пенсіонерами за віком та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу з часу досягнення ними віку з якого призначається пенсія за віком або за умови якщо вони є інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу - з моменту настання вказаних обставин.

Принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням визначено Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статтею 1 якого визначено, що пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною першої статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначається пенсія за віком; по інвалідності; у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно пенсійного посвідчення ОСОБА_1 призначено пенсію за віком 14 жовтня 2014 року, факт призначення та отримання пенсії за віком підтверджується також довідкою про доходи № 0170 1119 2724 0143 Відділу обслуговування громадян Автозаводського району в м. Кременчуці та Кременчуцького району ГУ ПФУ в Полтавській області (а.с. 9-10).

Таким чином, у позивача настали обставини за якими останній, звільняється від сплати за себе єдиного внеску, окрім випадку його добровільної участі в системі загальнообов`язкового страхування.

Порядок нарахування, обчислення i добровільної сплати єдиного внеску, врегульований статтею 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Так, частиною першою статті 10 Закону № №2464-VI визначено, що платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, зокрема є особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону №2464-VI особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною сьомою статті 10 Закону №2464-VI, податковий орган відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у разі, якщо особа: підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; не відповідає іншим вимогам, визначеним частиною першою цієї статті; подала неповні або недостовірні відомості; раніше уклала договір про добровільну участь, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені договором умови; бажає укласти договір на строк менше одного року. В інших випадках відмова в укладенні договору про добровільну участь не допускається.

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 заяви про добровільну сплату єдиного внеску до органу доходів і зборів не подавала, договір про добровільну участь в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування з нею не укладався. Тобто, вона у добровільному порядку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не перебувала, а тому обов`язок сплачувати єдиний внесок у неї був відсутній.

Стосовно посилань контролюючого органу, що позивач самостійно визначив розмір єдиного внеску, подавши відповідні звіти, а тому в останнього виник обов`язок щодо сплати даних сум, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску, зокрема, зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На момент подання Звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску чинним був Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну № 435 від 14 квітня 2015 року (далі по тексту Порядок №435)

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку №435, звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів в один із таких способів:

- засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;

- на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника та скріплений печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п`яти;

- надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п`яти.

Пунктом 2 Розділу ІІI Порядку №435 визначено, що ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою N Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".

Відповідно до пункту 6 Розділу ІІ Порядку №435, звіт має містити, зокрема, такі обов`язкові реквізити: тип форми ("додаткова", "початкова", "ліквідаційна", "скасовуюча", "призначення пенсії").

Згідно пункту 13 Розділу ІІ Порядку № 435, ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства зобов`язані подавати самі за себе Звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім ФО - підприємців, зазначених у пункті 3 розділу III цього Порядку.

Відповідно до пункту 2 Розділу IV Порядку № 435, звіт має містити основні дані про страхувальника та перелік таблиць Звіту. Звіт формується страхувальником або відповідальною особою страхувальника та включає таблиці, наведені у додатках 4 - 7 до цього Порядку.

Пунктом 10 Розділу IV Порядку № 435 визначено, що фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з додатком 5 до цього Порядку. Протягом року в разі призначення пенсії подається Звіт з позначкою "призначення пенсії" за період до дати формування заяви на призначення пенсії, при цьому тип форми "початкова" не зазначається.

В свою чергу пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку № 435 визначено, що фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

Суд зазначає, що способи та порядок виправлення помилок у Звіті визначений Розділом V Порядку №435. Разом з тим, суд зазначає, що даний Розділ Порядку №435 взагалі не містить механізму виправлення помилок у Звіті згідно із додатком 5 (форма №Д5) до цього Порядку.

Посилання відповідача на абзац 3 Розділу ІІІ Порядку № 435, як на безумовну підставу для сплати єдиного внеску, суд вважає помилковим, оскільки Порядок № 435 регулює формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в той час, як умови та порядок нарахування і сплати єдиного внеску, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

При цьому, як вказано судом вище добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати вимоги ГУ ДПС у Полтавській області № Ф-5058-51/1713 від 12 лютого 2020 року та Ф-5058-51/3950 від 14 травня 2020 року.

Таким чином позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831, юридична адреса: вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: Львівська площа, 8, м.Київ, 04053) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області про стягнення боргу № Ф-5058-51/1713 від 12 лютого 2020 року.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області про стягнення боргу № Ф-5058-51/3950 від 14 травня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Повне рішення складено 13 серпня 2020 року.

Суддя С.О. Удовіченко