Вирок № 90936677, 13.08.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 274/2388/20

В И Р О К Провадження № 1-кп/0274/503/20

І м е н е м У к р а ї н и

13.08.2020 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.

за участі секретаря судового засідання . . . . Бондарчук Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/2388/20 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новогродівка Донецької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, працює неофіційно, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого (зі слів) в АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ч. 3 ст. 185 КК України,

за участі

прокурора . . . . . . . Паламарчука І.О.

обвинуваченого . . . ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

10 березня 2020 року близько 22 години ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна підійшов до приміщення будинку культури с. Слоободище, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

В цей час та місці у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який він, розуміючи протиправність своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження скляної шибки дерев`яного вікна проник всередину приміщення будинку культури, де з незачиненого металевого сейфу таємно викрав належні ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 6200 грн., внаслідок чого заподіяв останній матеріальної шкоди на вказану суму.

Після цього ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнається винуватим, передбачена ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що в той вечір він в селі Слободище посидів з хлопцями на вулиці, в барі, добрячи хильнули. Магазин зачинився і він вже мав йти додому. На вулиці було темно. Він зайшов справити природні потреби біля клубу. Будучи п`яним, обперся об шибку вікна і вичавив її. Йому стало цікаво, що є всередині. Подальші події пам`ятає погано, пам`ятає, як залазив через вікно до актового залу, як йшов до кімнати, у якій колись в дитинстві купували шарики для тенісу, як діставав гроші з сейфу. Сейф був на два відділи, дверцята були незачинені, гроші він діставав з верхнього відділу. Викрадені гроші витратив на власні потреби. Він намагався домовитися з потерпілою про відшкодування, грошей у нього немає, але можливо якимось іншим чином, він заробляє тим, що допомагає людям по господарству, але потерпіла нічого не хоче. Свої дії оцінює дуже погано, коли приїхала поліція, дуже злякався, у скоєному щиро кається, просить не позбавляти волі, обіцяє більше такого не скоювати.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість також підтверджується сукупністю й інших зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів:

*даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.03.20, з якого видно, що попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_2 заявила, що в період часу з 24 год. 07.03.20 до 10.00 13.03.20 невідома особа шляхом розбиття шибки вікна проникла в приміщення будинку культури по АДРЕСА_3 , звідки з сейфу таємно викрала 6200 грн. (т. 1, а.п. 8);

*даними протоколу огляду місця події від 13.03.20 з фототаблицею до нього, під час якого зафіксовано місце скоєння злочину - оглянуто приміщення будинку культури по АДРЕСА_3 . В ході огляду зафіксовано пошкодження вікна у актовому залі, місцезнаходження викрадених грошей у сейфі адміністративного приміщення до злочину, виявлено та вилучено сліди пальців рук на шибці пошкодженого вікна та сейфі (т. 1, а.п. 10-18);

*даними висновку судової дактилоскопічної експертизи № 6/2-106 від 20.03.20, відповідно до якого сліди пальців рук на відрізках липкої стрічки № 1-3, виявлені та вилучені 13.03.20 під час огляду будинку культури в АДРЕСА_3 , залишені великим пальцем лівої руки, великим пальцем правої руки, безіменним пальцем лівої руки ОСОБА_1 (т. 1, а.п. 29-39);

*даними протоколу проведення слідчого експерименту від 26.03.20 з фототаблицею до нього, під час якого підозрюваний ОСОБА_1 розповів та на місцевості показав коли, звідки та як саме він з метою крадіжки підійшов та приміщення будинку культури, як проникав та викрадав гроші з сейфу. Дані протоколу про час, місце, спосіб вчинення злочину відповідають обставинам обвинувачення, показанням обвинуваченого, даним протоколу огляду місця події від 13.03.20 та іншим дослідженим доказам (т. 1, а.п. 70-76).

За клопотанням прокурора, проти задоволення якого не заперечили інші учасники судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає: щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що визнається самим обвинуваченим.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 ч.ч. 4, 5 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, є злочином тяжким.

Обвинувачений вважається раніше не судимим, за місцем проживання характеризується негативно, працює неофіційно.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, санкцію кримінального закону, суд приходить висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення волі. Водночас, відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Обговоривши питання можливості призначення покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуттям, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного злочину (потерпіла звернулася з заявою, в якій міру покарання покладає на розсуд суду), особу обвинуваченого, який є молодим за віком, вважається раніше не судимим, вину визнав, розкаявся, суд не вбачає підстав для направлення до виправної колонії особи, за проханням сторін вважає, що призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком забезпечить досягнення мети покарання і буде відповідати загальним засадам призначення покарання. На думку суду, саме такий захід примусу є необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів, як ним так і іншими особами.

Цивільний позов у провадженні не подано.

Процесуальні витрати, пов`язані із залучення експерта, підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, враховуючи призначене покарання та відсутність клопотань з даного приводу, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року 9 (дев`яти) місяців іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1256 грн. 08 коп. процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні Житомирським НДЕКЦ МВС України судової дактилоскопічної експертизи (отримувач: УК у м. Житомир/Житомирська міська отг24060300; банк отримувача: Казначейство України; код ЗКПО: 38035726; рахунок UA4489 9998 0313 0101 1500 0006 797; код класифікації доходів: 24060300).

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_1 - не застосовувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий - суддя О.С. Яковлєв