Ухвала суду № 90923965, 11.08.2020, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2579/20

УХВАЛА

"11" серпня 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Заблоцької М.М.,

розглянувши заяву представника позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення її позову до ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, Комунального підприємства «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 через свого представника Гайдаржий А.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Вознесенської міської ради, КП «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на майно.

Також представник позивачки надав суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони Вознесенській міській раді Миколаївської області до остаточного вирішення спору надавати третім особам дозвіл на розробку та/чи складання проекту землеустрою, затверджувати проект землеустрою, передавати у власність чи користування земельну ділянку, що є прилеглою територією магазину за адресою: АДРЕСА_1 .

Необхідність забезпечення позову представник позивачки мотивує тим, що на розгляді Вознесенської міської ради Миколаївської області знаходиться проект рішення про надання ЖБК «Союз» дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність за адресою: АДРЕСА_2 , на якій розташований сарай, що є предметом спору, а тому невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав позивачки.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі – постанова) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до п. 4 постанови суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір з приводу належності позивачці приміщення магазину з відповідною господарською будівлею за адресою: АДРЕСА_1 .

В той же час позов не містить будь-яких вимог щодо земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (визнання права власності, користування земельною ділянкою, оспорювання меж суміжних земельних ділянок тощо).

За встановлених обставин суд вважає, що представником позивачки не доведено, що забезпечення позову, про застосування якого просить сторона позивача, відповідає позовним вимогам, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав позивачки (яка законодавчо не позбавлена права доводити належність їй майна, розташованого на чужій земельній ділянці).

Водночас з відкритих даних сайту Вознесенської міської ради Миколаївської області вбачається, що на розгляді ради знаходяться декілька альтернативних проектів рішення про надання ЖБК «Союз» дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність за адресою: АДРЕСА_2 (які передбачають складання проекту землеустрою із різними площами та конфігураціями земельної ділянки (згідно одного проекту – частина спірного майна буде знаходитись на вказаній ділянці, згідно іншого проекту - ні)), а тому забезпечення позову, про яке просить представник позивачки, призведе до фактичного судового втручання у внутрішні повноваження органу місцевого самоврядування у вигляді встановлення судового обмеження у розгляді лише конкретного проекту рішення, що відповідає інтересам позивачки.

Крім цього, забезпечення позову, про застосування якого просить сторона позивача, призведе до обмеження права ЖБК «Союз» (яке не залучене до участі в справі), як господарюючого суб`єкта, на набуття права власності на майно, користування та розпорядження ним.

Тому, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258-260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення її позову до ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, Комунального підприємства «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на майно – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя : О.В. Вуїв