Рішення № 90935201, 12.08.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.08.2020Справа № 910/5952/20Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 2 556,75 грн., без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 351,61 грн. 3 % річних, 99,52 грн. інфляційних втрат та 2 105,22 грн. пені за договором №5184/1617-ТЕ-21 від 27.10.2016 року на підставі ст.ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано. Відповідач відзив на позов не надав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.10.2016 року між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - постачальник) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - споживач) було укладено договір № 5184/1617-ТЕ-21 постачання природного газу (далі - договір), за умовами якого (п. 1.1. договору) постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Згідно із пунктом 6.2. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Актами приймання-передачі природного газу з жовтня 2016 року по вересень 2017 року, які містяться в матеріалах справи та підписані уповноваженими представниками обох сторін, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу газу на виконання умов договору на загальну суму 2 147 184,30 грн.

Випискою з банківського рахунку відповідача за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року підтверджується факт оплати відповідачем поставленого газу за договором з пропущенням термінів, що визначені у п. 6.2. договору.

Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати вартості поставленого товару у строки визначені п. 6.2. договору позивачем нараховано відповідачеві 351,61 грн. 3 % річних та 99,52 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 351,61 грн. 3 % річних та 99,52 інфляційних втрат обґрунтовані та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 8.2. договору у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.2 договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати поставленого товару, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 2 105,22 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2 105,22 грн. також підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця (Тверська), 5, код ЄДРПОУ: 40075815) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) 351 (триста п`ятдесят одна) грн. 61 коп. 3 % річних, 99 (дев`яносто дев`ять) грн. 52 коп. інфляційних втрат, 2 105 (дві тисячі сто п`ять) грн. 22 коп. пені та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 12.08.2020р.

Суддя С.О. Чебикіна