Ухвала суду № 90941202, 13.08.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/6406/20

У Х В А Л А

про забезпечення позову

13 серпня 2020 року

м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сакалош Володимир Миколайович, розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» про забезпечення позову по справі №380/6406/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» до Державної служби геології та надр України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» (ДНВП «Геоінформ України») про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

у с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» до Державної служби геології та надр України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» (ДНВП «Геоінформ України») з вимогами:

- визнати протиправним на скасувати наказ Державної служби геології та надр України №175 від 21.05.2020 року «Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 16.03.2020 №94»;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення про розмір боргу (Тинівське газове родовище) №11053/01-2/11-20 від 22.07.2020 року, видане Державною службою геології та надр України;

- зобов`язати Державну службу геології та надр України видати та надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» повідомлення про розмір збору за надання спеціального дозволу на користування ділянкою надр Тинівського газового родовища, площею 58,63 км2, (поклади НД-2-НД-5) згідно розрахунку розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища (поклади НД-2-НД-5) визначеного в інформаційному звіті ДНВП «Геоінформ Україна» №07/307-2061 від 21.07.2020 року.

Разом з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» подало на розгляд суду заяву про забезпечення позову.

Згідно поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» просить забезпечити поданий адміністративний позов , шляхом:

- зупинення дії повідомлення Державної служби геології та надр України про розмір збору (Тинівське газове родовище) №11053/01-2/11-20 від 22.07.2020 року;

- заборони Державній службі геології та надр України скасовувати наказ Державної служби геології та надр України №94 від 16.03.2020 року “Про надання спеціального дозволу на користування надрами”.

Необхідність вжиття вищезазначених заходів забезпечення заявник обґрунтовує наступним.

Наказ Державної служби геології та надр України №94 від 16.03.2020 року “Про надання спеціального дозволу на користування надрами”, яким вирішено надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування газу природного Тинівського родовища (поклади НД-2-НД-5), розташованого в межах Львівської області, строком дії 20 років, відповідає нормам чинного законодавства та документам, поданим ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» з метою отримання спеціального дозволу.

15.04.2020 року між ДНВП «Геоінформ України» (Виконавець), який є відповідно до розпорядження КМУ №810-р від 31.08.2011 року органом управління Державної служби геології та надр України, та ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» (Замовник) укладено Договір №ДЦ-4, відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання щодо виконання розрахунків із визначення розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами та вартості вторинної (обробленої) геологічної інформації, як компенсації витрат держави за проведені геологорозвідувальні роботи при отриманні спеціального дозволу на користування надрами Тинівського родовища (поклади НД-2 - НД-5) газу природного, розташованого в межах Львівської області.

Зазначено, що ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» виконано свої зобов`язання за договором в повному обсязі, однак, ДНВП «Геоінформ України» не надано ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» звіту з розрахунком суми збору за надання спеціального дозволу на користування надрами Тинівського родовища у строки, визначені договором.

При цьому як вказує заявник незважаючи на те, що предметом договору №ДЦ-4 від 15.04.2020 року було визначення розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами та вартості вторинної (обробленої) геологічної інформації на поклади НД-2 - НД-5 Тинівського родовища, ДНВП “Геоінформ України” здійснено розрахунки двох розмірів збору за надання спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища, на поклади НД-2-НД-5 та на усі горизонти родовища.

Так, Державною службою геології та надр України протиправно внесено зміни до наказу Державної служби геології та надр України від 16.03.2020 №94, яким вирішено надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування газу природного Тинівського родовища (поклади НД-2-НД-5), що відповідало документам, долученим до заяви на отримання спецдозволу на користування надрами Тинівського родовища та протиправно надіслано ТзОВ “Нафтогазрембуд-1” повідомлення про необхідність сплати 133 017 700,00 грн. збору за надання спецдозволу на користування надрами Тинівського родовища, незважаючи на те, що розмір збору за надання спецдозволу на користування надрами Тинівського родовища (поклади НД-2-НД-5) складає 837 500 грн.

Державною службою геології та надр України оскаржуваним наказом №175 від 21.05.2020 року фактично змінено ліцензійну ділянку, яка надається в користування ТзОВ «Нафтогазрембуд-1», та надіслано повідомлення на оплату збору за надання спецдозволу на змінену ліцензійну ділянку, незважаючи на те, що відповідно до документів, долучених ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» до заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами Тинівського родовища, наданню в користування підлягала ділянка надр Тинівського родовища (поклади НД-2-НД-5).

Окрім цього, заявник наголошує, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки згідно абз.З п. 13 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (надалі - Порядку №615), заявник повинен сплатити у повному обсязі збір за надання дозволу протягом 45 календарних днів з дати надіслання рекомендованого повідомлення про розмір такого збору за надання дозволу.

Відповідно до вказаного, поданий позов не буде розглянутий і рішення у справі не набере законної сили до закінчення 45-денного строку з моменту направлення Державною службою геології та надр України повідомлення про сплату збору №11053/01-2/11-20 від 22.07.2020 року, з огляду на що лише вжиття заходів забезпечення позову може забезпечити захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача на час розгляду справи.

Заява про забезпечення позову розглядається судом в порядку ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Згідно з ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, вирішуючи питання щодо доцільності задоволення заяви про забезпечення позову, керується таким.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов до висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд керується ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з наявних матеріалів оскаржуваним наказом внесено зміни до наказу Державної служби геології та надр України від 16.03.2020 №94, яким вирішено надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування газу природного Тинівського родовища (поклади НД-2-НД-5). Державною службою геології та надр України 27.07.2020 року надіслано повідомлення про сплату збору №11053/01-2/11-20 від 22.07.2020 року на адресу ТзОВ «Нафтогазрембуд-1», відповідно до чого 45-денний строк на сплату вказаного збору розпочався 27.07.2020 року.

Суд критично ставиться до тверджень позивача, щодо очевидної протиправності оскаржуваного наказу, позаяк оцінку його протиправності буде надано за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

Однак бере до уваги, що оскільки, відповідно до абз.4 п.13 Порядку №615, у разі несплати в установлений строк збору за надання дозволу заявник, щодо якого прийнято рішення про надання дозволу відповідно до пункту 8 цього Порядку, втрачає право на його отримання, а відповідне рішення скасовується, у випадку незастосування заходів забезпечення позову права та інтереси позивача будуть порушені втратою права на отримання спеціального дозволу на користування надрами та скасуванням рішення про його отримання.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Суд також приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України суд повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, суд наголошує, що ухвала про забезпечення позову в даному випадку не вирішує питання про правомірність чи неправомірність рішення, яке оскаржене заявником, а лише тимчасово зупиняє настання негативних наслідків.

Таким чином, очевидно, що до моменту прийняття та набрання законної сили судовим рішення по даній справі, може бути порушено право позивача на реалізацію ним права на отримання спеціального дозволу на користування надрами передбаченого Законом України «Про нафту і газ».

В силу приписів частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відтак, беручи до уваги доводи заявника про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та охоронюваним законом інтересам до ухвалення рішення суду, враховуючи те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд вважає за доцільне задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 150-154, 248 КАС України, суд,

у х в а л и в:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» про забезпечення позову у справі №380/6406 – задовольнити та вжити заходи забезпечення позову.

Зупинити дію повідомлення Державної служби геології та надр України про розмір збору (Тинівське газове родовище) №11053/01-2/11-20 від 22.07.2020 року.

Заборонити Державній службі геології та надр України скасовувати наказ Державної служби геології та надр України №94 від 16.03.2020 року “Про надання спеціального дозволу на користування надрами”.

Відповідно до ч.8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали.

Згідно з ч.1 ст. 156 КАС України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя В.М.Сакалош