Постанова № 90939464, 12.08.2020, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/2247/20

3/132/1353/20

ПОСТАНОВА

іменем України

12.08.2020р. м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області СЄЛІН Є.В., при секретарі судового засідання ПІДГЕРСЬКІЙ О.В., за участі прокурора АДЕЛЬШИНОЇ А.Б., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівки Вінницької області матеріали, які надійшли з Вінницького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Корделівка Вінницької області, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, працюючого в ТОВ «Тімбертім» працівником деревообробних верстатів, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.1 ст.172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 – являючись суб`єктом декларування відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та суб`єктом правопорушень, визначених статтею 172-6 КУпАП згідно Примітки вказаної статті, будучи звільненим зі служби в поліції 14.09.2018р., у порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, 25 червня 2019 року о 11год.11хв. подав до Національного агентства з питань запобігання корупції електронну декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування «Після звільнення» за минулий 2018 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_3 свою провину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП визнав у повному обсязі, причиною несвоєчасного подання декларації зазначив перебування за кордоном в період з 14.11.2018р. по 20.04.2019р., під час якого закінчився термін дії його електронного ключа, через що, він не мав можливості зайти на офіційний сайт НАЗК та подати відповідну декларацію.

Прокурор Адельшина А.Б.. в судовому засіданні підтримала обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, посилаючись на наявність в діях ОСОБА_3 ознак діяння, передбаченогоч.1 ст.172-6 КУпАП, просила визнати останнього винним у його вчиненні та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією цієї статті.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 , який визнав свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.172-6 КУпАП, позицію прокурора Адельшиної А.Б., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25 травня 1998 року «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, повязані з корупцією» роз`яснено, що у справах даної категорії суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст. 247, 280 КУпАП. При цьому необхідно особливу увагу звертати на те чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною в його вчиненні, чи належить вона до суб`єктів вказаного правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 172-6 КУпАП України передбачена відповідальність за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.

Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП є формальним, обовязковим елементом його об`єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне несвоєчасне подання електронної декларації, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобовязані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на несвоєчасне подання електронної декларації.

Крім того, згідно з п.2 роз`яснень спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (надалі - ВССУ) «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо; субєктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Крім того, на умисну форму вини, а також наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов`язкові ознаки корупційного правопорушення також звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 06.10.2010 року (справа №1-27/2010).

Наявними матеріалами встановлено, що 07.11.2015р. наказом ГУНП у Вінницькій області № 2 о/с капітана міліції ОСОБА_3 призначено на посаду інспектора Калинівського ВП Хмільницького ВП ГУНП України у Вінницькій області та присвоєно спеціальне звання «капітан поліції».

Відповідно до вимог ст.64 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_3 склав Присягу поліцейського.

Згідно ст.17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Підпунктом «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та, відповідно до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, віднесено поліцейських.

Абзацом 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб`єкти декларування – це особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини 1 статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язанні подавати декларацію відповідно до Закону.

14.09.2018р. на підставі наказу ГУНП України у Вінницькій області від 13.09.2018р. № 150 о/с, капітана поліції ОСОБА_3 звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

Абзацом 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов`язанні наступного року після припинення діяльності подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, в установленому частиною 1 цієї статті порядку, тобто шляхом заповнення її на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції до 1 квітня.

Рішенням № 3 Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016р. регламентовано, що декларація суб`єкта декларування, який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» пункту 2, пункті 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», подається з 00год.00хв. 01 січня до 00год.00хв. 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Таким чином, інспектор сектору реагування патрульної поліції № 3 Калинівського ВП ГУНП України у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 , являючись особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 цього Закону, будучи звільненим зі служби поліції 14.09.2018р., був зобов`язаний до 01.04.2019р. подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що припинила таку діяльність, за минулий 2018 рік.

10.04.2020р. до Вінницького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшов лист Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.03.2020р. № 44-01/8640/20 щодо несвоєчасного подання ОСОБА_3 декларації «Після звільнення» для вжиття заходів реагування та у разі встановлення підстав, складання протоколу про адміністративне правопорушення з метою притягнення його до адміністративної відповідальності згідно з ч.1 ст.172-6 КУпАП.

За результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, а також згідно послідовності дій користувача Реєстру, наданої Національним агентством з питань запобігання корупціївстановлено, що ОСОБА_3 лише 25.06.2019р. о 10год.49хв. почав заповнювати декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування «Після звільнення», за минулий 2018 рік, та цього ж дня о 11год.11хв. подав її.

Відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.12.2019р. № 71-03/84937/19, за інформацією адміністратора ІТС Реєстр Державного підприємства «Українські спеціальні мережі», у період з 01.01.2019р. по 01.04.2019р. технічних несправностей та перебоїв у роботі ІТС Реєстр, які б завадили поданню документів до вказаного Реєстру, не зафіксовано.

Отже, ОСОБА_3 будучи ознайомлений з вимогами антикорупційного законодавства щодо фінансового контролю, усвідомлюючи порушення терміну, встановленого для подачі декларації особи, яка припинила діяльність, пов`язану з використанням функцій держави або місцевого самоврядування, вчинив умисні дії щодо заповнення розділів відповідних форм на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції та подав вказану декларацію до ІТС Реєстр з використанням особистого ЕЦП, поза визначеного Законом строку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбаченеч.1ст.172-6 КУпАП.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні вказаного правопорушення в повному обсязі доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 15/2020 від 08.07.2020р.; повідомленням Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції № 44-01/8640/20 від 10.03.2020р. повідомленням начальника ГУНП України у Вінницькій області Педоса Ю.В. від 11.04.2019р. № 1405/01/12-2019 про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; послідовністю дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «Після звільнення» за 2018 рік; поясненнями ОСОБА_3 від 05.06.2020р.; витягами з рішень, наказів та розпоряджень, та іншими матеріалами справи.

Вище перелічені докази узгоджуються між собою, будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості не має, в сукупності підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченогоч.1, ст.172-6 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони отримані та оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Закінчення дії електронного ключа для входу в особистий кабінет сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, а так само перебування особи за межами України, не є поважними причинами неможливості подання вчасно декларації, оскільки саме на декларанті лежить обов`язок щодо своєчасного отримання (поновлення дії) електронного ключа.

Окрім цього, ОСОБА_3 не був позбавлений можливості на межами України, звернутись до найближчого дипломатичного представництва (консульства, посольства) України, з приводу оформлення довіреності, яка б давала можливість його представнику, зокрема дружині, вчинити відповідно до закону в його інтересах відповідні дії.

ОСОБА_3 за наявності обставин, які унеможливлювали подання ним декларації в передбачені законом строки, мав можливість звернутись до Національного агентства з питань запобігання корупції з відповідним листом-повідомленням, однак цього не вчинив.

Прибувши із-за кордону 21.04.2019р., ОСОБА_3 на протязі понад два місяці не вчиняв жодних дій направлених на отримання (поновлення дії) електронного ключа, заповнення форми декларації та її подання.

Дані обставини спростовують твердження ОСОБА_3 про відсутність у нього будь-якого умислу на неподання декларації в передбачений законом строк, а тому останні не приймаються судом до відома, оскільки на переконання суду, ОСОБА_3 мав можливість своєчасно отримати (поновити дію) електронного ключа, заповнити форму декларації на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, та її подати в передбачений законом строк.

У відповідності до ст.23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Враховуючи обставини правопорушення, дані про особу, яка притягується до відповідальності, зокрема те, що ОСОБА_3 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, обставини, що пом`якшують його відповідальність - визнання вини, а також відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, докази наявні у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про необхідність накладення на нього стягнення у мінімальних межах санкції статей. За своїм видом та розміром накладене на ОСОБА_3 стягнення сприятиме досягненню визначеній у ст.23 КУпАП меті адміністративних стягнень та відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

ОСОБА_3 порушено вимоги Закону України «Про запобігання корупції», який визначає засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, щодо системи об`єктивного фінансового контролю за майновим станом публічних службовців, тобто вчинене протиправне, винне діяння за яке законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому ст. 23 КУпАП передбачено, що стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно ст. 22 КУпАП, при малозначності правопорушення суддя може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, проте законодавство не містить їх або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі правопорушення, які не становлять шкідливості й не завдають збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.

Згідно рішення ЄСПЛ в справі «Гурепка проти України» від 08.07.2010р., де суд, зокрема, зазначив, що адміністративні правопорушення через суворість санкцій, слід відносити до фактично кримінальних правопорушень, з усіма гарантіями статті 6 Конвенції та, відповідно, й статті 2 Протоколу № 7 до Конвенції; ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, в справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011року, заява № 16347/02) провадження в справі про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.51 КУпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».

Міжнародні стандарти протидії корупції зобов`язують держави вживати заходів для встановлення у своєму національному законодавстві відповідальності за вчинення корупційних діянь. Це закріплено, зокрема, у Главі ІІ «Кримінальної Конвенції про боротьбу з корупцією» від 27.01.1999 року, Главі ІІ Додаткового протоколу до неї від 15.05.2003 року, Главі ІІІ «Конвенції ООН проти корупції» від 31.10.2003 року, що ратифіковані Верховною Радою України 18.10.2006 року та є обов`язковими для України.

Таким чином, адміністративні правопорушення пов`язані з корупцією, не можуть визнаватися малозначними.

Визнання адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією малозначним суперечить принципам запобігання і протидії корупції, не відповідає міжнародним стандартам у цій сфері, не сприятиме зміцненню авторитету країни, завдасть шкоди демократичним засадам управління суспільством, функціонування державного апарату, порушить встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади.

Отже, виходячи з викладеного, судом не встановлено обставин, які б значно знижували суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_3 правопорушення та свідчили про малозначність застосування превентивних антикорупційних механізмів.

Відповідно, до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Враховуючи наведене суд вважає, що з ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 172-6, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850грн. на користь держави на рахунок (IBAN) UA838999980313080106000002222, отримувач: УК у Калинів.р-ні/Калинів.р-н/21081100, код ЄДРПОУ 37503268, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави у розмірі 420,40грн.на номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя