Рішення № 90936955, 13.08.2020, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2813/20

Номер рядка звіту 45

номер провадження 2/279/1277/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2020 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, в інтересах якого діє представник за дорученням Лабик Р.Р., звернувся до суду з даним позовом до відповідача, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 00 год. 40 хв. на 151км.+850м. а/д Київ -Ковель, поблизу м.Коростень Житомирської області, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю сідлового тягача марки «VOLVO FH440" д/н НОМЕР_1 , у складі з напівпричіпом марки "STAS 0-34-3FАК" р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , в результаті чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких помер на місці пригоди. Постановою старшого слідчого відділу розслідуваня злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Житомирській області кримінальне провадження за фактом ДТП, внаслідок якого загинув пішохід ОСОБА_3 , закрито у зв`язку з відсутністю в діях водія складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК ПЗУ Україна», а тому обов`язок відшкодувати шкоду покладається на відповідача. Відповідачу було направлено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 30.09.2019 року та заява на виплату страхового відшкодування. Проте, 22.10.2019 року відповідачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 12519,00 грн., що становить 25% страхового відшкодування передбаченого чинним законодавством. Позивач вважає, що отримав недостатнє відшкодування, тому просить стягнути з відповідача на його користь 37557,00 грн. страхового відшкодування моральної шкоди, 5703,07 грн. пені, 640,98 грн. інфляційних витрат та 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 743,94 грн., понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн..

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки позивачу було сплачено страхове відшкодування в розмірі 12519,00 грн. моральної шкоди із розрахунку 50% від заявленої суми 25038,00 грн., враховано, що загиблий перебував в стані алкогольного сп`яніння, вини водія в ДТП не має.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ст.16 ЦК України, передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту є в т.ч. відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди.

Судом встановлено, що 01.04.2019 року близько 00 год. 40 хв. на 151км.+850м. а/д Київ -Ковель, поблизу м.Коростень Житомирської області, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю сідлового тягача марки «VOLVO FH440" д/н НОМЕР_1 , у складі з напівпричіпом марки "STAS 0-34-3FАК" р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , в результаті чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких помер на місці пригоди.

Постановою старшого слідчого відділу розслідуваня злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Житомирській області кримінальне провадження за фактом ДТП, внаслідок якого загинув пішохід ОСОБА_3 , закрито у зв`язку з відсутністю в діях водія складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «VOLVO FH440" д/н НОМЕР_1 , у складі з напівпричіпом марки "STAS 0-34-3FАК" р/н НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" за полісом ОСЦПВВНТЗ АМ 7694349.

Загибеллю ОСОБА_3 , його близьким родичам, а саме матері, позивачу у справі, завдано моральної шкоди, а його батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно положень п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок не переробної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до вимог ч.2,5 ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.ст. 979, 988, 990 ЦК України збиток повинна сплатити страхова компанія.

Так, як на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «VOLVO FH440" д/н НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" за полісом ОСЦПВВНТЗ АМ 7694349, тому обов`язок відшкодувати позивачу шкоду покладається на відповідача.

Позивачем, у визначені законом строки, направлено відповідачу повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 30.09.2019 року, заяву на виплату страхового відшкодування. Серед заявлених вимог міститься вимога про відшкодування моральної шкоди (25028,00 грн.).

22.10.2019 року відповідачем було виплачено страхове відшкодування позивачу в сумі 12519,00 грн., що становить 25% страхового відшкодування передбаченого чинним законодавством України. Своє рішення відповідач мотивував тим, що підставою зменшення розміру страхового відшкодування є п.36.3 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якого у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди є декілька осіб, розмір страхового відшкодування за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Відмова відповідача є неправомірною, оскільки не грунтується на вимогах чинного законодавства.

Так, згідно із п.27.2 ст.27 Закону, страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст.1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами.

Згідно пункту 27.3. статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами».

Пунктом 36.3 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взвємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розміо страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Аналогічні положення закріплено у ст.1188 ЦК України. Відповідно до ч.2 якої, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати назалежно від їхньої вини.

При цьому, під час визначення страхового відшкодування, відповідачем не враховано, що законодавчо презюмується, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність осіб які здійснюють діяльність пов`язану з використанням джерела підищеної небезпеки, до яких належать транспортні засоби.

Тобто, аналізуючи норми закону, розміру мінімальної заробітної плати на день настання страхового випадку (4173,00 грн.), матері загиблого належить відшкодування, за мінусом отриманих коштів в розмірі 12519,00 грн. моральної шкоди, у сумі 37557,00 грн. (виходя із розрахунку: 50076,00 - 12519,00 = 37557,00).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ст.992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до ст.36.5 Закону, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право отримання такого відшкодування. Сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Зі змісту статті 536 ЦК України вбачається, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частина 2 ст.625 ЦК України передбачає що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 року у справі №910/10156/17 вказала, що приписи ст.625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 року у спраі №3-295rc16, за змістом яких - грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і з факту завдання шкоди особі.

Отже, розмір пені за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 37557,00 грн., за період з 23.10.2019 по 19.06.2020, становить 5703,07 грн., інфляційних втрат за прострочення виплати 640,98 грн. та 35 річних 743,94 грн..

Проведений позивачем розрахунок відповідачем не оспорено та спростовано не було.

Відтак, заперечення відповідача проти позову не спростовують висновків суду, не ґрунтуються на вимогах Закону та є безпідставними.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведені обставини та аналізуючи норми закону, суд дійшов до висновку, про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги, замовлення на надання професійної правничої допомоги, акт виконаних робіт, розрахунок та квитанцію про сплату коштів в сумі 16000 грн., дані витрати також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст. 22,526,536,599,625,979,988,990,992,1166,1167,1187,1188,1200 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_1 44644,99 грн. у відшкодування шкоди, з яких: 37557,00 грн. страхового відшкодування моральної шкоди, 5703,07 грн. - пені, 640,98 грн. - інфляційних втрат, 743,94 грн. - 3% річних та 16000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на користь держави 2102,00 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони та учасники :

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивача: ОСОБА_5, місце знаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", місце знаходження: м.Київ, вул.Січових Стрільців, 40, ЄДРПОУ 20782312.

Суддя: Невмержицька О.А.