Рішення № 90935382, 13.08.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2020Справа № 910/8185/20

Господарський суд міста Києва у складі: судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/8185/20

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і Я»

до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

про стягнення 26008,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і Я» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (далі - відповідач) про стягнення 26008,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №03-603-04-18-203 від 10.11.2018 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Nissan Juke» реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 відкрито провадження у справі та, оскільки справа малозначна і було відсутнє клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

17.07.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнає частково у сумі 21673,34 грн, за вирахуванням суми податку, оскільки позивачем не надано доказів того, що фактичне надання послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу здійснено суб`єктом, який є платником податку.

10.08.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій заперечує проти доводів відповідача щодо відсутності підстав для включення до суми страхового відшкодування ПДВ, оскільки особа, яка виставляла рахунок на ремонт авто та здійснила фактичний ремонт, про що свідчить акт виконаних робіт, є платником ПДВ.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

10.11.2018 між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і Я», як страховиком, та ОСОБА_1 , як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №03-603-04-18-203, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом автомобілем марки «Nissan Juke 1.6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску.

Згідно договору до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП та вигодонабувачем є страхувальник.

Строк дії договору встановлено з 13.11.2018 по 12.11.2019 (включно).

24.05.2019 року о 10 год. 25 хв. в місті Львів по вул. Личаківській трапилась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки «Nissan Juke» та автомобіля марки «ГАЗ-330202», а саме: гр. ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «ГАЗ-330202», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль марки «Nissan Juke», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_1 , в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні ушкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №3019144547872534.

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 13.06.2019 у справі №445/1024/19 встановлено порушення гр ОСОБА_2 вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

24.05.2019 страхувальник звернувся до позивача із заявою про подію, що має ознаки страхового випадку та виплату страхового відшкодування за договором №03-603-04-18-203 від 10.11.2018.

Актом огляду пошкодженого транспортного засобу, складеним ОСОБА_3 , було зафіксовано характер пошкоджень (назва деталей та опис пошкоджень) автомобіля марки «Nissan Juke», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно рахунків, виставлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Арія Моторс» №0000003351 від 03.06.2019 (вартість виконаних робіт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галавтосвіт» №0000008295 від 03.06.2019 (вартість запасних частин), вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «Nissan Juke», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 26008,00 грн. з ПДВ.

08.07.2019 страхувальник подав заяву позивачу про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО.

08.07.2019 позивачем був складений та підписаний страховий акт №210-19-03-04, згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки «Nissan Juke», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 26008,00 грн.

На підставі складеного страхового акту №210-19-03-04 від 08.07.2019 позивач, виконуючи свої зобов`язання за договором добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №03-603-04-18-203 від 10.11.2018, перерахував на рахунок ТОВ «Арія Моторс» суму страхового відшкодування в розмірі 16866,00 грн та на рахунок ТОВ «Галавтосвіт» суму страхового відшкодування в розмірі 9142,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №№821, 822 від 29.07.2019.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Отже, з огляду на положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов`язанні) є факт фактичної виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Таким чином, до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і Я» перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З довідки Управління патрульної поліції у Львівській області №3019144547872534 вбачається, що транспортний засіб марки «ГАЗ-330202», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки «Nissan Juke», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 та знаходився під керуванням ОСОБА_2 .

Доказів того, що ОСОБА_2 не мав права керування транспортним засобом марки «ГАЗ-330202», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 на законних підставах керував вказаним транспортним засобом.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_2 встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки «ГАЗ-330202», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 відшкодовується ОСОБА_2 , який на законних підставах володів транспортним засобом марки «ГАЗ-330202», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , оскільки зворотного суду не доведено.

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_4 уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, оформлений полісом серії АМ №6094289 з Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс», предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «ГАЗ-330202», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , строк дії якого з 12.07.2018 по 11.07.2019, який надійшов разом з відзивом на позовну заяву.

Згідно п.п. 1.1, 1.4 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Отже, оскільки ОСОБА_2 експлуатував автомобіль марки «ГАЗ-330202», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на законних підставах, що встановлено вище, то відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля була застрахована Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс».

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

При цьому, відповідно до п. 12.1 ст. 12 зазначеного вище Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс № АМ /6094289) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 100000,00 грн., франшиза - 0 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

При цьому абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Отже з`ясуванню підлягають дві обставини: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ.

Як вище згадувалось, вартість відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля марки «Nissan Juke», реєстраційний номер НОМЕР_1 позивачем перераховано на рахунок ТОВ «Арія Моторс» на підставі рахунку №0000003351 від 03.06.2019 в сумі 16866,00 грн, з ПДВ та на рахунок ТОВ «Галавтосвіт» на підставі рахунку №0000008295 від 03.06.2019 в сумі 9142,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №№821, 822 від 29.07.2019.

З огляду на те, що продавець запасних частин (ТОВ «Галавтосвіт») та надавач послуг з ремонту автомобіля (ТОВ «Арія Моторс») є платниками ПДВ, і надавач послуг з ремонту фактично і здійснив ремонтні роботи автомобіля, про що свідчить наряд-замовлення, який має юридичну силу акту виконаних робіт, №0000007754 від 11.07.2019 та їх оплатив позивач, розмір страхового відшкодування не підлягає зменшенню на суму податку на додану вартість.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Nissan Juke» реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 26008,00 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і Я» направив 16.10.2019 на адресу відповідача вимогу про відшкодування витрат пов`язаних з виплатою страхового відшкодування.

Однак відповідач у встановлений законом строк відшкодування не здійснив.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом № АМ /6094289 розміри лімітів відповідальності (100000,00 грн) та франшизи (0 грн), суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 26008,00 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статтей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, а доводи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 130, 191, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і Я» до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про стягнення 26008,00 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 28А, ідентифікаційний код 19411125) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гарант і Я» (79022, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 174, ідентифікаційний код 37317151) суму страхового відшкодування у розмірі 26008 (двадцять шість тисяч вісім) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 13.08.2020.

Суддя Т.В. Васильченко