Рішення № 90935878, 04.08.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1669/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Юнікон", м. Дніпро до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Малиновська О.П. (довіреність № 3 від 03.01.2020 р.);

відповідача - Дмитрєва І.В. (довіреність № 248-396/20 від 17.06.2020 р.)

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2020 року Приватне акціонерне товариство "Юнікон" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Відповідача, Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" суму заборгованості за договором № 238-10/347-ВК від 17.12.2018 р. в розмірі 2324383,14 грн. (яка складається з суми основного боргу в розмірі 1994496,01 грн., суми пені в розмірі 251867,51 грн., 1% річних в сумі 22577,03 грн. та втрат від інфляції в сумі 55442,59 грн.). Також просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати.

Ухвалою суду 01.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням підготовчого засідання на "23" червня 2020 р. о 10:00.

Ухвалою суду від 23.06.2020 р. було повідомлено про наступне підготовче засідання на 16.07.2020 р. о 10:00.

Ухвалою суду від 16.07.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 04.08.2020 р. о 10:45.

Представник Позивача у судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник Відповідача у судове засідання з`явився, у відзиві на позовну заяву просить суд у задоволенні вимоги щодо стягненні пені відмовити в повному обсязі, а в разі задоволенні цієї вимоги - стягнути пеню в розмірі 12593,38 грн. Вимогу про стягнення основної суми боргу, річних та втрат від інфляції залишити на розсуд суду. 31.07.2020 р. через канцелярію суду надав клопотання (вх. № 17579 від 31.07.2020 р.), в якому зазначає, що 17.07.2020 р. ДП "Завод "Електроважмаш" перерахувало на поточний рахунок АТ "Юнікон" грошові кошти за поставку продукції в розмірі 881048,82 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які додаються до клопотання.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані Позивачем докази, суд встановив наступне.

17.12.2018 р. між ПАТ "Юнікон" та ДП "Завод "Електроважмаш" було укладено договір № 238-10/347-ВК, згідно умов якого Позивач взяв на себе зобов`язання поставити у власність відповідача продукцію, зазначену в специфікаціях № 1, 2, 3, а Відповідач зобов`язався прийняти та оплатити таку продукцію.

Згідно п. 1.2. договору, найменування, номенклатура, кількість та ціна за одиницю продукції, а також код та назва відповідно до Національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 р. № 1749, зазначаються у специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною договору.

П. 1.3. договору встановлено, що замовлення на поставку продукції повинно бути оформлено відповідачем у формі листа, який включає в себе найменування, кількості та термін поставки продукції.

У відповідності до п. 2.1. договору, Позивач здійснює поставку продукції Відповідачу протягом 20 календарних днів з моменту отримання письмової заявки Позивачем згідно п. 1.3. договору.

В п. 2.4. договору сторони погодили, що право власності на продукцію переходить до відповідача з моменту її фактичної поставки від позивача.

Умови оплати продукції сторони погодили у розд. 4 договору.

П. 4.1. договору визначено, що Відповідач здійснює оплату продукції протягом 60 календарних днів з моменту здійснення поставки продукції та прийняття її за кількістю та якістю.

Згідно п. 5.1. договору, Відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату продукції на умовах договору.

П. 9.4. договору передбачено, що за порушення строків оплати, Позивач має право пред`явити Відповідачу вимогу про сплату пені в розмірі 0,1% від суми простроченої оплати за кожен день прострочення, але не більше 5% від несплаченої суми.

Відповідно до п. 9.5. договору, за порушення строку оплати продукції, передбачених цим договором, позивач має право вимагати оплати 1% річних та індексу інфляції.

19.12.2018 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000017 від 18.02.2019 р. на суму 125745,70 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 17.02.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач здійснив оплату вартості поставленої продукції лише 30.05.2019 р., тобто з порушенням строку. Прострочення складає 101 календарний день.

22.01.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000012 від 22.01.2019 р. на суму 228527,28 грн. та видаткової накладної № ЮБл0000015 від 22.01.2019 р. на суму 103770,60 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 23.03.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач здійснив оплату вартості поставленої продукції за видатковою накладною № ЮБл0000012 лише 09.07.2019 р з простроченням на 107 календарних днів. а продукцію, виставлену за видатковою накладною № ЮБл0000015 оплатив лише 19.06.2019 р., тобто з порушенням строку та простроченням на 86 календарних днів.

22.02.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором на суму 71051,04 грн. за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000005 від 22.02.2019 р. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 23.04.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач здійснив оплату вартості поставленої продукції лише 13.06.2019 р., тобто з порушенням строку. Прострочення складає 50 календарних днів.

05.03.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000002 від 05.03.2019 р. на суму 192710,28 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 05.05.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач здійснив оплату вартості поставленої продукції лише 11.07.2019 р., тобто з порушенням строку. Прострочення складає 50 календарних днів.

22.03.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000014 від 22.03.2019 р. на суму 84658,20 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 22.05.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач здійснив оплату вартості поставленої продукції лише 13.08.2019 р., тобто з порушенням строку. Прострочення складає 83 календарних днів.

05.04.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000007 від 05.04.2019 р. на суму 204080,88 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 05.06.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач здійснив оплату вартості поставленої продукції лише 27.08.2019 р., тобто з порушенням строку. Прострочення складає 83 календарних дні.

10.04.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000015 від 10.04.2019 р. на суму 3931,20 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 10.06.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач здійснив оплату вартості поставленої продукції лише 01.10.2019 р., тобто з порушенням строку. Прострочення складає 113 календарний день.

12.04.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000019 від 12.04.2019 р. на суму 137986,08 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 12.06.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач здійснив оплату вартості поставленої продукції лише 15.10.2019 р., тобто з порушенням строку. Прострочення складає 125 календарних днів.

15.04.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000021 від 15.04.2019 р. на суму 171315,18 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 15.06.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач здійснив оплату вартості поставленої продукції лише 15.10.2019 р., тобто з порушенням строку. Прострочення складає 122 календарних дні.

22.04.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000031 від 22.04.2019 р. на суму 106770,72 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 22.06.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач здійснив оплату вартості поставленої продукції лише 13.11.2019 р., тобто з порушенням строку. Прострочення складає 144 календарних дні.

15.05.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000008 від 15.05.2019 р. на суму 386789,10 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 15.07.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач здійснив оплату вартості поставленої продукції лише 20.11.2019 р., тобто з порушенням строку. Прострочення складає 128 календарних днів.

20.06.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000012 від 20.06.2019 р. на суму 661265,94 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 20.08.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач здійснив оплату вартості поставленої продукції лише 06.03.2020 р., тобто з порушенням строку. Прострочення складає 197 календарних днів.

09.07.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000003 від 09.07.2019 р. на суму 278758,56 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 08.09.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач здійснив оплату вартості поставленої продукції лише 10.03.2020 р., тобто з порушенням строку. Прострочення складає 184 календарних дня.

22.07.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000006 від 22.07.2019 р. на суму 160422,00 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 21.09.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач здійснив оплату вартості поставленої продукції лише 20.03.2020 р., тобто з порушенням строку. Прострочення складає 181 календарний день.

24.07.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000009 від 24.07.2019 р. на суму 179860,20 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 23.09.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач здійснив оплату вартості поставленої продукції лише 20.03.2020 р., тобто з порушенням строку. Прострочення складає 179 календарних дні.

26.07.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000013 від 26.07.2019 р. на суму 145213,02 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 25.09.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач здійснив оплату вартості поставленої продукції лише 20.03.2020 р., тобто з порушенням строку. Прострочення складає 179 календарних дні.

12.08.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000006 від 12.08.2019 р. на суму 101730,48 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 12.10.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач не виконав свої зобов`язання. Прострочення складає 212 календарних дні.

28.08.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000015 від 28.08.2019 р. на суму 392428,86 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 12.10.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач не виконав свої зобов`язання. Прострочення складає 212 календарних дні.

09.09.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000003 від 09.09.2019 р. на суму 386889,48 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 09.11.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач не виконав свої зобов`язання. Прострочення складає 200 календарних дні.

25.09.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000013 від 25.09.2019 р. на суму 397907,94 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 25.11.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач не виконав свої зобов`язання. Прострочення складає 185 календарних дні.

22.10.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000008 від 22.10.2019 р. на суму 444656,83 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 22.12.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач не виконав свої зобов`язання. Прострочення складає 157 календарних дні.

25.10.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000004 від 25.10.2019 р. на суму 171898,50 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 22.12.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач не виконав свої зобов`язання. Прострочення складає 157 календарних дні.

31.10.2019 р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції визначеної договором за переліком згідно видаткової накладної № ЮБл0000013 від 31.10.2019 р. на суму 98983,92 грн. Згідно п. 4.1. договору, Відповідач зобов`язаний у строк до 31.12.2019 р. включно здійснити оплату вартості поставленої за видатковою накладною продукції. Але Відповідач не виконав свої зобов`язання. Прострочення складає 148 календарних дні.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права суд вирішив, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов`язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями (ч. 1 ст. 232 ГК України). Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (ст. 224 ГК України).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (п. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (п. З ст. 549 ЦК України).

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а у разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як зазначалось вище, 31.07.2020 р. Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" через канцелярію суду надало клопотання (вх. № 17579), в якому зазначає, що 31.07.2020 р. Відповідач перерахував на поточний рахунок АТ "Юнікон" грошові кошти за поставку продукції в загальному розмірі 881048,82 грн. та до клопотання надав платіжні доручення № 7922 від 17.07.2020 р. про сплату 386889,48 грн., № 7926 від 17.07.2020 р. про сплату 392428,86 грн., № 7927 від 17.07.2020 р. про сплату 101730,48 грн.

П. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Враховуючи часткову оплату Відповідачем суми основного боргу в розмірі 881048,82 грн., суд закриває провадження по справі в цій частині.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 1113447,19 грн., пені в розмірі 251867,51 грн., 1% річних в сумі 22577,03 грн. та втрат від інфляції в сумі 55442,59 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ч. 9 статті 129 ГПК України, відповідно до якої у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 525, 526, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 224-229, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, проспект Московський, 299, код ЄДРПОУ 00213121) на користь Приватного акціонерного товариства "Юнікон" (49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, 28А, код ЄДРПОУ 23647276) суму заборгованості за договором № 238-10/347-ВК від 17.12.2018 р. в розмірі 1443334,32 грн. (яка складається з суми основного боргу в розмірі 1113447,19 грн., суми пені в розмірі 251867,51 грн., 1% річних в сумі 22577,03 грн. та втрат від інфляції в сумі 55442,59 грн.), а також суму судового збору в розмірі 66228,52 грн.

В іншій частині провадження по справі закрити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "11" серпня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін