Вирок № 90933381, 12.08.2020, Великобілозерський районний суд Запорізької області

1-кп/312/47/2020

312/184/20

12.08.2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 312/184/20

провадження № 1-кп/312/47/2020

12 серпня 2020 року с. Велика Білозерка

Великобілозерський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Яцун О.О.,

при секретарі судового засідання Юхник С.Ф.,

за участю прокурорів Чернова В.В.,

Рулевського О.О.,

потерпілих ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката Сухенко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду в с. Велика Білозерка кримінальне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017081260000017, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Доманівка Доманівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, неодруженого, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

27.04.2000 року Енергодарським міським судом Запорізької області за ч. 2 ст. 141 КК України до трьох років позбавлення волі із конфіскацією майна. На підставі постанови Вільнянського районного суду Запорізької області від 13.08.2002 року був умовно-достроково звільнений 20.08.2002 року. Не відбутий строк покарання 1 рік 3 місяці 6 днів;

29.01.2004 року Енергодарським міським судом Запорізької області за ч. 3 ст. 187, ст. 71 КК України до 7 років 3 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна. На підставі постанови Старогородського районного суду Вінницької області від 13.05.2009 року був умовно-достроково звільнений 21.05.2009 року. Не відбутий строк покарання 1 рік 7 місяців 26 днів;

26.07.2010 року Енергодарським міським судом Запорізької області за ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до п`яти років позбавлення волі. На підставі ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 17.02.2014 року був умовно-достроково звільнений 20.02.2014 року. Не відбутий строк покарання 9 місяців 25 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2017 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в порушення вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, керуючи автомобілем марки DAEWOO SENS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював дорожній рух по автодорозі сполученням Велика Білозерка – Михайлівка, з боку с. Велика Білозерка Великобілозерського району Запорізької області в напрямку смт Михайлівка Михайлівського району Запорізької області. В салоні вказаного автомобіля знаходилися пасажири ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Під час руху на 6 км автодороги Велика Білозерка – Михайлівка, на території Великобілозерського району Запорізької області, водій ОСОБА_3 , у зв`язку зі зниженням уваги та реакції, а так само порушенням координації, дій викликаних вживанням алкогольних напоїв, неправильно оцінив дорожню обстановку, а саме наявність ожеледиці на проїзній частині, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно ним керувати, в порушення вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, а саме «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху, внаслідок чого не впорався з керуванням автомобіля, допустив його виїзд вліво за межі проїзної частини, де і скоїв наїзд на дерево.

Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_4 , який перебував на задньому пасажирському сидінні, отримав тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент спричинення і знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав в повному обсязі, підтвердив обставини, які викладені в обвинувальному акті, та пояснив суду, що 29 січня 2017 року, приблизно о 08 годині, він, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем марки DAEWOO SENS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі сполученням Велика Білозерка – Михайлівка, в напрямку смт Михайлівка Запорізької області. В салоні автомобіля, окрім нього, знаходилися ОСОБА_4 і ОСОБА_2 . Під час руху він не впорався з керуванням автомобіля і допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини, де і скоїв наїзд на дерево. У вчиненому щиро розкаюється, попросив вибачення у потерпілих, а також просить суд суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду, що про скоєння 29 січня 2017 рокудорожньо-транспортної пригоди вона дізналася від сусідів. Згодом їй стало відомо, що автомобілем керував ОСОБА_3 , який проживає разом з її донькою Просить суд строго не наказувати обвинуваченого і призначити йому покарання, яке не пов`язане з позбавленням волі.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що 29 січня 2017 року, приблизно о 08 годині, вона разом із ОСОБА_3 і своїм братом ОСОБА_4 їхали в автомобілі марки DAEWOO SENS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі сполученням Велика Білозерка – Михайлівка, в напрямку смт Михайлівка Запорізької області. За кермом автомобіля знаходився ОСОБА_3 , вона знаходилася на передньому пасажирському сидінні, а її брат ОСОБА_4 сидів на задньому пасажирському сидінні. Під час руху ОСОБА_3 не впорався з керуванням автомобіля і допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини, де і скоїв наїзд на дерево. На строгій мірі покарання не наполягає.

Інші учасники кримінального провадження, які належним чином сповіщені про день та час судового засідання, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням ч. 3 ст. 349 та ст. 351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого, потерпілих і дослідження матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.

Суд вважає пред`явлене обвинувачення доведеним і кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття у вчиненому, сприяння встановленню істини в ході судового розгляду кримінального провадження.

Разом з тим, суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 те, що останній вчинив злочин в стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що обвинуваченим скоєно злочин у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, який відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, на теперішній час офіційно не працевлаштований, проте, займається домашнім господарством, за рахунок чого і живе, на обліку в наркологічному та психіатричному диспансерах обвинувачений не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалий час хворіє на гепатит С, а також враховуючи, що у потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відсутні будь-які претензії до обвинуваченого ОСОБА_3 і вони не наполягають на строгій мірі покараннядля обвинуваченого, а також приймаючи до уваги думку прокурора, який, під час виступу в судових дебатах, просив суд, при призначенні покарання обвинуваченому застосувати статтю 75 КК України, а також керуючись принципом гуманізму, приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, що дає суду право, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Підстав для застосування статті 69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд не вбачає.

При вирішенні питання щодо призначення обвинуваченому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами суд, враховуючи, що обвинуваченим ОСОБА_3 було грубо порушено Правила дорожнього руху України, оскільки дорожньо-транспортна пригода була вчинена шляхом виїзду автомобіля під його керуванням за межі проїзної частини, де він скоїв наїзд на дерево, а також факт його перебування під час дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп`яніння, вважає за необхідне застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно досудової доповіді, підготовленої представником Кам`янсько-Дніпровського міжрайонного відділу уповноваженого органу з питань з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області Павловою В. щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , з урахуванням інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (в тому числі окремих осіб). На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

За вказаних обставин суд вважає, що призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлений.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід в межах даного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався

Вирішуючи питання про відшкодування процесуальних витрат по справі, суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як вбачається з довідок про витрати на проведення експертиз, витрати на проведення судової хімічної експертизи № 6-77 від 27.03.2017 року, судових молекулярно-генетичних експертиз № 8-173 від 24.05.2017 року та № 8-250 від 28.04.2020 року, судових інженерно-транспортних експертиз № 9-68 від 05.04.2017 року та № 9-194 від 06.04.2017 року, комплексної судово-медичної та інженерно-транспортної експертизи № 9-54 від 19.04.2019 року, склали відповідно 5160 грн. 09 коп., 7610 грн. 25 коп., 2462 грн. 88 коп., 1884 грн. 12 коп.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави понесені по кримінальному провадженню процесуальні витрати в сумі 17117 грн. 34 коп., пов`язані з проведенням хімічної експертизи, молекулярно-генетичних експертиз, інженерно-транспортних експертиз, комплексної судово-медичної та інженерно-транспортної експертизи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 371, 374, 376, 395, 532 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

На підставі п.п. 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази, після набрання вироком законної сили:

автомобіль марки DAEWOO SENS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 на праві власності, та який передано їй на відповідальне зберігання, відповідно до розписки від 31.08.2017 року, залишити в користуванні останньої;

картонну коробку, в якій знаходяться: труси чоловічі синього кольору марки «AMІGO», майка синтетична марки «adidas», пара чоловічих чорних синтетичних шкарпеток, пара чоловічого зимового взуття фірми «SAYOTA»;

дактилоплівку з мікрочастинами з водійського сидіння, джинси синього кольору з лейбою «FAIRLINE», пояс шкіряний коричневого кольору марки «DIESEL», куртка марки «CHENMIN FUSHI»;

паперовий пакет, в якому знаходяться зразки крові ОСОБА_4 , контроль марлі, фрагмент вітрового скла, первинна упаковка;

паперовий конверт, в якому знаходяться фрагмент пластика з місця водія автомобіля марки DAEWOO SENS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , первинні упаковки;

спецпакет № 3792279, до якого було упаковано зразки букальних клітин ОСОБА_3 , які знаходяться на зберіганні в камері схову Великобілозерського відділення поліції Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, згідно квитанцій № 2 від 15.03.2017 року, № 3 від 28.03.2017 року, № 6 від 25.05.2017 року, № 29 від 08.05.2020 року– знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави понесені по кримінальному провадженню процесуальні витрати в сумі 17117 грн. (сімнадцять тисяч сто сімнадцять) грн. 34 коп., які пов`язані з проведенням хімічної експертизи № 6-77 від 27.03.2017 року, молекулярно-генетичних експертиз № 8-173 від 24.05.2017 року та № 8-250 від 28.04.2020 року, інженерно-транспортних експертиз № 9-68 від 05.04.2017 року та № 9-194 від 06.04.2017 року, комплексної судово-медичної та інженерно-транспортної експертизи № 9-54 від 19.04.2019 року на розрахунковий рахунок № 31116115700009, одержувач УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя 24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367, ГУДКСУ у Запорізькій області.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Великобілозерський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Яцун