Вирок № 90920420, 11.08.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4138/20

Провадження № 1-кп/216/840/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Бутенко М.В.,

за участю: секретаря судового засідання Котенко А.В.,

розглянувши у спрощеному порядку в залі Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040230001280 від 16.07.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Железногорськ -Ілімський, Іркутської області, Російської Федерації, громадянки України, освіта професійно-технічна, не працюючої, заміжньої, має неповнолітню дитину, раніше не судима, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» № 62/95-ВР від 15.02.1995, незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - це діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.

Згідно із затвердженим Постановою Кабінету міністрів України №770 від 06.05.2000 року Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (зі змінами, затвердженими Постановою КМ України №796 від 27.07.2011), (таблиця 2, список №2) метамфетамін віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено.

Згідно з Таблицею №2 невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженою наказом МОЗ від 01.08.2000 зі змінами, внесеними наказом МОЗ від 29.07.2010 № 634, розмір психотропної речовини метамфетаміну від 0,15 г. тягне за собою кримінальну відповідальність.

Так, ОСОБА_1 діючи в порушення вимог вказаного Закону, переслідуючи злочинний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій з незаконного обігу психотропних речовину, у невстановлений слідством час, у невстановленому місці, у невстановленій слідством особи, незаконно придбала невстановлену кількість фрагментів полімерних трубок з психотропною речовиною - метамфетамін, після чого, усвідомлюючи, що кристалічні речовини, що знаходяться у придбаних нею фрагментах пластикових трубочок, запаяних з обох боків, містять психотропну речовину метамфетамін, обіг якого обмежено, стала зберігати їх при собі без подальшої мети збуту іншим особам.

09.07.2020 року, в період часу з 16.06 год. до 16.26 год., знаходячись на території парку Богдана Хмельницького неподалік колишнього приміщення кафе «Поплавок» в Металургійному районі м. Кривого Рогу, в ході огляду місця події, проведеного слідчим СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, в присутності двох понятих жіночої статі, ОСОБА_1 надала із пазухи свого одягу та нижньої білизни, що були одягнені на ній, п`ять фрагментів полімерних трубочок, запаяних з обох боків, з кристалічними речовинами, масою 0,0519 г, 0,0497 г, 0,0520 г, 0.0471 г. 0.0540 г, які згідно висновку експерта № 19/104-17/1/3/528 від 14.07.2020 мстять психотропну речовину - метамфетамін, обіг якого обмежено. Маса метамфетаміну відповідно складає 0,0321 г, 0,0297 г, 0,0336 г, 0,0296 г, 0,0345 г Загальна маса 0,1595 г), який ОСОБА_1 незаконно придбала і зберігала при собі без мети збуту.

Тим самим, встановлена достатність доказів для обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, за ознаками: незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Від прокурора Уца Д.О. надійшло клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_1 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ст. ст. 381, 382 КПК України, просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_1 , яка була представлена захисником адвокатом Умріхіним О.В. надала письмову заяву, в якій обвинувачена свою вину у вчиненні кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення.

Також, у вказаній заяві зазначила, що їй роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

У відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_1 кримінального проступку, дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України.

Згідно з частини 3 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами статей 65-67КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7від 24жовтня 2003року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу винної, яка характеризується позитивно за місцем проживання, раніше не судима, у лікаря-нарколога та лікаря - психіатра не перебувала та не перебуває.

На підставі ст.66 КК України як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття обвинуваченого у вчиненому, яке виразилось в усвідомленні нею своєї провини та засудженні своєї протиправної поведінки, а також активне сприяння в розкритті злочину.

Обставин, згідно з положеннями статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення йому основного покарання у вигляді обмеження волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального Кодексу України (з урахуванням статті 5 КК України щодо зворотної сили закону, що пом`якшує покарання), за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок.

На підставі викладеного, суд, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину та майнового стану обвинуваченої, вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання в виді обмеження волі в межах санкції вищезазначених статей Кримінального Кодексу України, та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання її звільнити з іспитовим строком, поклавши на неї обов`язки передбачені ст. 76 КК України.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цьому кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

З обвинуваченої ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави документально підтверджених процесуальних витрат за проведення судової експертизи, а саме: 1961,40 грн. згідно квитанції № 19/104-17/1/3/528 від 14.07.2020 року.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності дост.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309 КК України і призначити їй покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді 1 (один) рік обмеження волі.

Застосувати статті 75, 76 КК України та у відповідності з цими статтями кримінального закону звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у вигляді обмеження волі, призначеного за цим вироком з випробуванням на строк 1 (один) рік, зобов`язавши її не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_1 , у цьому кримінальному провадженні не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України: 1961,40 гривень - платежу УК у Чечел.р.м. Дніпра/24060300; код отримувача: 37989253; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA848999980000031117115004008, призначення платежу: за експертизу № 19/104-8/2397 від 08.07.2020).

Речові доказі, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів, відповідно до квитанції № 1005-Н/20 (м.к.п. а.с. 29) - знищити.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Головуючий суддя М.В. Бутенко