Рішення № 90940794, 13.08.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 серпня 2020 року Справа № 280/3073/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546)

про визнання протиправною та скасування припису та постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Запорізькій області про усунення виявлених порушень №ЗП3323/573/АВ/П від 04.11.2019;

визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП3323/573/АВ/П/ТД-ФС від 19.12.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування з питань дотримання законодавства про працю, за результатами якого винесено припис про усунення виявлених порушень та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами. Позивач вважає, що інспекційне відвідування проведено з порушенням встановленого порядку за відсутності підстав для його проведення, оскільки позивачу не надано інформацію про такі підстави. Крім того, позивач був позбавлений можливості подати зауваження на акт відвідування, оскільки припис про усунення виявлених порушень винесено в той самий день, в який складено акт перевірки, хоча позивач від ознайомлення з актом перевірки та його підписання не відмовлявся. По суті виявленого порушення зазначає, що позивач мав взаємовідносини з фізичними особами на підставі цивільно-правових договорів, за якими фізичні особи надавали послуги вилову риби. На відміну від трудового договору, за яким після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється, дія вищезазначених договорів припинилась після прийняття виконаних робіт та оплати їх вартості, оскільки предметом даних договорів є кінцевий результат праці, а не сам її процес, що характерно для трудових правовідносин. Вказані фізичні особи ніколи не звертались до позивача про прийом на роботу. Звертає увагу, що позивач виконував вимоги податкового законодавства в частині нарахування та сплати за фізичних осіб обов`язкових платежів - податків, внесків та зборів. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що підставою для прийняття рішення про проведення інспекційного відвідування слугувала інформація, отримана від Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про роботодавців, у яких фізичні осіб працюють на умовах цивільно-правового договору. Під час заходу державного контролю перевірялось оформлення трудових відносин та встановлено, що позивач допустив працівників до роботи без належного оформлення трудових відносин. Зазначає, що вид господарської діяльності позивача передбачає наявність спеціального дозволу на використання водних біоресурсів, отже фізичні особи, які не мають такого дозволу, не можуть виконувати такі роботи за цивільно-правовими договорами, а лише можуть працювати як штатні працівники підприємства. Умови укладених цивільно-правових договорів свідчать про наявність ознак підзвітності та підконтрольності, що є характерним для трудових відносин, а характер виконуваної роботи збігається з колом обов`язків за посадою «рибалка прибережного лову». Щодо посилань позивача на порушення порядку проведення перевірки та винесення припису про усунення виявлених порушень, відповідач вважає, що оскільки посадові особи відповідача були фактично допущені до проведення інспекційного відвідування, наразі може бути досліджений лише факт наявності або відсутності виявлених порушень. Просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 12.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 10.06.2020.

Протокольною ухвалою суду від 10.06.2020 відкладено підготовче засідання на 22.07.2020.

Протокольною ухвалою суду від 22.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03.08.2020.

У судовому засіданні 03.08.2020 оголошено перерву до 10.08.2020.

10.08.2020 від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позов просить задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

10.08.2020 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, в задоволенні позову просить відмовити.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 , фізична особа- підприємець зареєстрований 03.12.2001 року, номер запису 20800170000003135, код КВЕД 03.12 Прісноводне рибальство (основний).

До матеріалів справи позивачем був наданий дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах від 08.02.2019 №512-0168-2019/ЗП, вид спеціального використання промислове рибальство, строк дії до 08.02.2024.

26 жовтня 2019 року позивачем поштою одержано складені інспектором праці Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування ЖЗП3323/573/НД/АВ від 23.10.2019 та вимогу про надання/поновлення документів №3323/573/НД від 23.10.2019 без зазначення за який період позивач повинен подати документи, на підтвердження чого позивач надає конверт та поштове відстеження.

В Акті про неможливість проведення інспекційного відвідування ЖЗП3323/573/НД/АВ від 23.10.2019 зазначено, що « Інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку з створенням перешкод у діяльності інспектора праці: ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витяг.

Як зазначає позивач після ознайомлення з актом 28.10.2019 року він особисто приїхав до інспектора праці за адресою, зазначеною на конверті (вул. Таврійська, 326, смт.Михайлівка) та надав документи згідно одержаної поштою 26.10.2019 вимоги.

28.10.2019 позивачу було вручено направлення №3323 на проведення державного нагляду(контролю) від 11.10.2019 №1061, яке надав інспектор позивачу на підпис з метою підтвердження факту ознайомлення позивача, яку позивач підписав, однак без зазначення дати. Підставою перевірки в направленні зазначено наказ від 11 жовтня 2019 року №1832.

Суд звертає увагу, на той факт, що перевірка не відбулася 11.10.2019, про що сторони не заперечують, а позивач прибув до відповідача саме 28.10.2019, про що відповідач не заперечує, відповідно не зважаючи на відсутність дати біля підпису позивача на направленні №3323, суд вважає, що зазначене направлення №3323 було вручено саме 28.10.2019, іншого відповідач не довів.

28.10.2019 інспектором знов був складений Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЗП/3323/573/НД/АВ від 28.10.2019 зазначивши, що Інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку з створенням перешкод у діяльності інспектора праці: ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів. Зазначений Акт був підписаний позивачем.

28.10.2019 №3323/573/НД була складена вимога про надання/поновлення документів, в якій зазначений строк надання документів до 04.11.2019, а саме: цивільно-правові договори за 2018 рік та акти виконаних робіт до них, договори цивільно-правові за січень-серпень 2019 року та акти виконаних робіт до них, дозвіл на вилучення біоресурсів (копії договорів, актів та дозволу додаються).

Як стверджує позивач, інспектор саме 28.10.2019 взяла копії усіх витребуваних документів (виписку з ЄДР, паспорту, цивільно-правові договори про надання послуг та виконання робіт за 2018 та за січень-серпень 2019, а також акти прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) та дозвіл на вилучення біоресурсів).

З цього приводу суд зазначає, що відповідач про отримання документів не заперечує, однак довести суду коли саме позивачем були надані всі документи для проведення інспекційного відвідування не може, тому суд вважає, що саме 28.10.2019 позивачем були надані всі документи, так як доказів того, що позивач прибув до відповідач в інший день, або документи були надіслані поштою до відповідача, суду надано не було. Відповідно суд вважає, що підстав для складання Акта про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЗП/3323/573/НД/АВ від 28.10.2019 у відповідача не було.

04.11.2019 року були складені Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) фізичної особи, яка використовує найману працю №ЗП 3323/573/АВ та Припис про усунення виявлених порушень №ЗП 3323/573/АВ/П від 04.11.2019 року.

Слід зазначити, що в направленні №3323 чітко визначений період інспекційного відвідування з 17.10.2019 по 30.10.2019, доказів щодо продовження інспекційного відвідування суду надано не було.

В ході інспекційного відвідування відповідачем встановлено, що протягом 2018 року та 2019 року 12 фізичних осіб були допущені до роботи без укладення трудового договору, чим порушено ч.3 ст.24 КЗпП України, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ».

Позиція відповідача щодо порушення вимог законодавства про працю обгрунтована тим, що «в 2018 році та протягом 2019 року підприємець майже щомісячно переукладав Договори цивільно-правового характеру з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_13 . Тобто фізичні особи повинні були систематично виконувати певні трудові функції відповідно до визначеного виду виконуваної роботи та мали постійний характер праці...відносини, які складаються між Виконавцем та Замовником передбачають виконання роботи на постійній основі у певний проміжок часу та мають на меті саме процес праці... ФОП ОСОБА_1 , як Замовник зобов`язаний забезпечити Виконавця всім необхідним для виконання роботи (п. 1.3.Договору).... фізичним особам визначено робоче місце, забезпечено оснащенням для вилову риби та водним транспортним засобом, що передбачено ст. 21, 29 КЗпП України та притаманно трудовим відносинам, а не на свій ризик, як зазначено в ст.831 Цивільного кодексу України. Зазначені види робіт свідчать про процес праці, а не про його результат. Фактично виконавці підпорядковуються внутрішньому трудовому розпорядку (стаття 57, 142 КЗпП України), та наявні ознаки строкового трудового договору (п.2 ч.1 ст.23 КЗпП України) оскільки укладені на визначений термін, зазначені види робіт збігаються з колом обов`язків за посадою - рибалка прибережного лову, яка передбачена Класифікатором професій ДК 003:2010, як і професія -продавець. В завданнях замовника не вказується кінцевий результат послуги, із зазначенням кількісних і якісних показників, після досягнення (виконання) яких договір вважається виконаним і дія його припиняється».

Акт та Припис від 04.11.2019 позивач отримав у двох екземплярах 07.11.2019 року, поштою (номер поштового відправлення 7200200410054), на підтвердження чого до суду надані: копії конверту, відстеження вручення поштового відправлення.

12.11.2019 року рекомендованим листом з повідомленням та описом вкладення направив по одному примірнику акта та приписа на адресу відповідача, зазначивши в Акті в графі: «Опис пояснень, зауважень або заперечень» , що «з актом від 04.11.2019 не згоден, порушень діючого законодавства не допускав, інспектор незаконно склала акт та припис в один день, чим фактично позбавила мене права та реальної можливості подати свої пояснення і зауваження та заперечення на акт до внесення припису, інспектор не здійснювала інспекційне відвідування та не робила запису про проведення інспекційного відвідування у відповідному журналі 08.11.2019».

28.11.2019 року позивач одержав лист про розгляд заперечення від 20.11.2019 за №08/03.4-06/10032 в якому відповідач стверджує про обґрунтованість виявлених порушень, які викладені в Акті інспекційного відвідування від 04.11.2019.

Повідомлення про складання протоколу від 06.11.2019 року за № 08/03.4-06/9542 було направлено позивачу, яке останній отримав 14.11.2019 року.

14.11.2019 року поштою позивач отримав повідомлення про розгляд справи від 13.11.2019 року № 08/03.4-06/9725, однак дата та час розгляду не зазначена (копія повідомлення, конверту та відстеження поштового відправлення додаються).

Про отримання 14.11.2019 повідомлення про складання протоколу та повідомлення про розгляд справи, позивач не заперечував, лише зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення не отримував.

19.12.2019 була винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП 3323/573/АВ/П/ТД-ФС, яка була направлена 19.12.2019 та отримана позивачем 21.12.2019.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження однак скаргу залишили без задоволення.

Не погодившись із правомірністю припису про усунення виявлених порушень та постановою про накладення штрафу уповноваженими особами, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України (тут і в подальшому норми викладені в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V(далі Закон №877-V).

За змістом до ч.4 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, крім іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, відповідно до п.1 якого Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Системний аналіз наведених норм є підставою для висновку про наявність у відповідача повноважень на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі, щодо оформлення трудових відносин.

Відповідно до ч.3 Закону №877-V одним з основних принципів державного нагляду (контролю) є те, що здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Частиною 3 ст.6 Закону №877-V передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи судом встановлено, що ані під час проведення інспекційного відвідування, ані під час розгляду заперечень на акт перевірки, ані під час розгляду справи про накладення штрафу Управління не повідомило позивача про підстави проведення інспекційного заходу.

Як було встановлено судом 28.10.2019 позивачу було вручено направлення від 11.10.2019 на інспекційне відвідування, в якому підстава зазначена наказ про проведення заходу державного нагляду від 11.10.2019.

Разом з тим, судом встановлено та підтвердив відповідач у судовому засіданні, що підставою для проведення інспекційного відвідування стало надходження інформації від Головного управління Пенсійного фонду України.

Пунктом 2 Порядку №823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підстави для здійснення інспекційних відвідувань визначені п.5 Порядку №823, серед іншого, інспекційне відвідування здійснюється на підставі інформації Пенсійного фонду України та його територіальних органів.

Частиною 4 ст.6 Закону №877 встановлено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок №823).

Пунктом 9 Порядку № 823 встановлено, що тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.

В пункті 14 Порядку № 82314 зазначено, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Згідно пунктом 15 Порядку № 823 копія акта, зазначеного у пункті 14 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

З огляду на зазначене строк проведення інспекційного відвідування (який встановлений в направленні №3323 з 17.10.2019 по 30.10.2019) не може бути продовжений, що спростовує доводи відповідач про можливість продовження строків його проведення до 04.11.2019.

За змістом ч.6 ст.7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до пунктів 16-18 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Згідно з ч.8 ст.7 Закону №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Пунктом 20 Порядку №823 встановлено, що припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Пунктом 23 Порядку №823 передбачено, що у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.

У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.

Відповідно до п.24 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що за результатами проведення інспекційного відвідування інспектором праці складається акт інспекційного відвідування, на який об`єкт відвідування має право подати зауваження. У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом та після розгляду зауважень об`єкта відвідування, виноситься припис та вживаються заходи для притягнення винної посадової особи до відповідальності. Одночасне складення акту та припису можливе лише у випадку, якщо об`єкт відвідування або уповноважена ним особа відмовляється від підписання акта або у разі неможливості особистого вручення акта.

З матеріалів справи судом встановлено, що акт інспекційного відвідування та припис про усунення виявлених порушень складені відповідачем в один день 04.11.2019.

Разом з тим, надана до матеріалів справи копія акту інспекційного відвідування не містить запису про відмову позивача від його підпису. Крім того, відповідачем не наведено жодних причин, що унеможливили особисте вручення акта інспекційного відвідування позивачу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що всупереч нормам Закону №877-V та Порядку №823 відповідачем порушено право позивача подати зауваження на акт інспекційного відвідування.

Суд не погоджується з аргументом позивача про неможливість проведення інспекційного відвідування з підстав відсутність затвердженої уніфікованої форми акта, з огляду на те, що вище наведеними нормативними актами не скасовано право відповідача на проведення інспекційного відвідування.

Щодо суті виявленого порушення.

За правилами ч.3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 КЗпП України передбачено, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Отже, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства, підпорядковуючись при цьому правилам внутрішнього трудового розпорядку і графікам змінності. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, підставою для притягнення фізичної особи - підприємця, який використовує найману працю, до відповідальності на підставі ч.2 ст.265 КЗпП України є встановлений факт відсутності трудових відносин між цією особою та працівником при умові фактичного виконання працівником трудових функцій.

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та фізичними особами укладено договори, а саме:

-з ОСОБА_2 - угода (цивільно-правовий договір) №6 від 26.03.2018, строк дії до 10.04.2018 ; угода (цивільно-правовий договір) №12 від 01.10.2018, строк дії до 31.12.2018; угода (цивільно-правовий договір) №4 від 01.03.2019, строк дії 10.04.2019; цивільно- правовий договір №36 від 01.10.2019, строк дії до 29.10.2019;

-з ОСОБА_3 - угода (цивільно-правовий договір) №14 від 01.10.2018, строк дії до

31.12.2018; угода (цивільно-правовий договір) №6 від 01.03.2019, строк дії до 10.04.2019; цивільно-правовий договір №37 від 01.10.2019, строк дії до 29.10.2019;

-з ОСОБА_14 цивільно-правовий договір №16 від 15.08.2019, строк дії до

29.08.2019; цивільно-правовий договір №33 від 01.10.2019, строк дії до 29.10.2019;

-з ОСОБА_5 угода (цивільно-правовий договір) №7 від 26.03.2018, строк дії до 10.04.2018; угода (цивільно-правовий договір) №16 від 01.10.2018, строк дії до 31.12.2018; угода (цивільно-правовий договір) №10 від 01.03.2019, строк дії до 10.04.2019; цивільно- правовий договір №5 від 20.06.2019, строк дії до 30.06.2019; цивільно-правовий договір №15 від 01.08.2019, строк дії до 29.08.2019; цивільно-правовий договір №32 від 01.10.2019, строк дії до 29.10.2019;

-з ОСОБА_16 угода (цивільно-правовий договір) №4 від 26.03.2018, строк дії до 10.04.2018; угода (цивільно-правовий договір) №11 від 12.07.2018, строк дії до 31.12.2018; угода (цивільно-правовий договір) №2 від 01.03.2019, строк дії до 10.04.2019; цивільно- правовий договір №4 від 20.06.2019, строк дії до 30.06.2019; цивільно-правовий договір №? 14 від 01.08.2019, строк дії до 29.08.2019; цивільно-правовий договір №31 від 01.10.2019, строк дії до 29.10.2019;

-з ОСОБА_7 угода (цивільно-правовий договір) №3 від 26.03.2018, строк дії до 10.04.2018; угода (цивільно-правовий договір) №10 від 12.07.2018, строк дії до 31.12.2018 ; угода (цивільно-правовий договір) №8 від 01.03.2019, строк дії до 10.04.2019; цивільно- правовий договір №3 від 20.06.2019, строк дії до 30.06.2019; цивільно-правовий договір №13 від 01.08.2019, строк дії до 29.08.2019 ; цивільно-правовий договір №30 від 01.10.2019, строк дії до 29.10.2019;

-з ОСОБА_8 угода (цивільно-правовий договір) №2 від 26.03.2018, строк дії до 10.04.2018 ; угода (цивільно-правовий договір) N°9 від 12.07.2018, строк дії до 31.12.2018 ; угода (цивільно-правовий договір) №7 від 01.03.2019, строк дії до 10.04.2019; цивільно- правовий договір №2 від 20.06.2019, строк дії до 30.06.2019; цивільно-правовий договір №12 від 01.08.2019, строк дії до 29.08.2019; цивільно-правовий договір №29 від 01.10.2019, строк дії до 29.10.2019;

-з ОСОБА_9 цивільно-правовий договір №17 від 15.08.2019, строк дії до 29.08.2019; цивільно-правовий договір №43 від 01.10.2019, строк дії до 29.10.2019;

-з ОСОБА_17 угода (цивільно-правовий договір) №13 від 01.10.2018, строк дії до 31.12.2018; угода (цивільно-правовий договір) №5 від 01.03.2019, строк дії до 10.04.2019; иивільно-правовий договір №35 від 01.10.2019, строк дії до 29.10.2019;

-з ОСОБА_11 угода (цивільно-правовий договір) №15 від 01.10.2018, строк дії до 31.12.2018; угода (цивільно-правовий договір) №9 від 01.03.2019, строк дії до 10.04.2019;

-з ОСОБА_12 угода (цивільно-правовий договір) №3 від 01.03.2019, строк дії до 10.04.2019;

-з ОСОБА_13 угода (цивільно-правовий договір) №1 від 01.02.2018, строк дії до 01.07.2018 ; угода (цивільно-правовий договір) №8 від 02.07.2018, строк дії до 31.12.2018 ; угода (цивільно-правовий договір) №1 від 01.01.2019, строк дії до 31.06.2019; цивільно- правовий договір №1 від 01.06.2019, строк дії до 01.06.2019; цивільно-правовий договір №11 від 01.08.2019, строк дії до 29.08.2019 ; цивільно-правовий договір №28 від 01.10.2019, строк дії до 29.10.2019.

Укладені договори є схожими за змістом. Предметом вказаних договорів є надання послуг з вилову риби.

Відповідно до п.1.2 Договорів Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт), в т.ч. використовує власні засоби та матеріали. Відповідно до п.1.3. Виконавець вправі залучати відповідних фахівців для якісного і своєчасного надання послуг. Послуги зазначених фахівців Виконавець оплачує за власний рахунок, згідно з домовленістю з даними особами. Згідно п.5.2. Замовник не несе відповідальності у разі ігнорування Виконавцем правил безпеки експлуатації технічних засобів та засобів безпеки. Пунктами 4.1 та 4.2 договорів визначено, що вартість послуг по цивільно-правовому договору складає: 10 (десять) відсотків від вилову риби, а з ОСОБА_13 - конкретно обумовлена сума грошових коштів. Оплата за послуги здійснюється у готівковій формі, у національній валюті України, не пізніше десяти днів з підписання Акта виконаних робіт (копії договорів та актів додаються).

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Таким чином, з умов договорів, укладених між позивачем та вказаними фізичними особами вбачається, що між сторонами укладені саме цивільно-правові договори, правовідносини за якими регулюються нормами цивільного законодавства, оскільки такі договори не зобов`язували виконувати правила внутрішнього розпорядку та передбачали самостійну організацію роботи з виконання умов таких договорів, з огляду на строки дії таких договорів носили тимчасовий характер, передбачали оплату за договором.

Крім того, результати виконання договорів сторонами оформлено актами прийому наданих послуг за цивільно-правовим договором, яким погодили розмір оплати за наданий об`єм послуг. Зазначене вказує на те, що оплата за виконані роботи не мала систематичного характеру, як це передбачено трудовим договором, а була вчинена за фактично надані послуги в залежності від обсягу улову.

Обсяг виконуваної роботи (наданої послуги) визначені у вигляді конкретних фізичних величин та відображені в акті їх приймання.

Позивачем не здійснювалась оплата за фактично відпрацьований час, у договорах визначалась конкретна вартість послуги(роботи), яка повинна була бути надана у узгоджений загальний час на виконання певного виду роботи(послуги) під час терміну дії договору (п.6.2.Договору).

Тобто, сторонами договору узгоджувався час, упродовж якого виконавець зобов`язаний був виконати обумовлений обсяг роботи(послуги), а відповідно і розмір оплати за виконані роботи відповідно до об`єму наданої послуги(виконаної роботи), що не суперечить положенням цивільно-правового договору. Обсяг виконаної роботи та відповідна оплата оформлювались актами прийому наданих послуг (виконаних робіт).

Відповідач не має жодних доказів на підтвердження того, що позивачем, в супереч договору, якимось чином, або вівся облік часу витраченого на надання послуги ( виконання роботи), або вівся табель обліку робочого часу, або визначались шляхи виконання роботи, або контролювався трудовий розпорядок, або контролювалося дотримання правил техніки безпеки або здійснювалися інші дії, притаманні трудовим відносинам.

Щодо твердження відповідача, що договори носили системний характер, суд зазначає, що саме по собі неоднократне укладання цивільно-правових договорів не може свідчити про наявність між сторонами трудових відносин. А термін дії договору не свідчить про безперервність та постійність надання послуги. Він лише визначає часові межі, період в який надається послуга. Зокрема слід зазначити, що договори укладалися на різні строки в залежності від домовленості з кожним виконавцем окремо.

Згідно укладених договорів, виконавці здійснювали роботи та надавали послуги на власний ризик, самостійно організовували їх виконання, не дотримувалися правил внутрішнього трудового розпорядку та інше. Дотримання правил безпеки виконавцями та передбачена договором можливість одержання виконавцями від замовника необхідних технічних засобів, засобів безпеки, документів, інформації, тощо не тільки не суперечить вимогам діючого законодавства, а й запобігає появі будь-яких претензій з боку виконавця до замовника та підтверджує несення саме виконавцем усіх ризиків настання негативних наслідків внаслідок неналежної організації та недотримання ним правил безпеки та невиконання обов`язку щодо надання послуги(виконання роботи) в належному обсязі та строки.

Стосовно аргумента відповідача, що вилов риби можливо проводити лише за наявності дозволу, а відповідно є обов`язковим укладання трудового договору, суд зазначає, що відсутність дозволу на вилов риби це зовсім інший вид відповідальності, а до компетенції відповідача не входить перевіряти наявність дозволу на вилов риби. Крім того, чинним законодавством не передбачено обовязковість укладання трудових договорів на вилов риби.

Що стосується висновку відповідача щодо збігу з посадами рибалка прибережного лову та продавець, які передбачені Класифікатором професій ДК 003:2010, то суд зазначає, що наявність професії в Класифікаторі, ніяким чином не може підтвердити наявність трудових відносин.

Суд не погоджується з висновком відповідача про те, що наявність трудових відносин підтверджує той факт, що в Договорі зазначено про матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань, слід зазначити, що в умови цивільних договорів завжди передбачають правові наслідки/відповідальність за не виконання умов договору, що цілком спростовує доводи відповідача про таку особливість трудового договору.

Зокрема суд зазначає, що зазначені вище цивільні договори недійсними визнані не були.

Також наданими податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку форми 1ДФ підтверджує виконання позивачем обов`язків податкового агента щодо декларування та сплати обов`язкових платежів за фізичних осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

- акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

- акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Враховуючи, що суд встановив і порушення порядку проведення перевірки і відсутність порушення позивачем статті 24 КЗпП України при оформленні взаємовідносин з фізичними особами , тобто відсутній факт використання праці неоформлених працівників, а відтак відсутні підстави винесення припису та застосування штрафу, передбаченого статтею 265 КЗпП України, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що винесені відповідачем припис про усунення виявлених порушень та постанова про накладення штрафу уповноваженими особами протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За приписами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних припису про усунення виявлених порушень та постанови про накладення штрафу уповноваженими особами, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 12612,00 грн.

Враховуючи наведене, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12612,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст.2,5,9,77,132,139,143,243-246,255,295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546)- задовольнити

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Запорізькій області про усунення виявлених порушень №ЗП3323/573/АВ/П від 04.11.2019.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП3323/573/АВ/П/ТД-ФС від 19.12.2019.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 12612,00 грн. (дванадцять тисяч шістсот дванадцять гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 13.08.2020.

Суддя О.В. Конишева