Рішення № 90935480, 13.08.2020, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 рокуСправа № 912/2079/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.,

при секретарі судового засідання Легун А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/2079/20 від 30.06.2020

за позовом: Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" (далі - ОКВП "Дніпро-Кіровоград"), код ЄДР 03346822, вул. Соборна, 19, м. Кропивницький, 25009

до відповідача: Комунального підприємства "Теплоенергетик" (далі - КП "Теплоенергетик"), код ЄДР 24153576, вул. Ливарна ,1, м. Кропивницький, 25491

про стягнення 2 321 214,25 грн

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОКВП "Дніпро-Кіровоград" до КП "Теплоенергетик" про стягнення 2 284 943,74 грн заборгованості за централізоване водопостачання та відведення стічних вод, 10 276,80 грн 3% річних, 25993,71 грн індексу інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Договору №4/830 від 01.04.2013 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Ухвалою від 30.06.2020 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/2079/20. Справу постановив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 28.07.2020 - 12:00. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

16.07.2020 до господарського суду від КП "Теплоенергетик" надійшов відзив на позовну заяву №13-1316/03 від 16.07.2020 із доказами його направлення позивачу, в якому відповідач виклав заперечення проти позову із наведеним обґрунтуванням та зазначив, що розрахунки 3% річних та індексу інфляції надані позивачем в частині здійснення оплати відповідачем суперечать один одному.

28.07.2020 суд у підготовчому засіданні оголосив перерву до 29.07.2020 - 15:00.

29.07.2020 до суду надійшло клопотання №2231/21/07-21 від 29.07.2020 представника позивача про залучення до матеріалів справи нового розрахунку 3% річних. Так позивач нарахував на суму заборгованості 1 490 560,66 грн за період 24.03.2020-01.06.2020 5 889,24 грн 3% річних та на суму заборгованості 1 244073,63 грн за період 20.04.2020-01.06.2020 4 284,59 грн 3% річних. Всього 3% річних складає 10 173,83 грн.

Водночас заяви чи клопотання про зменшення позовних вимог позивачем не подано, тому розгляд справи продовжується в межах заявлених вимог у позовній заяві.

Ухвалою від 29.07.2020 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 13.08.2020 - 10:00.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.

01.04.2013 між ОКВП "Дніпро-Кіровоград" (Виконавець) та КП "Теплоенергетик" (Споживач) було укладено Договір №4/830 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Виконавець бере на себе зобов`язання своїми силами та засобами надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги централізованого питного водопостачання та водовідведення в об`ємах визначених лімітом відпуску води та приймання стоків, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах визначених цим Договором.

Відповідно до п. 3.3. Договору, Споживач зобов`язується: оплачувати послуги та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 7.1. Договору, кількість води, що постачається Виконавцем на об`єкти Споживача, визначається за показниками приладів обліку, встановлених на мережі Споживача, опломбованих і зареєстрованих Виконавцем які фіксуються в акті про надання послуг. Акт про надання послуг з рахунком виставленим до оплати за надані послуги водопостачання надається Споживачу для проведення кінцевого розрахунку за поточний місяць.

Відповідно до п.7.16. Договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, Споживач зобов`язаний у 5-ти денний термін з дня отримання рахунку, направити до Виконавця уповноваженого представника з відповідними обґрунтовуючими документами для врегулювання розрахунків. У випадку невиконання цієї умови, рахунки Виконавця вважаються прийнятими до оплати.

Згідно з п. 7.21. Договору, на підставі показів засобів обліку води та стоків оформляються такі документи: рахунок-фактура за фактично спожиту воду та скид стоків; рахунок-фактура за скид стоків з понаднормативним вмістом забруднень; акт про надані послуги за поточний місяць.

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що споживач самостійно на протязі п`яти операційних днів після дати отримання рахунку здійснює остаточний розрахунок за спожиту питну воду шляхом оплати різниці між вартістю обсягу питної води, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених у відповідності до абзацу 1 п. 8.2. цього Договору.

Згідно з п.12.1. Договору, даний Договір набирає чинності з 01.04.2013 року і укладається терміном на один рік з можливістю продовження його дії на той же термін у випадку коли сторони за місяць до припинення дії Договору не заявлять бажання про його розірвання.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств. (а.с.6-11)

ОКВП "Дніпро-Кіровоград" надавало КП "Теплоенергетик" послуги з централізованого водопостачання та відведення стічних вод та свої зобов`язання виконало в повному обсязі. Водночас відповідач розрахунки з позивачем не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 2 284 943,74 грн. (а.с.50)

Позивач листом №321/22/к від 18.03.2020 (а.с.37) для оплати послуги з централізованого водопостачання за Договором №4/830 від 01.04.2013 надіслав відповідачу наступні рахунки-фактури та акт наданих послуг:

- Акт наданих послуг №4260 від 18.03.2020 по водопостачанню на суму 1 331 144,52 грн та по водовідведенню на суму 159 416,14 грн; (а.с.38-39)

- рахунок-фактуру №4260/1 від 18.03.2020 на суму 1 331 144,52 грн за централізоване водопостачання за період з 22.02.2020 по 18.03.2020; (а.с.42 -43)

- рахунок-фактуру №4260/2 від 18.03.2020 на суму 159 416,14 грн за централізоване водовідведення за період з 22.02.2020 по 18.03.2020; (а.с.40-41)

Вказані документи отримані відповідачем 19.03.2020 за вх. №19/485.

Також, листом №439/22/к від 13.04.2020 (а.с.44) позивач надіслав відповідачу:

- Акт наданих послуг №4260 від 13.04.2020 по водопостачанню на суму 1 120 728,47 грн та по водовідведенню на суму 123 345,16 грн; (а.с.45-46)

- рахунок-фактуру №4260/1 від 13.04.2020 на суму 1 120 728,47 грн за централізоване водопостачання за період з 19.03.2020 по 13.04.2020; (а.с.46-47)

- рахунок-фактуру №4260/2 від 13.04.2020 на суму 123 345,16 грн за централізоване водовідведення за період з 19.03.2020 по 13.04.2020. (а.с.48 - 49)

Вказані документи отримані відповідачем 13.04.2020 за вх. №19/621.

Згідно розрахунку позивача, всього надано послуг відповідачу за зазначений вище період на загальну суму 2 734 634,29 грн. Відповідачем сплачено суму в розмірі 449 690,55 грн, 149690,55 грн 30.04.2020 та 300 000 грн 20.05.2020. Відтак, борг становить 2 284 943,74 грн. (а.с.50)

В матеріалах справи містяться докази сплати 30.04.2020 на більшу суму (а.с. 91-92), проте така оплата зарахована позивачем у рахунок попередніх платежів, що не заперечується відповідачем.

Також, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано до стягнення із відповідача 3 % річних в розмірі 10 276,80 грн (а.с.51); індексу інфляції в розмірі 25 993,71 грн. (а.с.52). Отже, загальний борг відповідача становить 2 321 214,25 грн.

При вирішенні спору господарський суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Договором передбачено щомісячну сплату наданих послуг, тому до спірних правовідносин застосовуються також приписи статті 903 Цивільного кодексу України, яка передбачає оплату наданих послуг, в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що споживачі питної води, зокрема своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

За нормами ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Про здійснення відносин щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення виключно на договірних засадах, відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги", йдеться також у пункті 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 року №190 (далі - Правила), відповідно до яких ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Порядок проведення розрахунків за надані послуги між сторонами узгоджений в розділі 8 Договору "Ціна та порядок розрахунків". Так, сторони у п. 8.2. Договору визначили, що, споживач самостійно на протязі п`яти операційних днів після дати отримання рахунку здійснює остаточний розрахунок за спожиту питну воду шляхом оплати різниці між вартістю обсягу питної води, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених у відповідності до абзацу 1 п. 8.2. цього Договору.

Факт надання позивачем послуг із централізованого водопостачання за Договором №4/830 від 01.04.2013 відповідачу підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками - фактурами та актами наданих послуг за період із 22.02.2020 по 18.03.2020 та за період із 19.03.2020 по 13.04.2020.

Таким чином, позивачем надано послуги загальною вартістю 2 734 634,29 грн. Однак із вирахуванням оплати відповідача на суму 449 690,55 грн, загальна вартість послуг складає 2284943,74 грн.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що відповідач не розрахувався в повному обсязі з позивачем у встановлений договором строк за надані згідно з умовами договору послуги.

Проте, відповідач у відзиві на позов зауважив, що КП "Теплоенергетик" є збитковим підприємством та основним джерелом доходів є кошти, що надійшли за надані послуги централізованого теплопостачання. КП "Теплоенергетик" самостійно не визначає порядок розподілу коштів, які надійшли на його рахунки зі спеціальним режимом використання. та оплати із таких рахунків відповідних послуг, залежать від розміру коштів, які надійшли від споживачів.

Крім того, відповідачем зазначено, що відповідно до рішення Міської ради міста Кропивницького "Про повернення з оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" від 06.11.2018 №1942 та акту приймання - передачі в господарське відання ЦМК, повернуто з оренди ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА" цілісний майновий комплекс (далі ЦМК) державного комунального підприємства теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" закріплено за КП "Теплоенергетик". З метою обслуговування вказаного ЦМК збільшено штатну чисельність відповідача на 377 осіб, що призвело до збільшення інших виробничо - господарських витрат.

Окрім цього, як повідомлено відповідачем, згідно рішення Міської ради міста Кропивницького від 27.08.2019 №2761 "Про врегулювання питань пов`язаних з підготовкою до опалювального сезону" передбачено переведення боргів за договірними зобов`язаннями ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА" на КП "Теплоенергетик" як на нового боржника та нового кредитора.

Також, відповідачем вказано, що постановою про арешт коштів боржника від 10.12.2019 у ВП №60810574 та від 10.12.2019 у ВП №60810574 накладено арешт на грошові кошти у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору.

Додатково, відповідачем на підтвердження часткового виконання зобов`язання перед позивачем за надані послуги з централізованого водопостачання надано платіжне доручення №1359 від 20.05.2020 на суму 300 000,00 грн, №1169 від 30.05.2020 на суму 50 000,00 грн, №1164 від 30.05.2020 на суму 400 000,00 грн. Такі докази враховані судом вище.

Господарський суд, враховуючи викладені доводи сторін та наявні у матеріалах справи докази, встановив, що позивачем належним чином доведено невиконання відповідачем обов`язку зі сплати основної заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за періоди 22.02.2020-18.03.2020 та 19.03.2020-13.04.2020 у загальному розмірі 2 284 943,74 грн.

Натомість, відповідачем не зазначено та не підтверджено доказами відсутність коштів на його рахунках, у зв`язку із викладеними обставинами у відзиві на позов, які б підтверджували неможливість своєчасного виконання зобов`язання за укладеним із позивачем договором. Разом з тим, платоспроможність відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями на оплату наданих позивачем послуг із централізованого водопостачання. Крім того, підставою даного позову є стягнення заборгованості за окремі періоди 2020 року, а саме: з 22.02.2020 по 18.03.2020 та із 19.03.2020 по 13.04.2020, в той час як Договір укладено 01.04.2013, тобто за винятком спірних періодів, відповідач увесь час належним чином виконував зобов`язання із оплати наданих послуг. До того ж, наведені у відзиві на позов обставини існували раніше, аніж у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та встановлений судом факт заборгованості відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 2 284 943,74 грн та її задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача - 3% річних в розмірі 10 276,80 грн та інфляційних втрат в розмірі 25 993,71 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень ст. 524, 533, 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником, зокрема, процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов`язання.

Відповідачем у відзиві на позов зауважено, що розрахунки 3% річних та індексу інфляції, надані позивачем, в частині здійснення оплати відповідачем суперечать один одному. Зокрема зазначено, що позивач вказує, що за період прострочення з 19.04.2020 року по 01.06.2020 року КП "Теплоенергетик" не було здійснено жодних оплат, хоча в розрахунках основного боргу та індексу інфляції зазначено, що 20.05.2020 року відповідачем було проведено оплату. Також, в рахунках-фактурах, розрахунку боргу та індексу інфляції за період нарахувань з 19.03.2020 по 13.04.2020 позивач вказує різну суму. До того ж, відповідач вказує, що позивач, визначаючи початковий строк періоду прострочення для нарахування 3% річних та індексу інфляції, враховував вихідні дні.

Перевіривши поданий розрахунок позивачем 3% річних господарський суд погоджується із відповідачем.

Частково позивач усунув недоліки розрахунку, подавши новий, проте не повністю.

Позивач при нарахуванні 3% річних та інфляційних втрат не врахував положення п. 8.2. Договору, відповідно до якого споживач самостійно на протязі п`яти операційних днів після дати отримання рахунку здійснює остаточний розрахунок за спожиту питну воду шляхом оплати різниці між вартістю обсягу питної води, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених у відповідності до абзацу 1 п. 8.2. цього Договору.

Оскільки рахунки на суму 1 490 560,66 грн отримано відповідачем 19.03.2020, то він мав право їх оплатити протягом п`яти операційних днів, тобто до 26.03.2020 включно, тому лише з 27.03.2020 можливе нарахування 3% річних.

Позивач нараховує 3% річних лише на суму 1 040 870,11 грн, тобто за винятком сплати 449 690,55 грн. Позивач вказує період 24.03.2020-01.06.2020, тоді як правильний початок періоду є 27.03.2020.

Господарський суд здійснив перерахунок 3% річних на суму 1040870,11 грн за період 27.03.2020-01.06.2020 і їх сума склала 5716,25 грн.

Аналогічно господарський суд здійснив перерахунок 3% річних на суму заборгованості 1 244 073,63 грн за період 21.04.2020 - 01.06.2020 (оскільки рахунки отримано 13.04.2020, відповідач мав право сплатити їх протягом п`яти операційних днів - до 20.04.2020 включно), їх сума склала 4282,88 грн.

Всього підлягає задоволенню судом сума 3% річних в розмірі 9999,05 грн.

Стосовно інфляційних нарахувань, то позивач їх здійснює на суму 1490 560,66 грн за сім днів березня та 29 днів квітня, на суму 1 340 870,11 грн за один день квітня та 20 днів травня 2020 року, на суму 1 244 073,63 грн за 12 днів квітня та за 31 день травня 2020 року.

Господарський суд не погоджується із таким розрахунком інфляційних втрат, оскільки розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 14.01.2020 у справі №924/532/19.

Отже, за березень 2020 року у позивача немає підстав нараховувати інфляційні втрати на суму заборгованості 1 490 560,66 грн, оскільки прострочення такого платежу настало після 26.03.2020, тобто у місяці - березні, залишилося менше п`ятнадцяти днів. У вимогах 2692,63 грн інфляційних втрат слід відмовити.

За квітень 2020 року на суми 1 490 560,66 (29 днів) та 1 340 870,11 грн (1 день) позивач нарахував в загальній сумі 11884,57 грн (11527 грн + 357,57 грн) інфляційних втрат.

Позивач мав право нарахувати інфляційні втрати за квітень 2020 року на суму заборгованості 1 490 560,66 грн, і їх сума склала би 13 415,05 грн, проте суд не виходячи за межі позовних вимог задовольняє досліджувані вимоги у межах заявленої суми - 11 884,57 грн.

Аналогічно за травень 2020 року позивач має право нараховувати інфляційні втрати на суму 1 340 870,11 грн і їх сума склала би 9 386,09 грн. Проте позивач нарахував інфляційні втрати за травень в загальній сумі 3703,25 грн, з яких 2 595,23 грн на суму 1340 870,11 грн за двадцять днів та 1 108,02 грн на суму 1040 870,11 грн за 11 днів. Господарський суд, не виходячи за межі позовних вимог задовольняє позов у заявлених межах - 3 703,25 грн.

За квітень 2020 року у позивача немає підстав нараховувати інфляційні втрати на суму 1 244 073,63 грн, оскільки прострочення такого платежу настало після 20.04.2020, тобто у місяці - квітні, залишилося менше п`ятнадцяти днів. У вимогах 3 981,04 грн інфляційних втрат слід відмовити.

За травень 2020 року на суму 1 244 073,63 позивач нарахував 3 732,22 грн інфляційних втрат. За розрахунком суду такі інфляційні втрати становлять 8 708,52 грн, проте суд не виходячи за межі позовних вимог задовольняє досліджувані вимоги у межах заявленої суми - 3732,22 грн.

Підводячи підсумок по інфляційним втратам, останні підлягають задоволенню судом в загальній сумі 19 320,04 грн (11 884,57 грн + 3 703,25 грн + 3732,22 грн).

За результатами розгляду справи, господарський суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" у сумі 2 314 262,83 грн, з яких 2 284 943,74 грн основної заборгованості, 9999,05 грн. 3% річних та 19 320,04 грн інфляційних втрат.

Судовий збір відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенергетик" (код ЄДР 24153576, вул. Ливарна ,1, м. Кропивницький, 25491) на користь Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", (код ЄДР 03346822, вул. Соборна, 19, м. Кропивницький, 25009) 2 284 943,74 грн основний борг, 9999,05 грн 3% річних та 19 320,04 грн інфляційних втрат, а також 34 713,94 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити сторонам.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.