Рішення № 90919651, 05.08.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

05.08.2020 Єдиний унікальний номер 205/479/20

Єдиний унікальний номер 205/479/20

Провадження № 2/205/672/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Басова Н.В.

за участю секретаря Піменової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 23 січня 2020 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із даним позовом (а.с.1а-12), в якому просить суд стягнути із відповідача на свою користь 27 633,57 грн. - страхового відшкодування, 1 571,71 грн. - пеню, 164,00 грн. - 3% річних від простроченої суми, 2 000,00 грн. - витрати на проведення авто товарознавчої експертизи, що разом складає 31 369,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04 серпня 2019 року за адресою: м. Дніпро, вул. Донецьке шосе сталась ДТП за участю ТЗ марки «ВАЗ 21099», д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та ТЗ марки «KIA RIO», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , власником даного автомобіля є ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.09.2019 року ОСОБА_2 визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідальність водія транспортного засобу - марки «ВАЗ 21099», д/н НОМЕР_1 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована згідно полісу №АМ/5206892 у ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай».

05.08.2019 року ОСОБА_4 , як представник ОСОБА_1 , звернувся до ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» із повідомленням про ДТП, заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок представника позивача ОСОБА_4 та надав весь необхідний пакет документів.

26.11.2019 року та 27.11.2019 року відповідач сплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 70 366,43 грн., без узгодження такого розміру із ОСОБА_1 .

При визначенні розміру страхового відшкодування ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» керувався висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 84-D/57/7 від 27.08.2019 року судового експерта ОСОБА_9 та звітом № 16186 від 11.12.2019 року, складеним ТзОВ ''ЕАК '' Фаворит '', оцінювач ОСОБА_6 .

Позивач зазначає, що на момент виплати страхового відшкодування ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» було відомо, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ "KIA RIO", д/н НОМЕР_2 , перевищувала його ринкову вартість, адже у відповідача був висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 84-D/57/7 від 27.08.2019 року судового експерта ОСОБА_9, тому виплата страхового відшкодування повинна була здійснена згідно із ст. 30 Закону. А також те що, на момент виплати у ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» був відсутній висновок (звіт) вартості КТЗ після дорожньо-транспортної пригоди, який було складено на замовлення ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» лише 11.12.2019 року № 16186 ТзОВ ''ЕАК '' Фаворит '', оцінювач ОСОБА_6 .

На замовлення позивача було проведено автотоварознавчу експертизу судовим експертом Дроздовим Ю.В. Згідно висновку незалежного судового експерта Дроздова Ю.В. № 3408/19/19 від 28.08.2019 року, який особисто був присутній під час огляду пошкодженого ТЗ, сума страхового відшкодування складає 130 369,02 грн.

Максимальний ліміт страхового відшкодування за шкоду заподіяну майну за полісом № АМ/5206892 складає 100 000,00 грн., оскільки ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» було сплачено на користь позивача страхове відшкодування в сумі 70 366,43 грн., то сума недоплаченого страхового відшкодування складає 27 633,57 грн. У зв`язку із тим, що відповідач несвоєчасно виконав обов`язок зі сплати страхового відшкодування позивач вважає, що за період з 10.11.2019 року по 21.01.2020 року відповідач має сплатити пеню в сумі 1 571,71 грн., а також 3% річних в сумі 164,00 грн.

Отже, при визначенні розміру страхового відшкодування ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» керувався висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 84-D/57/7 від 27.08.2019 року судового експерта ОСОБА_9 та Звітом № 16186 від 11.12.2019 року, складеним ТзОВ ''ЕАК '' Фаворит '', оцінювач ОСОБА_6 , які позивач вважає такими, що складені із порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Ухвалою суду від 24 січня 2020 року прийнято позов та відкрито провадження у справі (а.с.94).

Учасники справи про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.ст. 128-129 ЦПК України.

Позивач в судове засідання не з`явився. До суду його представник адвокат - Демарчук М.В., надав письмову заяву, в якій просить справу розглядати без своєї та позивача присутності. Вимоги позову підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в особі свого представника - Головащенка К.Г. , в судове засідання не з`явився. До суду надіслав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.99-102), посилаючись на те, що страховиком своєчасно, у відповідності до вимог законодавства, вжито заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного визначення розміру завданого матеріального збитку з метою здійснення страхової виплати позивачу.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тому з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, що не з`явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Суд, з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, встановив наступне.

Судом встановлено, що 04 серпня 2019 року близько 14-45 год. за адресою: м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, водій ОСОБА_2 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з авто марки «KIA RIO», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який набрав інертного руху і здійснив зіткнення з авто «Toyota Prius» № НОМЕР_3 (на синіх номерах) під керуванням ОСОБА_8 , який стояв попереду на світлофорі.

Внаслідок ДТП спричинено механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.09.2019 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та накладено адміністративне стягнення (а.с.16).

На момент ДТП транспортний засіб «ВАЗ 21099», д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , був застрахований в ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай», страховий поліс № АМ5206892 (а.с.103).

Власником транспортного засобу марки «KIA RIO», д/н НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 (а.с.68).

В серпні 2019 року ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.13,14).

08.11.2019 року ОСОБА_1 зверталась до Нацкомфінпослуг із скаргою на дії ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» щодо затримки виплати страхового відшкодування та проханням направити звіт, на підставі якого було визначено страхове відшкодування (а.с. 20).

26.11.2019 року та 27.11.2019 року ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 70 366,43 грн.

ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» при визначенні розміру страхового відшкодування керувалось висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 84-D/57/7 від 27.08.2019 року судового експерта ОСОБА_9 (а.с. 76-80) та звітом № 16186 від 11.12.2019 року ТзОВ ''ЕАК ''Фаворит'', оцінювач ОСОБА_6 (а.с. 87-88).

Із матеріалів справи встановлено, що судовим експертом ОСОБА_9 при визначенні вартості матеріального збитку завданого власнику ТЗ марки "KIA RIO", д.р.н. НОМЕР_2 , не проведено особистий огляд КТЗ, а калькуляція вартості відновлювального ремонту складена не за результатами технічного огляду КТЗ, чим порушено п. 5.1., 5.5. розділу 5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), яка затверджена спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003р. N 142/5/2092 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р. за N 1074/8395.

Крім того, слід зауважити, що звіт № 16186 від 11.12.2019 року виконаний ТзОВ ''ЕАК '' Фаворит '', оцінювачем ОСОБА_6 вже після здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування, у зв`язку із чим, викликає сумніви у його належності та достовірності.

У свою чергу, оцінювач ОСОБА_6 визначала ринкову вартість пошкодженого автомобіля марки "KIA RIO", д.р.н. НОМЕР_2 , після ДТП з використанням платформи «Автоонлайн» Інтернет аукціону, яка не є належним доказом для визначення ринкової вартості пошкодженого автомобіля, оскільки встановлена таким способом вартість не відповідає Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

На замовлення ОСОБА_1 проведено автотоварознавчу експертизу незалежним судовим експертом Дроздовим Ю.В., за результатами якої складено висновок № 3408/19/19 від 28.08.2019 року, згідно якого вартість транспортного засобу "KIA RIO", д.р.н. НОМЕР_2 , до ДТП складає 183 689,67 грн. та після ДТП - 53 320,65 грн. (а.с. 23-33).

Так, з урахування вказаного висновку експерта, розмір заподіяної шкоди власнику ТЗ "KIA RIO", д.р.н. НОМЕР_2 ,становить 130 369,02 грн. (183689,67 грн. - 53320,65 грн.).

Із вказаного вище висновку вбачається, що судовий експерт Дроздов Ю.В. був особисто присутнім під час огляду КТЗ, його висновок № 3408/19/19 від 28.08.2019 року складено з урахуванням Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, Закону України «Про судову експертизу», Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майнових прав», Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у держаних спеціалізованих експертних установах, комп`ютерної системи для складання ремонтних калькуляцій AUDATEX, типового формуляру AUDATEX по ідентифікації, запчастинам і працезатратам автомобіля, Довідника «Бюлетень авто товарознавця», даних мережі Інтернет.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Згідно із п. 34.4. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

В п. 5.1. розділу 5 Методики визначено, що технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Згідно п. 5.5. розділу 5 Методики - під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.

Із листа Міністерства юстиції України № 611/Л-7729/6.4 від 22.07.2020 року вбачається, що дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України до судового експерта ОСОБА_9 застосовано дисциплінарні стягнення, зокрема, призупинено дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта до закінчення терміну його дії, зобов`язано експерта пройти підготовку за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, та/або майну потерпілого.

При цьому Розділом ІІІ Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено порядок здійснення страхового відшкодування на території України.

Так, пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за № 1074/8395.

Відповідно до ст. 30 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоду. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

При цьому потерпілому, як кредитору, належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності, передбачених ст. 1192 ЦК України підстав.

За ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

За змістом Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Зважаючи на вищезазначене, суд критично ставиться до оцінки розміру шкоди, складеної ТДВ «Страхова компанія Ю.Ес.Ай», оскільки він не відповідає вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за № 1074/8395.

У свою чергу, з огляду на наведене вище суд вважає, що належним і достовірним доказом, який визначає дійсний розмір матеріального збитку при настанні страхового випадку, є висновок № 3408/19/19 від 28.08.2019 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок ДТП визначена в розмірі 130 369,02 грн.

За полісом № АМ/5206892 максимальний ліміт страхового відшкодування за шкоду заподіяну майну складає 100 000,00 грн., оскільки ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» виплачено позивачу 70 366,43 грн., тому сума недоплаченого страхового відшкодуванню складає 27 633,57 грн., що розраховується наступним чином: 100 000,00 грн. - 70 366,43 грн. (виплачене страхове відшкодування) - 2 000,00 грн. (франшиза).

Таким чином, суд приходить до висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача, що стосуються стягнення з відповідача 27 633,57 грн. невиплаченого страхового відшкодування на користь позивача за шкоду заподіяну майну потерпілого, що у свою чергу, становить різницю між вартістю матеріального збитку, що був заподіяний позивачу у результаті пошкодження належного йому транспортного засобу марки "KIA RIO", д/н НОМЕР_2 , та вже виплаченим страховиком відшкодуванням.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені та трьох відсотків річних суд виходить із наступного.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Пунктом 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

09.08.2019 року ТДВ СК «Ю.Ес.Ай» отримало від позивача заяву про виплату страхового відшкодування. Відповідач повинен був виконати обов`язок по сплаті страхового відшкодування строком до 09.11.2019 року включно. Тобто, за період з 10.11.2019 року по 21.01.2020 року ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» повинен сплатити пеню в розмірі 1 571,71 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», положення статті 625 ЦК України не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язанням, яке виникає з договірних зобов`язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).

Пунктом 21 цієї ж постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК).

У зв`язку із невиконанням ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» зобов`язань щодо виплати позивачу страхового відшкодування в повному розмірі, з огляду на положення статті 36 Закону № 1961-IV та статті 625 ЦК України, з відповідача підлягають стягненню три проценти річних, пов`язані з несвоєчасністю виплати страхового відшкодування.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 6-927цс16 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.02.2018 року у справі № 149/344/15-ц.

Виходячи з того, що сума основного зобов`язання складає 27 633,57 грн., то за період з 10.11.2019 року по 21.01.2020 року 3% річних складає 164,00 грн., що підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, суд всебічно та повно дослідивши обставини справи, надані докази та за своїм власним переконанням приходить до висновку про наявність законних та обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, суд враховує, що позовні вимоги належать до задоволення, тому із ТДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай.» належить стягнути на користь позивача судові витрати в сумі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 509, 625, 990, 999, 1166, 1187, 1192 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» про стягнення страхового відшкодування, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай» (ЄДРПОУ - 32404600, місцезнаходження: м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, буд. 4, корп. 6А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування в сумі 27 633,57 грн., пеню - 1 571,71 грн., три відсотки річних в розмірі 164,00 грн., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи - 2 000,00 грн., що в загальній сумі складає 31 369,28 грн. (тридцять одна тисяча триста шістдесят дев`ять грн. 28 коп.).

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." (ЄДРПОУ - 32404600, місцезнаходження: м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, буд. 4, корп. 6А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 серпня 2020 року.

Суддя: Н.В. Басова