Ухвала суду № 90935429, 13.08.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2254/20

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер ГТВ» про забезпечення позову

У справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер ГТВ»

до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго»

прo зобов`язання виконати обов`язок в натурі

Суддя А.Ю. Кошик

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер ГТВ» до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» прo зобов`язання виконати обов`язок в натурі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2020 року у справі № 911/2254/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер ГТВ» залишено без руху та надано позивачу строк до 27.08.2020 року для усунення визначених судом недоліків.

Крім того, разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер ГТВ» подано заяву № 31/02 від 31.07.2020 року про забезпечення позову, в якій позивач просить в якості заходів забезпечення позову заборонити відповідачу (Приватному акціонерному товариству «Київобленерго») укладати з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтершина Плюс» (третя особа) або іншими особами договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на промисловий майданчик за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 85.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Так, позивач зазначає, що між ним та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 8797/19 від 19.01.2004 року для забезпечення електроживлення виробничої бази, що розташована за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 85 (далі - база).

З 2019 року в Україні запроваджено нові правила електропостачання у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про ринок електричної енергії» та прийнятими на забезпечення його виконання нормативно-правовими актами, згідно з якими виникла необхідність оформлення договорів на надання послуг з розподілу електроенергії з оператором системи розподілу.

Однак, як зазначає позивач (заявник), на момент звернення до суду відповідач ухиляється від оформлення з позивачем (як споживачем) договору на надання послуг з розподілу електроенергії з оператором системи розподілу, оскільки не направив на адресу позивача заяву-приєднання та не надав договору про надання послуг з розподілу електричної енергії у паперовій формі, що вимагається за новими правилами – Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕ № 312 від 14.03.2018 року.

При цьому, як стверджує позивач, відповідач має намір укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на промисловий майданчик за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 85 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтершина Плюс» (третя особа), в той час, як між позивачем та відповідачем існує укладений договір про спільне використання електричних мереж № 1236 від 01.12.2011 року і укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на промисловий майданчик за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 85 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтершина Плюс» порушує право позивача, як власника електромереж, оскільки питання приєднання до його електричних мереж повинно здійснюватись за його згодою і шляхом внесення змін до договору.

Таким чином, з метою запобігання ускладненням виконання рішення суду, а також для ефективного захисту та поновлення порушених прав і забезпечення фактичного виконання судового рішення, у разі задоволення позову, позивач просить вжити заходи забезпечення позову.

Статтею 139 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги до форми і змісту заяви про забезпечення позову.

Зокрема, ч. 1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 2 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Однак, позивачем (заявником) в заяві про забезпечення позову не викладено всіх відомостей, які необхідні для забезпечення позову, не наведено обґрунтувань пов`язаності обраних позивачем заходів забезпечення позову з позовними вимогами, зі змісту яких не вбачається наявності спору саме про право. Позовні вимоги ґрунтуються на ухиленні відповідача від укладення договору, однак не зазначено причин такого ухилення, що вони пов`язані зі спором про право. Крім того, ні з позовної заяви, ні з заяви про забезпечення позову (і доданих до них доказів) не можливо відтворити дійсні обставини, а саме на підставі якого права позивач вимагає оформлення договору з відповідачем, не надано доказів що позивач є власником електромереж чи об`єкту електропостачання (промислового майданчика за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 85). В той же час, з матеріалів справи вбачається, що третя особа діє як власник промислового майданчика за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 85 і позивачем не наведено відомостей щодо наявності спору про відповідне майно та/чи не обґрунтовано співвідношення прав позивача з правами третьої особи стосовно електропостачання спірного об`єкту.

Крім того, оскільки заяву про забезпечення позову подано до відкриття провадження у справі, заявником в заяві в порушення ч. 2 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України не зазначено повного найменування відповідача.

Таким чином, позивачем не дотримано вимог п.п. 3, 4, 7 ч. 1, ч. 2 ст.139 Господарського процесуального кодексу України.

Як визначено ч.7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер ГТВ» № 31-02 від 31.07.2020 року про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 139, ч.7 ст.140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

Ухвалив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер ГТВ» № 31-02 від 31.07.2020 року про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.Ю. Кошик