Ухвала суду № 90938015, 11.08.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8007/19

Провадження 1-кп/524/113/20

УХВАЛА

11.08.2020 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:

Головуючої судді - Обревко Л.О.

при секретарі - Лобко А.О.

за участю прокурора - Палагути К.О.

захисника - Мізіна В.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчука Полтавської області об`єднане кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, освіта середня-технічна, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-03.09.2003 року Автозаводським районним судом м.Кременчука Полтавської обл. за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до п/в на строк 3 роки. На підставі ст.75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки;

-16.01.2004 року Автозаводським районним судом м.Кременчука Полтавської обл. за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до п/в на строк 4 роки. (звільнений умовно-достроково 11.11.2006 з невідбутим терміном 9 місяців 17 днів).

-02.06.2008 року Автозаводським районним судом м.Кременчука Полтавської обл. за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.309, ч.1 ст.321, ч.3 ст.231, ч.1 ст.71, ч.1 ст.70 КК України до п/в на строк 4 роки 1 місяць. (звільнений умовно-достроково 01.04.2011 з невідбутим терміном 10 місяців 11 днів).

-20.11.2012 року Крюківським районним судом м.Кременчука Полтавської обл. за ч.2 ст.307, ч.2 ст.311, ч.1 ст.71, ч.1 ст.70 КК України до п/в на строк 6 років 1 місяць. Ухвалою Апеляційного суду в Полтавській області від 26.03.2013 року - вирок змінено (перекваліфіковано з ст.307 ч.2 на ст.309 ч.2) та призначено покарання у вигляді п/в строком на 3 роки. На підставі ст.71 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі за вироком Автозаводського РС м.Кременчука від 02.06.2008 року. Остаточно засуджений до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

-16.08.2013 року Автозаводським районним судом м.Кременчука за ст.395, ст.70 ч.4 КК України до покарання у вигляді п/в строком на 3 роки 6 місяців 5 днів. (звільнений умовно-достроково 07.11.2014 з невідбутим терміном 9 місяців 16 днів),

-16.07.2019 року Автозаводським районним судом м.Кременчука за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік,

-24.09.2019 року Автозаводським районним судом м.Кременчука за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки,

-25.09.2019 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука перебувають матеріали об`єднаного кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України.

Судом постановлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

В судовому засіданні прокурор Палагута К.О. просила продовжити міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки не відпали ризики, передбачені ст.. 177 КПК України, в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєнні кримінальних правопорушень, що відносяться до нетяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі до 5 років, на даний час судом не досліджувались докази, а саме: покази потерпілих, покази свідків, не вивчались письмові матеріали кримінального провадження, останній під загрозою можливого покарання може переховуватись від суду, вчиняти нові кримінальні правопорушення, а також впливати на потерпілих, свідків.

Захисник Мізін В.М. заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід на більш м`який у вигляді домашнього арешту, оскільки на сьогоднішній день ризики, передбачені ст. 177 КПК України відпали.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника та вказав, що зобов`язується прибувати за першою вимогою до суду.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.

Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В подальшому, строк тримання під вартою обвинуваченому було обрано ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.06.2020 року, до 16.08.2020 року включно.

Відповідно до ст. 331 КПК України - під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення . До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є спосіб забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього зобов`язань, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України передбачено обмежений перелік підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Прокурор в судовому засіданні цих фактів суду не довів. Не довів недостатність застосування стосовно обвинуваченого інших м`яких запобіжних заходів, для запобігання ризикам які на даний час, як встановлено судом, не існують.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, має постійне місце проживання, не одружений, обвинувачується в скоєнні кримінальних правопрушень, що відносяться до нетяжких злочинів, суд вважає, що виконання ним процесуальних обов`язків і його належну поведінку можуть забезпечити інші, більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України. Разом з тим, в зв`язку з надходженням справи до суду перестали існувати ризики, які були підставою для обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Інші дані про особу обвинуваченого, передбачені ст. 178 КПК України, в сукупності з усіма обставинами, даного висновку не спростовують.

Вирішуючи питання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`які запобіжні заходи, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду «шалімов проти України», «Боротюк проти України», «Харченко проти України») згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне змінити щодо ОСОБА_1 міру запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, поклавши на нього обов`язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 331, 369, 392 КПК України, суд ,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити.

В клопотанні прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, який рахується з 11 серпня 2020 року по 09 жовтня 2020 року включно, звільнивши останнього з-під варти в залі суду.

У відповідності до вимог ч.5 ст. 194 КПК України, зобов`язати ОСОБА_1 :

1) прибувати за кожною вимогою суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу суду.

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 20-00 години до 06-00 години наступного дня.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених, згідно ухвали суду, обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвалу про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт передати для негайного виконання до Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Обревко Л.О.