Рішення № 90934588, 12.08.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2020м. ДніпроСправа № 904/813/20

За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про зобов`язання включення грошових вимог до проміжного ліквідаційного балансу

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Волювач М.В.

Представники:

від позивача: Колодочка П.О. посв.№2265 від 04.10.19 адвокат

від відповідача: Чебикін В.П. посв. № 0604 від 31.03.14 адвокат

від відповідача: ОСОБА_1 директор

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" і просить суд зобов`язати відповідача визнати грошові вимоги позивача за договором банківського обслуговування № б/н від 01.04.2011 на загальну суму 103 288,46 грн та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 17.03.2020.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2020 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14.04.2020.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2020 відкладено підготовче засідання на 12.05.2020.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 27.05.2020.

27.05.2020 в судове засідання сторони не з`явилися, суд розпочав розгляд справи по суті. Було вивчено позовну заяву, наявні у справі докази. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2020 відкладено судове засідання на 17.06.2020.

17.06.2020 в судове засідання з`явився представник позивача. Надав пояснення по справі. Представник відповідача не з`явився, про час та місце судового засідання був обізнаний. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 відкладено судове засідання на 07.07.2020.

06.07.2020 представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

07.07.2020 в судове засідання з`явився представник позивача, надав пояснення по справі. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у зв`язку з чим ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2020 відкладено судове засідання на 28.07.2020.

16.07.2020 представник позивача подав відповідь на відзив.

27.07.2020 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на пункт 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

28.07.2020 в судове засідання з`явився представник відповідача, надав пояснення по справі. Представник позивача у судове засідання не з`явився. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2020 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" про зупинення провадження у справі відмовлено. Судове засідання відкладено на 11.08.2020.

11.08.2020 в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився. Після виступу представника позивача у судових дебатах суд видалився до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

У судовому засіданні 11.08.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

Після виходу з нарадчої кімнати під час проголошення судового рішення в судовому засіданні були присутні також представники відповідача - керівник ОСОБА_1 та адвокат Чебикін В. П.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором банківського обслуговування від 01.04.2011, в частині своєчасного повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом, комісії за користування кредитом та пені, які не сплачені відповідачем до теперішнього часу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ухилення відповідача від визнання грошових вимог та включення їх до ліквідаційного балансу.

Позивач зазначає, що направив на адресу голови ліквідаційної комісії відповідача заяву з кредиторськими вимогами №20191106РВ11 від 18.11.2019. Станом на 12.02.2020 на адресу позивача відповідь не надходила.

Позивач стверджує, що вказані обставини свідчать про ухилення відповідача від визнання грошових вимог.

Позиція відповідача, викладена у відзиві

Відповідач зазначає, що у матеріалах справи відсутній договір, на підставі якого у позивача є вимоги до відповідача у письмовому вигляді. Електронний підпис про який зазначає позивач директором ОСОБА_1 не накладався, оскільки він не знає, що це таке.

Окрім того, відповідач зазначає, що він не був повідомлений належним чином про розгляд судової справи №904/9095/14.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 , як довіритель, у своїх поясненнях вказав, що сума кредиту по наданої йому кредитній картці становила 1 000,00 грн, проте у позовній заяві зазначено, що банк свої зобов`язання за договором виконав у розмірі 24 000,00 грн.

Також, відповідач вказує на те, що відповідно до довідки від 11.06.2020 у банка до ОСОБА_1 матеріальних претензій немає.

Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив

Позивач зазначає, що у відзиві йдеться про численні обставини саме щодо ОСОБА_1 , але він не є учасником та/або стороною по справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

01.04.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" (клієнт) через систему інтернет-клієнт-банкінг приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.ргіvаtbаnk.uа, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування №б/н від 01.04.2011 року (далі-договір) та взяло на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Відповідно до пункту 3.18.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Згідно пункту 3.18.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Пунктом 3.18.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Відповідно до пункту 3.18.1.6 Умов, ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (Умови).

Свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 24 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою.

Відповідач, отримавши кредитні кошти за договором, у передбачений строк їх не повернув.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 по справі №904/9095/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" 16 420,43 грн - заборгованість із простроченого кредиту, 8 089,49 грн - простроченої заборгованості із сплати відсотків, 1 773,36 грн - заборгованості із сплати комісії, 3 393,92 грн - пеню, 1 827,00 грн витрат зі сплати судового збору.

29.12.2014 було видано наказ на примусове виконання.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процессуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, не підлягають доказуванню у цій справі обставини, встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 по справі №904/9095/14.

Відтак, не підлягає доказуванню факт наявності у відповідача за договором банківського обслуговування №б/н від 01.04.2011 за період з 01.04.2011 по 10.09.2014 заборгованості у розмірі 29 677,20 грн, з яких: 16 420,43 грн заборгованість із простроченого кредиту, 8 089,49 грн заборгованість із сплати відсотків, 1 773,36 грн заборгованість із сплати комісії, 3 393,92 грн пеня.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 по справі № 904/9095/14 не виконав, кредитні кошти у повному розмірі не повернув.

Позивач вказує про те, що станом на 11.11.2019 у відповідача наявна заборгованість у розмірі 103 288,46 грн, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 15 038,58 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 42 384,16 грн, заборгованість по комісії у розмірі 2 512,26 грн, штрафні санкції (пеня) у розмірі 43 353,46 грн.

Відповідач відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб підприємців та громадських формувань перебуває у стані припинення, при цьому строк для пред`явлення кредиторських вимог визначений - 11.12.2019.

Позивачем на адресу голови ліквідаційної комісії ТОВ "Техноторгсервіс" було направлено 18.11.2019 заяву з вимогами та розрахунком заборгованості, який оформлений станом на 11.11.2019 (арк.с.69).

Відповідач отримав заяву з вимогами 13.01.2020, що підтверджується відомостями з сайту УкрПошти (арк.с.73).

Відповідь на адресу позивача не надходила, що свідчать про ухилення відповідача від визнання грошових вимог.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини 1 статті 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно частин 1 та 2 статті 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 Глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З урахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" від 01.04.2011 відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.ргіvаtbаnk.uа, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 01.04.2011.

Щодо суми заборгованості, яка встановлена рішенням суду

Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процессуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014 по справі №904/9095/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" 16 420,43 грн - заборгованість із простроченого кредиту, 8 089,49 грн - простроченої заборгованості із сплати відсотків, 1 773,36 грн - заборгованості із сплати комісії, 3 393,92 грн - пеню, 1 827,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Відтак, не підлягає доказуванню факт наявності у відповідача за договором банківського обслуговування №б/н від 01.04.2011 за період з 01.04.2011 по 10.09.2014 заборгованості у розмірі 29 677,20 грн, з яких: 16 420,43 грн заборгованість із простроченого кредиту, 8 089,49 грн заборгованість із сплати відсотків, 1 773,36 грн заборгованість із сплати комісії, 3 393,92 грн пеня.

Станом на час розгляду справи доказів повернення кредитних коштів у повному обсязі від представників сторін не надійшло, але позивач вказува про те, що сума основного боргу зменшилась з 16420,43 до 15 038,58.

Відповідач доказів, які б підтверджували виконання ним рішення суду у повному обсязі не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором банківського обслуговування №б/н від 01.04.2011, яка підтверджена рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі 904/9095/14 на сьогодні становить 15 038,58 грн. заборгованість із простроченого кредиту, 8 089,49 грн - прострочена заборгованість із сплати відсотків, 1 773,36 грн - заборгованість зі сплати комісії, 3 393,92 грн - пеня.

Щодо суми відсотків, комісії та пені, які не були предметом розгляду у справі №904/9095/14.

Позивачем нараховано відповідачу за період з 30.09.2014 по 11.11.2019 відсотки за користування кредитом у розмірі 42 384,16 грн, комісію у розмірі 2 512,26 грн, пеню у розмірі 43 353,46 грн.

Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.,2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до розділу Умов 3.18.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

Під "непогашенням кредиту", мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до пункту 3.18.1.17 Умов, при перерахуванні Клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові картки, власниками якого є сам власник поточного рахунку або пов`язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), із суми кожного проведеного за рахунок кредитного ліміту перерахувань, стягується комісійна вигода у розмірі 3% від суми перерахувань. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Суд зазначає, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відтак, у разі укладення кредитного договору неустойка поділяється на ту, яка встановлена законом (розмір та підстави стягнення якої визначаються актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення якої визначається сторонами в самому договорі).

У заяві відповідача від 01.04.2011 процентну ставку та розмір комісії не зазначено. Також у цій заяві відсутні умови про застосування до відповідача відповідальності у вигляді неустойки (пені) за порушення зобов`язання та, відповідно, не визначено її розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, зокрема, просив стягнути пеню за несвоєчасну сплату кредиту, відсотки за користування кредитом та комісію.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.

Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву від 01.04.2011 про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки, процентів та комісії у встановленому розмірі.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві від 01.07.2011 домовленості сторін про сплату пені у встановленому розмірі, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 по справі № 342/180/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.07.2020 по справі № 910/8189/19.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування відповідачу за період з 30.09.2014 по 11.11.2019 відсотків за користування кредитом у розмірі 42 384,16 грн, комісії у розмірі 2 512,26 грн та пені у розмірі 43 353,46 грн.

Щодо включення вимог до проміжного ліквідаційного балансу

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 11.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" перебуває в стані припинення.

Частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа ліквідується, зокрема за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Відповідно до частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної, комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Згідно частини 6 статті 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

За приписами частини 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Як встановлено судом, позивач 18.11.2019 направив на адресу голови ліквідаційної комісії ТОВ "Техноторгсервіс" заяву з вимогами та розрахунком заборгованості, який оформлений станом на 11.11.2019.

Відповідач отримав заяву з вимогами 13.01.2020, що підтверджується відомостями з сайту УкрПошти (арк.с.73).

Відповідь на адресу позивача не надходила, що свідчить про ухилення відповідача від визнання грошових вимог.

Відповідно до частини 8 статті 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Проте, кредиторські вимоги позивача до відповідача залишились не розглянутими ліквідаційною комісією відповідача, а рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі 904/9095/14 залишилось не виконаним у повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Оскільки ліквідаційна комісія відповідача не дотримується встановленої законом процедури розгляду кредиторських вимог та ухиляється від розгляду і задоволення кредиторських вимог, позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відтак, розглянувши вимоги позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково, а саме в частині зобов`язання відповідача визнати грошові вимоги позивача за договором банківського обслуговування № б/н від 01.04.2011 на загальну суму 28 295,35 грн, (з яких: 15 038,58 грн заборгованість із простроченого кредиту, 8 089,49 грн заборгованість із сплати відсотків за період з 01.04.2011 по 10.09.2014, 1 773,36 грн заборгованість із сплати комісії за період з 01.04.2011 по 10.09.2014 , 3 393,92 грн пеня за період з 01.04.2011 по 10.09.2014) та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу відповідача.

Суд відхилає доводи відповідача в тій частині, що заяву не було підписано електронним підписом, оскільки керівник відповідача ОСОБА_1 не знає, що це таке, оскільки обставини укладення договору банківського обслуговування, а також підписання заявки про приєднання досліджувалось судом при розгляді справи №904/9095/14.

Тому ці обставини вважаються встановленими та такими, що не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Суд також зауважує про те, що спір у цій справі розглядається між двома юридичними особами - АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Техноторгсервіс". Громадянин ОСОБА_1 не є учасником цієї справи, а є керівником юридичної особи відповідача. Тому довідка від 11.06.2020, яка видана громадянину ОСОБА_1 про те, що у банка до нього матеріальних претензій немає, не може свідчити про відсутність таких претензій до ТОВ "Техноторгсервіс" як юридичної особи.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, при частковому задоволенні позову немайнового характеру пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо, суд дійшов висновку, що судовий збір розподіляється між сторонами порівну (по 50%).

Тому судовий збір позивача у розмірі 1 051,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" (51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Дзержинського, 13, ідентифікаційний код 25522320) в особі голови ліквідаційної комісії, визнати грошові вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) за договором банківського обслуговування від 01.04.2011, у загальному розмірі 28 295,35 грн, з яких: заборгованість за кредитом станом на 11.11.2019 у сумі 15 038,58 грн, заборгованість за відсотками за період з 01.04.2011 по 10.09.2014 у сумі 8 089,49 грн, пеня за період з 01.04.2011 по 10.09.2014 у сумі 3 393,92 грн, комісія (винагорода) за період з 01.04.2011 по 10.09.2014 у сумі 1773,36 грн та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторгсервіс" (51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Дзержинського, 13, ідентифікаційний код 25522320) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у сумі 1 051,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 13.08.2020

Суддя Я.С. Золотарьова