Рішення № 90941149, 12.08.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4505/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Тур Т.О.

розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), в якому просить:

визнати протиправними дії щодо повернення виконавчого листа по справі №1.380.2019.001314 на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження";

визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.05.2020 року ВП№60251026.

Позовні вимоги аргументовані тим, що, на думку позивача, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.05.2020 року ВП№60251026 є незаконною, оскільки відповідно до резолютивної частини рішення, яке підлягало виконанню на підставі вищенаведеного виконавчого документа, боржник зобов`язаний не лише провести перерахунок пенсії, а й виплатити суму недоплаченої пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. Окрім того, зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649, на підставі якої відповідачем було повернуто виконавчий документ стягувану, не встановлює жодної заборони щодо проведення виконавчих дій стосовно боржника і є лише підзаконним нормативним актом. Порядок, строки та спосіб виконання судових рішень, які набрали законної сили, чітко врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № № 606-XIV та Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року №4901-VI. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не надав, що, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 159 КАС України, кваліфікується судом як визнання позову.

Ухвалою від 03.08.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 року видано виконавчий лист № 1.380.2019.001314, яким зобов`язано Головне управління України у Львівській області провести перерахунок виплаченої ОСОБА_1 у період з 01.01.2014 року до 02.08.2014 року державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, привівши їх розмір у відповідність із розмірами, визначеними ст.ст.50, 54 Законну України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши державну пенсію в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, а додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплативши суму недоплаченої пенсії, з урахуванням раніше виплачених за вказаний період сум.

11.10.2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Леськіва Б. Я. відкрито виконавче провадження ВП№60251026.

Постановою ВП№60251026 від 28.05.2020 року цього ж державного виконавця повернено згаданий документ стягувачу.

Як убачається із змісту вищенаведеної постанови, листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.04.2020 року за вих. 1300-0330-8/24381 повідомлено про проведення перерахунку пенсії стягувачу відповідно до покладених судом зобов`язань. Доплата пенсії за рішенням суду за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року в сумі 34038, 81 грн буде виплачена в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649.

Крім того, у постанові зазначено, що в силу дії постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649, виключено можливість проведення інших виконавчих дій стосовно боржника.

Також аргументовано постановою Верховного Суду від 24.01.2018 року у справі № К/9901/1598/18 (405/3663/13-а).

Як наслідок, керуючись п.9 ч.1 ст.37 Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження», виконавчий документ повернуто стягувачу.

Не погоджуючись з такими діями та постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Змістом спірних правовідносин є дії органу державної виконавчої щодо повернення виконавчого документу стягувану.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справ та норми чинного законодавства.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на території України.

Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Як передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року за №1404-VIII, з наступними змінами та доповненнями ( далі Закон України № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII).

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Суд зазначає, що наведені у спірній постанові аргументи, які грунтуються на постанові Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» та постанові Верховного Суду від 24.01.2018 року у справі № К/9901/1598/18 (405/3663/13-а), не вказують на наявність правових підстав, передбачених положеннями п.9 ч.1 ст.37 Закону України №1404-VIII.

Окрім того, постановою Верховного Суду від 22.08.2019 року у справі № 1140/3479/18 передбачено, що посилання відповідача на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649, не є достатнім для того, щоб повернути виконавчий документ стягувачу, оскільки він визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Тобто, зазначений порядок жодним чином не регулює відносини між стягувачем та боржником, а лише визначає порядок дій боржника, щодо виконання рішень судів певної категорії.

Відповідно до п.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанова та дії не відповідають критерію правомірності, передбаченого п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.

Відтак, позовні вимоги є обгрунтованими, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, у відповідності до положень ч.2 ст.9 КАС України та ч.4 ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне в резолютивній частині рішення зазначити про протиправність оскаржуваного акту індивідуальної дії.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не належить стягувати із сторін.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Леськіва Б. Я. щодо повернення виконавчого листа по справі №1.380.2019.001314 на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Леськіва Б. Я. про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.05.2020 року ВП№60251026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Я.Мартинюк