Ухвала суду № 90920507, 12.08.2020, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

Справа №338/814/18

12 серпня 2020 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Круль І.В.

за участю:

секретаря судового засідання Дроздюк І.В.

боржника ОСОБА_1

представника боржника ОСОБА_2

представника стягувача Тарновського Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани заяву ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Круль І.В. у справі за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у справі № 338/814/18 за позовом кредитної спілки «Станіславська» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду знаходиться справа за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у справі № 338/814/18 за позовом кредитної спілки «Станіславська» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відвід головуючої судді Круль І.В. у справі за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у справі № 338/814/18 за позовом кредитної спілки «Станіславська» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором посилаючись на те, що ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2020 року, під головуванням судді Круль І.В., безпідставно відмовлено у заяві ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у справі № 338/814/18 за позовом кредитної спілки «Станіславська» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Боржник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 подану заяву підтримали.

Представник стягувача Тарновський Г.М. вважає її безпідставною і такою, що задоволенню не підлягає.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Круль І.В. у справі за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у справі № 338/814/18 за позовом кредитної спілки «Станіславська» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором є безпідставною, виходячи з наступного.

Виходячи з положень частини другої ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, ЄСПЛ, N 33949/02, § 49 - 52, від 09 листопада 2006 року).

Частиною 3 статті 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу, а саме, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

З огляду на викладене, враховуючи викладені підстави відводу у поданій заяві, суд приходить до висновку, що заява боржника ОСОБА_1 про відвід судді Круль І.В. є необґрунтованою та безпідставною, оскільки відповідно до вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, а подана ОСОБА_1 заява не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Круль І.В. у справі за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню у справі № 338/814/18 за позовом кредитної спілки «Станіславська» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча І.В. Круль