Ухвала суду № 90934973, 29.07.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/162/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.07.2020 Справа № 908/3374/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С., розглянувши матеріали заяви Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про відстрочку виконання рішення суду у справі № 908/3374/19

за позовом Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, б. 14)

до відповідача Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (юридична адреса – 70413, Запорізька обл., Запорізький р-н, с. Широке, вул. Центральна, б. 1; поштова адреса – 69085, м. Запоріжжя, вул. Героїв 37 батальйону, б. 137)

про стягнення коштів

Представники сторін:

від позивача: Капуста А.В., адвокат, довіреність № 243-1 від 20.01.2020

від відповідача: Литвиненко Ж.М., довіреність № 01-48/336, рішення Широківської сільської ради від 14.05.2020 № 16

УСТАНОВИВ:

Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області звернулась до Господарського суду Запорізької області із заявою в порядку ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2020 у справі № 908/3387/19, залишене в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2020. до 31.12.2020, в частині стягнення вартості недорахованої електричної енергії в сумі 17829,16 грн. і судового збору в сумі 1921,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2020 вказану заяву було розподілено на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 22.07.2020 прийнято заяву про відстрочку виконання рішення суду у справі № 908/3374/19 до розгляду. Судове засідання призначено на 29.07.2020.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 29.07.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд з`ясував у присутніх учасників процесу чи відомі їм права та обов`язки, відповідно до ст. 42 ГПК України. Суд з`ясував наявність відводів згідно зі ст. ст. 35, 36, 37 ГПК України.

Права та обов`язки представникам учасників судового засідання відомі. Відводів складу суду та секретарю судового засідання не заявлено.

Представник заявника в судовому засіданні 29.07.2020 підтримав заяву про відстрочку виконання рішення суду у даній справі. В обґрунтування необхідності надання відстрочки відповідач посилається зокрема на те, що Широківською сільською радою при прийнятті рішень про бюджет об`єднаної територіальної громади на 2020 рік не виділялись кошти на сплату ПАТ «Запоріжжяобленерго» оперативно-господарських санкцій. Відповідно до частини четвертої ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та рішенням про місцевий бюджет не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів, взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються. Також вказує не те, що карантин, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України короно вірусу СОVID-19» (із наступними змінами) по всій території України з 12 березня по 31 липня 2020 року, спричинив значне невиконання місцевого бюджету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, в частині недоотримання податку та збору на доходи фізичних осіб, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, орендної плати з юридичних осіб, єдиного податку з юридичних осіб. Крім того, місцевим бюджетом Широківської сільської ради не передбачено витрат бюджету на погашення заборгованості за недовраховану електроенергію, необхідно буде вносити зміни до бюджету та скликати сесію Широківської сільської ради, що потребує часу. Скликання сесії Широківської сільської ради та внесення щодо витрат бюджету на погашення заборгованості за недовраховану електроенергію можливе не раніше вересня 2020 року. Просить суд, в порядку ст. 331 ГПК України, відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2020 по справі № 908/3374/19 в частині стягнення вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 17 829,16 грн. і судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Представник позивача заперечив проти надання відстрочки виконання рішення, свою правову позицію виклав у запереченнях від 27.07.2020 № 33-33/11747, вважає, що надані боржником докази не можуть засвідчувати факт відсутності у боржника можливості виконати судове рішення без надання відстрочки, не спростовують наявність вини боржника у виникненні заборгованості та її несплаті, а також боржник не надав доказів, які б могли підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

По закінченні судового засідання, суд вийшов до нарадчої кімнати, після виходу з якої, оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши заяву та матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.02.2020 у справі № 908/3374/19 позовні вимоги ПАТ “Запоріжжяобленерго” до Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про стягнення коштів задоволено. Стягнуто з Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь ПАТ “Запоріжжяобленерго” борг за недораховану електричну енергію у розмірі 17 829,16 грн, судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2020 вказане рішення залишено без змін.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Савіцький проти України” (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

У ч. 3 ст. 331 ГПК України встановлено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі “Глоба проти України” № 15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про розстрочку або відстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Відповідно до ч. ч. 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи вищенаведені обставини суд враховує, що Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області є бюджетною установою, фінансується і повністю утримується за рахунок місцевого бюджету Широківської сільської ради.

Відповідно до частини п`ятої ст. 22 Бюджетного кодексу України Широківська сільська рада є головним розпорядником бюджетних коштів, який діє згідно з кошторисом - основним плановим фінансовим документом, яким на бюджетний період встановлюється повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Частиною першою ст. 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Згідно з п. 23 частини першої ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської ради вирішуються такі питання: розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання бюджету.

Широківською сільською радою при прийнятті рішень про бюджет об`єднаної територіальної громади на 2020 рік не виділялись кошти на сплату ПАТ «Запоріжжяобленерго» оперативно-господарських санкцій.

Відповідно до частини четвертої ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та рішенням про місцевий бюджет не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів, взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Також п. 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 17.03.2020 внесено зміни до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та доповнено пунктами 52-4, яким визначено, що не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності та 52-5 відповідно до якого, об`єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року

Відповідно до вищезазначеного Закону внесено зміни до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та доповнено пунктом "9-10. тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року за себе.

Отже, карантин, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України короновірусу СОVID-19» (із наступними змінами) по всій території України з 12 березня по 31 липня 2020 року, спричинив значне невиконання місцевого бюджету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, в частині недоотримання податку та збору на доходи фізичних осіб, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, орендної плати з юридичних осіб, єдиного податку з юридичних осіб.

Крім того, місцевим бюджетом Широківської сільської ради не передбачено витрат бюджету на погашення заборгованості за недовраховану електроенергію, необхідно буде вносити зміни до бюджету та скликати сесію Широківської сільської ради, що потребує часу.

Також відповідач звернув увагу суду, що Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області є сумлінним споживачем електричної енергії, своєчасно та в повному обсязі проводить оплату за спожиту електричну енергію, згідно умов договору, укладеного з ПАТ «Запоріжжяобленерго». Станом на 01.07.2020 по договору про постачання електричної енергії виконані всі зобов`язання, відсутня заборгованість по сплаті за спожиту електричну енергію.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною п`ятою статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сесія ради скликається не менше одного разу на квартал.

Скликання сесії Широківської сільської ради та внесення щодо витрат бюджету на погашення заборгованості за недовраховану електроенергію можливе не раніше вересня 2020 року.

З урахуванням викладеного, враховуючи фінансовий стан відповідача та матеріальні інтереси обох сторін, з метою реального виконання судового рішення та дотримання балансу інтересів сторін, беручи до уваги, що по договору про постачання електричної енергії виконані всі зобов`язання, відсутня заборгованість по сплаті за спожиту електричну енергію, а недоврахована електроенергія це оперативно-господарські санкції, тому відстрочка виконання рішення суду в частині стягнення вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 17 829,16 грн. не вплине на господарську діяльність ПАТ «Запоріжжяобленерго», суд вважає, що наведені заявником обставини є підставою для надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду від 20.02.2020 у справі № 908/3374/19 в частині стягнення вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 17 829,16 грн. - до 31.12.2020.

Заява відповідача про відстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2020 у справі № 908/3374/19 в частині стягнення судового збору у розмірі 1921,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки чинним законодавством не передбачено відстрочення стягнення судового збору.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 15.07.2020 № 01-48/1919 про відстрочку виконання рішення суду у справі № 908/3374/19 задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2020 у справі № 908/3374/19 в частині стягнення вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 17 829 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн 16 коп. - до 31.12.2020.

Відмовити у задоволенні заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2020 у справі № 908/3374/19 в частині стягнення судового збору у розмірі 1921,00 грн. до 31.12.2020.

Копію ухвали направити на адресу учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та відповідно до статті 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Повний текст ухвали підписано: 13.08.2020.

Суддя Т.А. Азізбекян