
Справа № 484/1986/20
Провадження № 2-а/484/72/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2020 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Маржиної Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Херсонській області лейтенанта поліції Перерви Олександра Васильовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про оскарження рішення та дій суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, -
ВСТАНОВИВ:
23.06.2020 року Перерва О.В. звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2681595 від 13.06.2020 року, винесеної інспектором роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Херсонській області лейтенантом поліції Перервою Олександром Васильовичем, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 ч.1 КУпАП за порушення п.22.5 Правил дорожнього руху України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
З такою постановою позивач не згоден, вважає, що постанова незаконна, винесена за відсутності належних доказів та методики зважування транспортного засобу і є такою, що порушує його права та охоронювані законом інтереси.
Позивач вказує, що згідно оскаржуваної постанови, він 13.06.2020 року на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ на 203 км керував транспортним засобом «MAN TGA 26/430» (контейнеровоз) д.н.з. НОМЕР_1 з причепом д.н.з. НОМЕР_2 і перевозив великоваговий вантаж, маса якого нібито склала на здвоєну вісь 19 200 кг без відповідного погодження з органами поліції. Однак в постанові не зазначено доказів, на підставі яких поліцейський прийшов до висновку про притягнення його до адміністративної відповідальності. Заначив, що квитанція вагового контролю № 673483 від 13.06.2020 року не містить жодних даних про те, яке саме вимірювальне і зважувальне обладнання використовувалось під час визначення так званого перевантаження здвоєної осі транспортного засобу; не можливо встановити, який саме контроль зважування транспортного засобу було здійснено, не вказано місце його здійснення; не можливо встановити, які саме величини вимірювання ваги використовувались для встановлення факту порушення. Також квитанція не містить будь-яких даних про назву та технічні характеристики вагового комплексу, не містить підпису та жодної печатки, що вказує на не належне її оформлення та не містить значення про будь-яких свідків, які б були присутні при тому, що він ознайомився зі змістом акту чи розрахунку та від підпису в них відмовився. Також зазначив, що поліцейський не роз`яснив йому права та обов`язки, не повідомив про можливість скористатися правовою допомогою тощо. За таких обставин просив визнати протиправною та скасувати зазначену постанову.
Ухвалою суду від 24.06.2020 року позов прийнято до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено прядок розгляду справи, подання відзиву і доказів.
Ухвалою суду від 20.07.2020 року замінено неналежного відповідача Головне управління Національної поліції в Херсонській області на належного Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Ухвалою суду від 20.07.2020 року відкладено розгляд справи за клопотанням представника позивача.
Інспектор Перерва О.В. подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог через безпідставність. Зазначив, що 13.06.2020 року о 20:58 годині на автодорозі Одеса - Мелітополь - Новоазовськ на 203 км був зупинений транспортний засіб «MAN TGA 26/430», який буксирував причіп «Dinkel DAP 24000» д.н.з НОМЕР_2 . Працівники Укртрансбезпеки на мобільному ваговому комплексі здійснили важення даного автомобіля. Відповідно до квитанції № 67348 від 13.06.2020 року маса навантаження на здвоєну вісь (Ось 2+ Ось 3) склала 19 200 кг (нормативно допустиме навантаження 18 000 кг. (або 18 т), що перевищує допустимі Правилами дорожнього руху норми навантаження. Позивач здійснював перевезення без дозволу Національної поліції України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 ч.1 КУпАП, оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, ним було винесено постанову серії ЕАМ № 2681595 від 13.06.2020 року, якою на позивача накладено штраф. Зазначив, що ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому підтримав заявлені вимоги позивача, просив позов задовольнити. Зазначив, що у постанові не зазначено доказів, на підставі яких поліцейський прийшов до висновку про притягнення позивача до адміністративної відповідальності; результати відеофіксації обставин події відповідачем не надані; не вказано, яким пристроєм проводилось зважування транспортного засобу.
Департамент патрульної поліції Національної поліції України надав відзив на позов, який за змістом аналогічний відзиву інспектора Перерви О.В . Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Станом на день розгляду справи по суті сторонами не надано інших письмових доказів, не заявлено клопотань тощо.
Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження, без участі сторін за наявними у справі доказами, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 13.06.2020 року о 20:58 годині на автодорозі Одеса - Мелітополь - Новоазовськ на 203 км ОСОБА_1 керував транспортним засобом (контейнеровозом) «MAN TGA 26/430» разом з напівпричепом «Dinkel DAP 24000» д.н.з НОМЕР_2 , перевозив вантаж та допустив перенавантаження на здвоєну вісь більше ніж 18 т, а саме 19 200 кг, що було встановлено в результаті зважування на підставі квитанції мобільного вагового комплексу, виданої працівниками Укртрансбезпеки.
Інспектором Управління патрульної поліції в Херсонській області Перервою О.В. за результатами розгляду справи винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2681595 від 13.06.2020 року, якою за ст. 132-1 ч.1 КУпАП наклав на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за порушення п.22.5 Правил дорожнього руху України.
Позивач оспорює факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII, Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII, Законом України «Про автомобільних транспорт» від 05.04.2001 року за № 2344-III.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1.1. Правил дорожнього руху України (далі ПДР) - ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно п.1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує ... для контейнеровозів навантаження на здвоєні осі - 18 т… Осі вважаються здвоєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженням з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Аналогічне положення містить частина 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух».
Згідно до ч.3 п.2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2007 року № 879, а також відповідно до п.4 абз.2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18.01.2001 року № 30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
В даному випадку перевищення навантаження на здвоєну вісь (Ось 2+ Ось 3) становить більше 2%.
Під час перевірки встановлено, що перевезення вантажу автомобілем під керуванням позивача здійснювалось із перевищенням вагових обмежень, тому що транспортний засіб при нормативно допустимих навантаженнях мав фактичне перевантаження на здвоєну вісь (Ось 2 + Ось 3), замість дозволених для контейнеровозів 18 т, навантаження становило 19,2 т. Такі обставини підтверджуються квитанцією вагового контролю № 67348 від 13.06.2020 року.
При цьому позивач не мав дозволу та погодження компетентного органу на таке перевезення, тож він допустив порушення п. 22.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність статтею 132-1 ч.1 КУпАП як за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Враховуючи наведене, судом встановлено наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 ч.1 КУпАП в даному випадку.
Крім того, процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою КМУ від 27.06.2007 року № 879, пунктом 3 якого встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автодорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Таким чином, інспектор УПП в Херсонській області Перерва О.В. безпосередньо не здійснює габаритно-ваговий контроль, не оформляє його результати, не являється розпорядником інформації про ваговий комплекс, його повірку тощо.
Позивачем не надано суду доказів на підтвердження своєї позиції щодо незаконності проведеного габаритно-вагового контролю та оформлення результатів такого контролю.
Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення виносилася інспектором саме на підставі квитанції вагового контролю № 673483 від 13.06.2020 року, який здійснений повноваженою посадовою особою.
Жодних рішень суду чи інших органів, якими дії посадових осіб Укртрансбезпеки визнавалися незаконними чи якими були визнанні протиправними, позивачем суду не надано.
Товарно-транспортна накладна № 0049 від 13.06.2020 року, на яку посилається позивач, не спростовує виявлене порушення. Така накладна не містить результатів поосьового зважування транспортного засобу. Такий документ не є первинним і підтверджує лише вагу транспортного засобу та використовується виключно для обліку товарно-матеріальних цінностей. Натомість перевірка навантаження транспортного засобу працівниками Укртрансбезпеки відповідає діючим нормативно-правовим актам.
Відсутність підпису водія (позивача) у квитанції габаритно-вагового комплексу № 67348 від 13.06.2020 року не впливає на його достовірність та чинність.
Посилання позивача на те, що інспектором не було роз`яснено йому прав та обов`язків, суд вважає безпідставними, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях і не підтверджені жодними доказами.
Посилання ОСОБА_1 на окремі процедурні порушення при притягненні його до адміністративної відповідальності не можуть спростовувати правомірності спірної постанови, оскільки не доводять відсутності факту вчиненого ним порушення. Крім того, такі обставини позивачем не доведені.
Відповідно до ст. 222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.1 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Працівники патрульної поліції під час виконання покладених на них обов`язків керуються Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За результати розгляду відповідно до ст. 283 КУпАП орган (посадова особа) виносить постанову у справі.
Інспектор Управління патрульної поліції в Херсонській області Перерва О.В. є належною посадовою особою, яка мала право розглядати справи про адміністративні правопорушення; він діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, перебачений законом.
Розгляд справи проведено з дотриманням вимог ст.ст. 258, 280 КУпАП та рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2015 від 26.05.2015 року.
Відповідно до ст. 1 КАС України цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Позивачем не доведено та не представлено доказів, які вказують на правомірність його дій та їх відповідність вимогам ПДР України, а також на неправомірність дій інспектора при виявленні порушення ПДР України та розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2681595 від 13.06.2020 року винесена уповноваженою не те посадовою особою, а також за формою і змістом відповідає вимогам ст.ст. 256, 283 КУпАП. Відповідач - інспектор Перерва О.В., як суб`єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій та прийнятого рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 був обґрунтовано та на законних підставах притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 132-1 КУпАП за порушення п.22.5 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин суд визнає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2681595 від 13.06.2020 року слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, витрати позивача по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 241, 242, 244-246, 250, 262 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Херсонській області лейтенанта поліції Перерви Олександра Васильовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про оскарження рішення та дій суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.
Залишити без змін постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серіїЕАМ № 2681595 від 13.06.2020 року, винесену інспектором роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Херсонській області лейтенанта поліції Перервою Олександром Васильовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 ч.1 КУпАП з накладенням адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн., а позовну заяву без задоволення.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - інспектор роти 1 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Херсонській області лейтенанта поліції Перерва Олександр Васильович, адреса: 73034, м. Херсон, проспект Адмірала Сенявіна, 128.
Відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, Солом`янський район, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646.
Повний текст рішення виготовлено 11.08.2020 року.
СУДДЯ:
Судове рішення № 90924258, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 11.08.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 484/1986/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: