Рішення № 90940812, 13.08.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року Справа № 280/3219/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27687-49 від 13.08.2019.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він не зареєстрований як фізична особа-підприємець, не здійснює підприємницьку діяльність, а тому не є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі також єдиний внесок) в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010. Посилається також на те, що Запорізьким окружним адміністративним судом у справі №280/4661/19 за аналогічними обставинами прийнято рішення на користь позивача. У зв`язку з наведеним вважає оскаржувану вимогу протиправною, просить її скасувати.

Ухвалою суду від 20.05.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.06.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, відмовлено в задоволенні клопотання про залучення до участі в справі Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимого щодо предмету спору.

Відповідач з позовом не погодився, 06.07.2020 подав відзив на позов (вх.№30749), в якому зазначив, що згідно бази даних контролюючого органу позивач перебуває на податковому обліку з 11.05.1999 в Олександрівському управлінні м Запоріжжя ГУ ДПС у Запорізькій області на загальній системі оподаткування. Вказує, що відповідно до змін, внесених до податкового законодавства, з 01.01.2017 фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов`язані визначати базу нарахування та сплачувати єдиний внесок. Згідно даних інтегрованої картки платника податків позивач має недоїмку зі сплати єдиного внеску за 2017-2020 роки в загальному розмірі 23 584,14 грн. за виключенням сум єдиного внеску, стягнутих з позивача в примусовому порядку в межах виконавчого провадження. У зв`язку з несплатою єдиного внеску утворилась заборгованість, що зумовило формування та направлення на адресу позивача оскаржуваної вимоги. Вважає вимогу правомірною, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі наявних у справі матеріалів судом встановлено такі обставини.

13.08.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області (правонаступником якого є ГУ ДПС у Запорізькій області) сформувало на направило на адресу позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27687-49, відповідно до якої станом на 31.07.2019 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має недоїмку зі сплати єдиного внеску в сумі 23 785,08 грн.

Вимога сформована відповідачем на підставі даних облікової картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в інформаційній системі органу доходів і зборів за кодом класифікації бюджету 71040000 для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, щодо заборгованості зі сплати поточних нарахувань єдиного соціального внеску, а саме: - зі строком сплати до 09.02.2018 в сумі 8 448,00 грн (2017 рік); - зі строком сплати 19.04.2018 в сумі 2 457,18 грн. (І квартал 2018 року); - зі строком сплати 19.07.2018 в сумі 2 457,18 грн. (ІІ квартал 2018 року); - зі строком сплати 19.10.2018 в сумі 2 457,18 грн. (ІІІ квартал 2018 року); - зі строком сплати 21.01.2019 в сумі 2 457,18 грн. (IV квартал 2018 року); - зі строком сплати 19.04.2019 в сумі 2 754,18 грн. (I квартал 2019 року); - зі строком сплати 19.07.2019 в сумі 2 754,18 грн. (IІ квартал 2019 року).

Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27687-49 від 13.08.2019, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Щодо строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд зазначає, що позивачем було подано заву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що про існування оскаржуваної вимоги позивач дізнався лише 29.04.2020 у зв`язку з отриманням постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання даної вимоги.

При вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі суддя дійшов висновку, що на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі будь-які висновки щодо своєчасності (несвоєчасності) звернення до адміністративного суду з даним позовом є передчасними, оскільки для об`єктивного вирішення заявленого клопотання необхідно з`ясувати, чи виконано контролюючим органом свій обов`язок направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) на адресу позивача, та чи отримував позивач оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень,

З наданих відповідачем до відзиву письмових доказів вбачається, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №Ф-27687-49 була направлена на адресу позивача, однак поштове відправлення повернулось до контролюючого органу без вручення з причини «за закінченням встановленого строку зберігання».

Таким чином, наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що позивач вимогу не отримував, а дізнався про визначену недоїмку 29.04.2020, а тому облік строку звернення до адміністративного суду розпочався саме з цього часу.

Оскільки позивач дізнався про порушення свого права 29.04.2020, під час дії в державі карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби, та відповідних обмежень, а позов подано до суду 13.05.2020, суд дійшов висновку, що з урахуванням приписів частини 2 статті 122, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції на момент звернення з позовом до суду) та частини 4 статті 25 Закону №2464-VI строк звернення до адміністративного суду з даним позовом не пропущений.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом №2464-VI.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є:

1) роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;

підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу»; патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства; осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту; осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини; одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;

інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;

5-1) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

15) особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування;

16) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку як фізична особа-підприємець з 11.05.1999 на загальній системі оподаткування, у зв`язку з чим має обов`язок зі сплати єдиного внеску.

В свою чергу позивач стверджує, що не здійснює підприємницьку діяльність та не зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (підстави звільнення від доказування).

Позивач надав до позовної заяви копію Картки фізичної особи - платника податків, з якої вбачається, що ОСОБА_1 одержала ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , а також витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, відповідно до якого, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів про реєстрацію фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 - не знайдено.

Судом перевірено інформацію відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за критерієм пошуку «фізичні особи-підприємці» «код ІПН (індивідуальний податковий номер особи) НОМЕР_1 )», та «Прізвище та/або ім`я та/або по-батькові особи ОСОБА_1 » та встановлено, що за вказаними даними інформація про реєстрацію фізичної особи-підприємця відсутня (електронний ресурс: https://usr.minjust.gov.ua/ua/ freesearch). Отже в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про реєстрацію ОСОБА_1 з РНОКПП НОМЕР_1 як фізичної особи-підприємця.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Виходячи зі змісту вказаної норми, суд дійшов висновку про відсутність у позивача статусу фізичної особи-підприємця. Жодного іншого належного та допустимого доказу того, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, до суду не надано.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець з 11.05.1999, суд зазначає, що до 01.07.2004 (дата набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», який після низки змін отримав назву Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань») порядок державної реєстрації та перереєстрації суб`єктів підприємницької діяльності, у тому числі фізичних осіб, за винятком окремих видів суб`єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації, визначався Положенням про державну реєстрацію суб`єктів підприємницької діяльності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. №740.

За змістом пунктів 9-12 вказаного Положення було визначено, що за результатом державної реєстрації фізичної особи, яка має намір провадити підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, суб`єктом підприємницької діяльності, видається оригінал свідоцтва про державну реєстрацію.

Крім того, з аналізу пункту 13 Положення вбачається, що у п`ятиденний термін з дня державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності орган державної реєстрації мав обов`язок подати відповідні відомості до органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 14 Положення підставою для взяття суб`єкта підприємницької діяльності на облік у органах державної податкової служби є копія реєстраційної картки, свідоцтво про державну реєстрацію та копія установчих документів (для юридичної особи). Термін взяття на облік суб`єкта підприємницької діяльності органами державної податкової служби, за наявності цих документів, не повинен перевищувати двох днів.

З урахуванням зазначеного, можна дійти висновку, що до набуття чинності Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» статус фізичної особи як суб`єкта підприємницької діяльності підтверджувався свідоцтвом про державну реєстрацію, яке, крім іншого, було підставою для постановлення такої особи на облік до податкового органу.

Відповідачем не надано до суду ані свідоцтва про реєстрацію позивача суб`єктом підприємницької діяльності з 11.05.1999, ані будь-яких інших законодавчо визначених документів, у тому числі тих, на підставі яких позивача взято облік в податковому органі як фізичну особу-підприємця на загальній системі оподаткування, у зв`язку з чим твердження відповідача про реєстрацію позивача як фізичної особи-підприємця з 11.05.1999 є безпідставним.

Враховуючи відсутність відомостей про реєстрацію позивача фізичною особою-підприємцем в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає, що підстави для висновків про наявність у позивача статусу фізичної особи-підприємця відсутні.

Крім того, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 01.11.2016 по 29.09.2017 працювала найманим працівником на посаді двірника в ОСББ «Магістральна 90», з 01.01.2018 по 31.03.2018 працювала найманим працівником на посаді двірника в ОСББ «Берізка нова», з 02.04.2018 по теперішній час працює найманим працівників на посаді робітника з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями в ОСББ «МАГ 92».

Щодо посилань позивача на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі №280/4661/19, суд зазначає, що за відкритими даними Єдиного державного реєстру судових рішень відсутня інформація про набрання таким рішенням законної сили, а тому не має підстав для застосування положень статті 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Відповідачем не надано доказів того, що позивач зареєстрований у встановленому законом порядку яку фізична особа-підприємець та є платником єдиного внеску в розумінні статті 4 Закону №2464-VI.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає підстави визнати протиправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 №Ф-27687-49 в повному обсязі, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн., який у відповідності до частини 1 статті 139 КАС України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13 серпня 2019 року №Ф-27687-49, винесену Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945.

Повне судове рішення складено 13 серпня 2020 року.

Суддя М.О. Семененко