Ухвала суду № 90922201, 10.08.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7840/20

1-кс/308/3557/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Деметрадзе Т.Р., при секретарі судового засідання Скраль В.В., за участю прокурора Косаковський В.О., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Піца М.М., перекладача Роман Г.М., розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Філіп М.В., погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Косаковський В.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Словацької Республіки, словака за національністю, уродженця міста Кошіце, Словацької Республіки, не працюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Філіп М.В., за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070030002201 від 08.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 .

Подане клопотання мотивує тим, що 07 серпня 2020 року близько 16 години 40 хвилини ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, спрямованим на відкрите заволодіння чужим майном, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, перебуваючи в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , без застосуванням фізичного насильства до потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрито викрав грошові кошти в розмірі 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) та 700 (сімсот) доларів США, після чого зникли у невідомому напрямку.

08.08.2020 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відносяться до тяжких злочинів, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та приймаючи до уваги, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 .

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Зокрема, прокурор звернув увагу слідчого судді на те, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі до 6 років, він є іноземцем та наголосив, що наведені в клопотанні ризики є дійсними і триваючими, а від так більш м`який запобіжний захід, як тримання під вартою не може їм запобігти.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні вказав на необгрунтованіть та суперечливість врученої підозри, та зауважив, що прокурором не доведено ризики, на які він посилається як на підставу обрання найбільш суворого запобіжного заходу. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний у судовому засіданні пояснив, що того вечора підійшли до жінки, розговорились з нею, та попросили кошти у сумі 1200 доларів США. Вказав, що остання дала їм 15 тис. грн. та 700 доларів США. Вони з ОСОБА_4 вийшли з її помешкання самостійно та ні від кого не тікали. Додав, що хотів повернути кошти та йому дуже шкода, що він так вчинив.

Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення захисника та підозрюваного, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В провадженні СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070030002201 від 08.08.2020 року.

Слідчим суддею встановлено, що 08.08.2020 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров`я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема даними протоколу затримання від 08.08.2020 року, протоколу допиту потерпілої ОСОБА_5 , протоколу огляду місця події від 07.08.2020 року, протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.08.2020 року.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту, як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним у його вчиненні, тобто позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, а також той факт, що він є мешканцем іншої держави та вчинив умисний корисливий злочин за межами місця свого проживання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про основоположні права та свободи та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають можливість обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали, додані слідчим та прокурором до клопотання докази, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів не можуть запобігти вказаним ризикам та дійшов висновку про наявність підстав для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя враховує при цьому обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину – від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і тільки у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинені тяжкого злочину покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених цим Кодексом становить - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто – 63 060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень, і такий буде належним чином гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, на покласти на ОСОБА_3 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із м. Ужгород Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 202,309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою обчислювати з моменту його фактичного затримання, а саме з 22 год. 30 хв. 07 серпня 2020 року по 22 год. 30 хв. 04 жовтня 2020 року.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 63 060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із м. Ужгород Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на наступний рахунок: UA198201720355209001000018501, Банк одержувача – ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код 26213408.

В іншій частині вимог клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.Р. Деметрадзе