Постанова № 90923820, 07.08.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4340/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2020 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого - судді Невойта П.С.,

секретаря с/з Семків Х.І.,

справа №466/4340/20

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції Львівської області лейтенанта поліції Якимовича Руслана Орестовича, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови серії ДП18 №439680 від 14.01.2020 року у справі про адміністративне правопорушення,-

за участі позивача ОСОБА_1 ,

установив:

позивач звернувся в суд із позовною заявою про скасування постанови серії ДП18 №439680 від 14.01.2020 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, а постанова серії ДП18 №439680 від 14.01.2020 підлягає скасуванню. Зазначає, що постанова не відповідає вимогам закону, жоден із зазначених поліцією пунктів правил дорожнього руху ним порушено не було. Вважає вказану постанову необґрунтованою, оскільки інспектором при винесенні постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення, та не зазначено мотивів відхилення інших доказів. Тому вважає, що така постанова підлягає скасуванню, так як винесена із порушенням законодавства та не відповідає обставинам справи.

Відповідачі не скористалися правом подання письмового відзиву на позовну заяву, однак позовну заяву та виклик у судове засідання отримали 20.07.20.

Ухвалою від 15.06.2020 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні позивач пояснив, що 21.01.2020 йому надіслано поштовим зв`язком копію постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 №439680 від 14.01.2020, яку він отримав 30.01.20.

В подальшому 10.02.20 він звернувся до УПП зв скаргою про перегляд постанови та отримав 12.02.20 листа про відмову у задовленні його скарги.

24.02.2020 року він звернувся до суду з позовною заявою про скасування даної постанови, однак позовну заяву залишено без руху, а в подальшому ухвалою від 06.04.2020 таку повернуто позивачу.

Зазначає, що він вдруге звернувся з позовною заявою про скасування даної постанови, однак теж ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та повернуто позивачу ухвалою від 22.04.2020, яку він отримав 04.06.2020 року.

16.06.20 через поштове відділення ОСОБА_1 знову звернувся до суду з позовною заявою про скасування постанови від 14.01.2020, провадження у справі відкрито, просив скасувати постанову про притягнення його до відповідальності за ч.5 ст.122 КУпАП, оскільки порушення ПДР України він не скоював, а складення постанови є неправомірним. Зазначив, що доказів про те, що ним вчинено правопорушення відповідачем не надано.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Львівській області ДПП в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином (отримав повідомлення 20.07.20. про судове засідання 27.07.20), що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /арк. спр.18/

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 205 КАС України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України закріплено норму щодо обов`язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Судом встановлено, що 14.01.2020, лейтенант поліції Якимович Р.О. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ДП18 №439680 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч.5 ст.122 КУпАП, а саме за те, що ОСОБА_1 14.01.2020 на вул.Гнатюка,2 у м.Львові здійснив зупинку (стоянку) на місці, яке призначено дорожнім знаком 5.39 «Місце для стоянки» з додатковою табличкою 7.17 «Інвалід», чим порушив п.5.39 розділу 33 Правил дорожнього руху, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Представником відповідача не виконано свого обов`язку передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України та не подано доказів щодо правомірності винесення постанови, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення позивача. Не здобуті такі докази і в судовому засіданні.

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства та Правил дорожнього руху.

Так, частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою ст. 122 КУпАП встановлена відповідальність у вигляді штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю".

Відповідно до п. 5.38 та п. 5.39 розділу 33 Правил дорожнього руху, знак "Місце для стоянки" застосовується для позначення місць та майданчиків для стоянки транспортних засобів. Знак з літерою "Р" та символом даху застосовується для критих стоянок. Знак з літерою "Р" та символом автобуса застосовується для критих стоянок з можливістю пересадки на маршрутні транспортні засоби. Знак "Зона стоянки" визначає зону, де дозволена стоянка, за умов, що зазначаються на знакові або додаткових табличках під ним..

Як зазначено у ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У графі 7 постанови серії ДП 18 №439680 від 14.01.2020 «до постанови додаються» не зазначено про наявність чи відсутність будь яких доказів /н-д, фото-, відео із зображенням місця парковки для осіб з інвалідністю/.

Згідно з частиною 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно- правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина 2 ст. 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Крім цього, суд враховує роз`яснення, викладені у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно з якими зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд погоджується з аргументами позивача, вважає такі обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які, в своїй сукупності, є достатніми.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, саме відповідач, будучи повноважною особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, був зобов`язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови.

Однак будь-які докази, які б підтверджували наявність адміністративного правопорушення з боку позивача, відповідачем у встановлений судом строк надані не були, про причини їх неподання суд не повідомлено, що викликає сумнів про їх наявність на час розгляду справи відповідачем.

За вказаних обставин, суд вважає, що постанова від 14.01.2020 року винесена за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, а також безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача відповідачем виконані вимоги ст.268, 280 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що здійснення позивачем зупинки (стоянки) на місці призначеному для паркування водіїв з інвалідністю або водіїв, які перевозять осіб з інвалідністю, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, не підтверджено належними доказами.

Будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, відповідачем не надано.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Щодо строків звернення позивача до суду з позовом, то судом досліджувалися матеріали справи №466/1439/20, 466/2066/20 у яких знайшли своє підтвердження показання надані суду, обставин їм не довіряти суду немає, а тому позивач звернувся до суду в межах строку встановленого КАС України.

Керуючись ст. 241-246, 286 КАС України, суд, -

ухвалив :

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії ДП 18 №439680 від 14.01.2020 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1700 гривень, а провадження у справі закрити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області, код ЄРДПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Львів, вул. Перфецького,19.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, а особою, яка не була у судовому засіданні - з моменту отримання копії рішення.

Повний текст рішення складений 07.08.2020.

Суддя П. С. Невойт