Рішення № 90933068, 10.08.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/820/20

Провадження № 2/163/265/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

АТ КБ "Приватбанк" (далі - Банк) просить постановити рішення про стягнення з ОСОБА_1 33 564,48 гривень заборгованості по кредиту та судові витрати по справі в сумі 2 102,00 гривні.

Вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звернувся в Банк з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав заяву без номера від 03.03.2017 року, згідно з якою отримав кредит в сумі 5 000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між ним і Банком Договір про надання банківських послуг.

Банк, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на визначених умовах та в межах кредитного ліміту, свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі.

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, своєчасно грошові кошти на погашення кредиту не надавав, через що з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на 23.12.2019 року має заборгованість перед Банком в загальній сумі 33 564,48 гривень, з них: по простроченому тілу кредиту - 23 479,40 гривень, по прострочених відсотках - 1 674,46 гривень, по нарахованих на прострочений кредит відсотках згідно ст.625 ЦК України - 6 336,12 гривень, по фіксованому штрафу - 500,00 гривень, по процентному штрафу - 1 574,50 гривень.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 01.04.2020 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали і примірник матеріалів позову відповідач отримав 27.04.2020 року.

У строк, визначений судом в ухвалі від 01.04.2020 року з додатковим врахуванням вимог п.3 Прикінцевих положень ЦПК України в редакції Закону України від 30.03.2020 року № 540-ХІ, а також Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерством інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, відповідач відзиву на позов не подав.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходили.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

В анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, яка 03.03.2017 року підписана відповідачем ОСОБА_1 в якості позичальника, вказано, що він підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним і Банком договір надання банківських послуг.

Тим же способом підтверджено ознайомлення і згоду з договором про надання банківських послуг до його укладення; згоду на отримання екземпляру договору шляхом роздрукування з офіційного сайту Банка; зобов`язання виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомитись з їх змінами на офіційному сайті Банку; підтвердження ознайомлення і згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, ознайомлення з умовами кредитування, відомостями про сукупну вартість кредиту; отримання рекламного буклет з тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.ч.1, 2ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, за змістом вищенаведених законодавчих норм позивач має довести надання позичальнику грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором.

Згідно з позовними вимогами позивач заявляє до стягнення з відповідача 33 564,48 гривень, з них: по простроченому тілу кредиту - 23 479,40 гривень, по прострочених відсотках - 1 674,46 гривень, по нарахованих на прострочений кредит відсотках згідно ст.625 ЦК України - 6 336,12 гривень, по фіксованому штрафу - 500,00 гривень, по процентному штрафу - 1 574,50 гривень.

На підтвердження цих вимог, окрім копії підписаної 03.03.2017 року сторонами анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, Банк надав підписану відповідачем 26.02.2018 року інформаційну довідку про умови кредитування за кредитними картами "Універсальна" та "Універсальна ГОЛД", витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", розрахунки заборгованості за договором без номера від 03.03.2017 року; витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.

У позовній заяві позивач вказує про отримання відповідачем кредиту в розмірі 5 000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Проте підписана відповідачем анкета-заява жодних даних про розмір кредитного ліміту не містить.

Анкета-заява взагалі не передбачає жодних істотних умов договору, а саме: суми кредитування, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії, умов щодо процентної ставки і її нарахування.

Анкета-заява також не передбачає відповідальності у вигляді штрафів за порушення зобов`язання, їх розміри та порядку нарахування.

Підписана відповідачем 26.02.2018 року, тобто після укладення 03.03.2017 року договору, інформаційна довідка про умови кредитування за кредитними картами "Універсальні" та "Універсальна ГОЛД" підтверджує лише його ознайомлення із умовами кредитування за цими двома кредитними продуктами. Однак за яким видом кредитних карток відповідач погодився отримувати банківські послуги, ні інформаційна довідка, ні анкета-заява відомостей не містять, як і не містять даних про отримання відповідачем конкретного розміру кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Отже, наявні у справі анкета-заява та інформаційна довідка, які підписані відповідачем, хоча і є належними і допустимими доказами у справі, проте не підтверджують надання відповідачу конкретної суми кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а також інших істотних умов договору в розрізі заявлених позовних вимог, а саме: щодо процентної ставки за користування кредитними коштами та відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання у вигляді фіксованого та процентного штрафів.

Надані позивачем витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Умови і Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача, тому суд їх до уваги у спірних правовідносинах не приймає, як неналежні докази.

У витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" наведено чотири види кредитних карт "Універсальна" і усі вони мають різні базові процентні ставки, розміри пені за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів. За яким видом карти, відповідно на яких умовах повинно було здійснюватися кредитування відповідача, позивачем не підтверджено і в позові не зазначено.

Щодо наданих Умов і Правил надання банківських послуг, то матеріали справи не містять підтверджень того, що саме із такою редакцією Умов та Правил, ознайомився відповідач при укладенні договору, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг "Приватбанку", та відповідно, чи брав він на себе викладені у них зобов`язання.

Сума наданого відповідачу кредитного ліміту та його використання не підтверджується й наданими Банком розрахунками заборгованості, оскільки вони не є первинними документами, які підтверджують укладення договору на умовах, які вказані Банком у позовній заяві.

Ці розрахунки за своїм змістом є лише складеним в односторонньому порядку аналітичними документами Банку, тому не можуть відповідати визначеним у ст.ст.77, 78, 79, 80 ЦПК України ознакам доказів у цивільному процесі.

Крім цього, суд звертає увагу на неповноту наявних у справі розрахунків, оскільки у них відображені дані про рух кредитних коштів з 26.02.2018 року по 23.12.2019 року, в той час як договірні правовідносини між сторонами виникли з 03.03.2017 року.

Відтак, з огляду на відсутність в справі доказів про видачу відповідачу кредитної картки, у тому числі, дати її видачі і строку дії, ці розрахунки самі по собі неспроможні доводити розмір виниклої заборгованості.

Належними і допустимими доказами виникнення заборгованості за кредитним договором згідно із ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є виписка з карткового рахунку відповідача, якої позивач, маючи процесуальну можливість, суду не надав.

У позовній заяві позивач як на правову підставу заявлених вимог послався на положення ч.1 ст.634 ЦК України, яка визначає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З цього питання в аналогічних спірних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року в справі № 342/180/17-ц висловила правову позицію про те, щодо вказаних правовідносин неможливо застосувати правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про тіло кредиту, сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Отже, за встановлених у справі обставин з урахуванням наведеного правового висновку у суду відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді тіло кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді штрафів за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

При розгляді справи суд відповідно до вимог статей 10, 12, 13 ЦПК керується принципом верховенства права та розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, через не надання позивачем належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів на умовах і в обсязі, що зазначені в позові, та наявності у нього заборгованості за цим договором, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення даного позову, а відтак - наявність підстав для його відмови в повному обсязі за недоведеністю заявлених вимог.

Саме по собі неподання відповідачем відзиву на позовну заяву не доводить підставності заявлених Банком вимог, а задоволення позову виключно з цієї підстави буде суперечити закріпленим у ст.3 ЦК України, ст.2 ЦК України засадам справедливості, розумності та верховенства права.

У зв`язку з відмовою в позові понесені позивачем витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення 33 564 (тридцять три тисячі п`ятсот шістдесят чотири) гривні 48 копійок заборгованості за кредитним договором без номера від 03.03.2017 року відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Найменування позивача: АТ КБ "Приватбанк"; місце знаходження: вулиця Грушевського 1Д, місто Київ; код ЄДРПОУ - 14360570.

Ім`я відповідача: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .

Головуючий : суддя С.С.Чишій