
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
з питань забезпечення позову
12 серпня 2020 р. № 400/3290/20 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
ВСТАНОВИВ:
12.08.2020 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича, за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про визнання противоправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича від 19.03.2020р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 61601080 з виконання виконавчого напису № 1902, виданого 16.05.2014р. приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального міського округу Бондар І.М.; визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця
виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича від 19.03.2020р. про арешт всього нерухомого майно, що належить ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 78743,98 долларів США та 1870 грн.; визнання противоправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича від 12.05.2020р. про опис та арешт майна боржника, якою описав та наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1 ; визнання противоправними дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича, що полягають у поданні заяви на реалізацію арештованого майна до ДП "Сетам", а саме квартири АДРЕСА_1 .
Станом на 12.08.2020 року провадження у справі № 400/3290/20 не відкрито.
Водночас, через канцелярію суду 12 серпня 2020 року позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 1902, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, виданого 16.05.2014р. приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального міського округу Бондар І.М. про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , за стартовою ціною 643900 грн., в рамках зведеного виконавчого провадження № 61601399, де боржником є ОСОБА_1 , стягувачем - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
В обґрунтування цієї заяви зазначено, що в межах пред`явленого позову позивач порушує перед судом питання щодо правомірності дій державного виконавця, які полягають в арешті та описі майна боржника - ОСОБА_1 і направлення його на реалізацію в межах зведеного виконавчого провадження № 61601399. Приватним виконавем виконавчого округу Миколаївської області Куліченком Дмитром Олександровичем передано квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 Державному підприємству «Сетам» для реалізації шляхом проведення прилюдних торгів, про що їй стало відомо з інформації, що міститься на офіційному сайті цього підприємства. Вказала, що загроза інтересам позивача полягає в тому, що зазначена квартира є єдиним житлом позивача (боржника), в якому остання постійно проживає разом з неповнолітньою донькою та підпадає під дію Закону України "Про мараторій про стягнення майна України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", а тому не може бути реалізована. З огляду на наведене заявник вважає, що існують підстави для забезпечення позову.
Відповідно до частин першої - третьої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Відповідно, розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні є правом суду, яким він може скористатись у випадку, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви без повідомлення учасників справи.
Оскільки суд дійшов висновку про достатність наданих ОСОБА_1 пояснень та доказів для розгляду заяви та про відсутність, у зв`язку з цим, необхідності виклику заявника, розгляд заяви відбувся без повідомлення сторін.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
За приписами ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частина 2 ст. 151 КАС України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Статтею 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Суд, за наслідком розгляду заяви про забезпечення позову, вважає, що заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається з заяви про забезпечення позову, позивач просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 1902, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, виданого 16.05.2014р. приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального міського округу Бондар І.М. про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , за стартовою ціною 643900 грн., в рамках зведеного виконавчого провадження № 61601399 з метою припинення реалізації майна ОСОБА_1 шляхом проведення прилюдних торгів, оскільки це завдасть шкоди правам, свободам, інтересам та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно до ч. 6 ст. 151 КАС України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
При цьому, Великою Палатою Верховного Суду у пункті 40 постанови від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 сформовано висновок, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Відповідно до частини 4 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» порядок реалізації майна визначається Міністерством юстиції України.
Як вказано у підпункті 83-30 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань виконує аналітичні, інформаційні, методичні, організаційні та інші види робіт, пов`язані із забезпеченням реалізації арештованого майна.
Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 затверджено Порядок реалізації арештованого майна (надалі - «Порядок»).
Електронними торгами за абзацом дванадцятим пункту 1 Розділу І Порядку є продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Абзацами вісімнадцятим та дев`ятнадцятим пункту 1 Розділу І Порядку, визначено, що організатор електронних торгів, торгів за фіксованою ціною (далі - Організатор) - суб`єкт господарювання, якого за результатами конкурсної процедури відбору організатора (далі - Конкурс), передбаченої цим Порядком, уповноважено на здійснення заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, обслуговування цієї системи, забезпечення її постійної роботи та доступу користувачів до неї, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком; Організація електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) - вчинення Організатором заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, обслуговування цієї системи, забезпечення її постійної роботи та доступу користувачів до неї, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.
У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що згідно наявних в матеріалах справи документів вбачається, що організатором електронних торгів було визначено ДП «Сетам», якому доручено здійснення функцій із організації електронних торгів.
Таким чином, відповідно до згаданої позиції Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року продавцями, які мають право примусового продажу майна за результатами електронних торгів є відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та ДП «Сетам», тобто вказана процедура електронних торгів відбувається від імені державного органу.
Враховуючи вищевикладене, забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 1902, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, виданого 16.05.2014р. приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального міського округу Бондар І.М. про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , за стартовою ціною 643900 грн., в рамках зведеного виконавчого провадження № 61601399 призведе до припинення прилюдних торгів, що заборонено положеннями ч. 6 ст. 151 КАС України.
Водночас, щодо інших дій та рішень приватного виконавця по виконанню виконавчого напису № 1902, суд звертає увагу на те, що, звертаючись до суду із клопотанням про вжиття заходів із забезпечення адміністративного позову, наведені позивачем доводи не надають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені ст.150 КАС України, оскільки позивачем на час звернення з такою заявою не надано суду достатніх доказів та чітких фактів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди власним правам, свободам та інтересам та не наведено підстав, з яких вбачається, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Із змісту заяви про забезпечення позову, а також доданих до заяви документів на стадії розгляду заяви суд не встановив очевидних ознак протиправності постанови про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника від 19.03.2020 року ВП № 61601080 та про опис та арешт майна божника від 12.02.2020 року ВП № 61601080 приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича. Встановлення правомірності/неправомірності таких постанов можливе за наслідками судового розгляду по суті справи за позовом про визнання протиправними та скасування постанов від 19.03.2020 року, від 12.05.2020 року ВП № 61601080; визнання дій протиправними, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Тобто, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову є недоведеною та непідтвердженою достатніми доказами, а тому у забезпеченні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 120, 150, 151, 154, 241, 243, 256, 294 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 12.08.2020 року про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення стягнення на підставі виконавчого напису № 1902, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, виданого 16.05.2014р. приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального міського округу Бондар І.М. про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , за стартовою ціною 643900 грн., в рамках зведеного виконавчого провадження № 61601399, де боржником є ОСОБА_1 , стягувачем - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набрала законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського окружного адміністративного суду протягом пятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Г. В. Лебедєва
Судове рішення № 90941220, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 12.08.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 400/3290/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: