Вирок № 90918846, 12.08.2020, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/684/19

1-кп/171/35/20

В И Р О К

іменем України

12 серпня 2020 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чумак Т.А. за участю секретаря судового засідання Жандарук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження: прокурорів Мащука С.А., Михайленко В.О., захисника Захарової М.В., обвинуваченого ОСОБА_1 кримінальне провадження № 22019040000000021, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, у шлюбі не перебуває, працюючого спеціалістом з обслуговування будівель та споруд Апостолівської ЗОСШ № 1, має на утриманні сина, 2017 р.н., раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.110 КК України,

встановив:

Згідно обвинувального акту стороною обвинувачення ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.110 КК України, за наступних обставин:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи користувачем облікового запису « ОСОБА_1 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) соціальної мережі «Вконтакте», за допомогою Інтернет - спільнот « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), «ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), « ІНФОРМАЦІЯ_7 », «ІНФОРМАЦІЯ_8 (ОСОБА_2 )» ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ), « ІНФОРМАЦІЯ_10 » ( ІНФОРМАЦІЯ_11), «ІНФОРМАЦІЯ_12» (ІНФОРМАЦІЯ_13 ), «ІНФОРМАЦІЯ_14» (ІНФОРМАЦІЯ_15) соціальної мережі «Вконтакте» та власного облікового запису, поділяючи злочинні наміри незаконних об`єднань сепаратистського та терористичного спрямування, так званих «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка», ідеї та діяльність яких полягають у створенні суверенного державного утворення - «Новоросія» шляхом незаконного відділення від України її південно-східної частини (Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської, Харківської та Одеської областей), діючи умисно, розуміючи протиправність своїх діянь, допускаючи та бажаючи настання негативних наслідків, за невстановлених особистих мотивів, перебуваючи за місцем реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , розмістив 07.05.2014 о 23:48 год., 15.02.2018 о 18:37 год., 15.05.2018 о 10:18 год. інформаційні графічні та текстові повідомлення антиукраїнського, сепаратистського характеру, що містять у собі заклики до вчинення дій, направлених на зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Дії ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковано за ч.1 ст.110 КК України як розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.110 КК України, не визнав та показав, що жодні дії, що вказані в обвинувальному акті, він не вчиняв. В день проведення обшуку за місцем його проживання його було викликано в райвно, де йому повідомили про вчинення злочину. На вимогу працівників СБУ він надав мобільний телефон, оскільки вважав, що злочину не скоював. Потім був проведений обшук, після обшуку йому надали можливість переодягнутися і його повезли до СБУ в м. Кривий Ріг. В СБУ йому надали текст, який він повинен був прочитати на камеру, що нібито він агент ФСБ та погодився на розповсюдження інформації, але він цього не зробив. Він підписав підозру та визнання своєї вини, бо на нього чинився психологічний тиск з боку працівників СБУ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , крім того, йому не було забезпечено право на захист. Працівники СБУ погрожували йому активістами та під цим тиском його примусили визнати вину. Пости і репости в інтернеті він не розміщував, бо був постійно на роботі. До його комп`ютера та мобільного телефону мали доступ велика кількість людей - дружина, колишня дівчина, крім того, він неодноразово втрачав телефон і цим могла скористатися будь-яка особа. Зі свідком ОСОБА_5 він не знайомий, ніколи з ним не зустрічався і не розмовляв.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного злочину державним обвинуваченням суду надані наступні докази.

Так, допитаний у якості свідка ОСОБА_5 пояснив суду, що особисто з обвинуваченим ОСОБА_1 він не знайомий, але він спілкувався з обвинуваченим у соціальних мережах. Обвинувачений у соціальних мережах в акаунті « ОСОБА_1 » робив заклики до «руського миру», після Іловайська писав, що треба створити ДНР. В акаунті було фото обвинуваченого. Це відбувалося в період з 2014 по 2018 роки. У соціальних мережах він спілкувався на особистій сторінці «ОСОБА_1 », хто був на іншій стороні інтернету, він не бачив. Одного разу, приблизно у 2016 році, він спілкувався з обвинуваченим, який гуляв з дитиною біля парку, а він був зі своїми друзями. Вони хотіли поговорити з обвинуваченим та з`ясувати, що це за позиція у обвинуваченого - «русский мир», але обвинувачений сказав, що це його позиція, що у нього такий світогляд. До обвинуваченого він відчуває ненависть, оскільки обвинувачений за «Русский мир», а у нього із-за таких як обвинувачений загинуло в АТО 16 чоловік, яких він хоронив.

Судом також були досліджені надані прокурором наступні матеріали кримінального провадження, а саме:

-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22019040000000012 від 06.02.2019 року, зі змісту якого встановлено, що до вказаного реєстру внесено відомості про те, що громадянин України ОСОБА_1 та інші невстановлені особи з числа мешканців Дніпропетровської області в соціальних мережах всесвітньої системи Інтернет систематично розповсюджують матеріали, які містять заклики до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22018040000000002 від 11.02.2019 року, зі змісту якого встановлено, що до вказаного реєстру 04.01.2018 року внесено відомості про те, що невстановлені особи з числа мешканців Дніпропетровської області в соціальних мережах всесвітньої системи Інтернет систематично розповсюджують матеріали, які містять заклики до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; 10.05.2018 року внесено відомості про те, що громадяни України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інші невстановлені особи з числа мешканців Дніпропетровської області в соціальних мережах всесвітньої системи Інтернет систематично розповсюджують матеріали, які містять заклики до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; 21.11.2018 року внесено відомості про те, що невстановлені особи з числа мешканців Дніпропетровської області в соціальних мережах всесвітньої системи Інтернет систематично розповсюджують матеріали, які містять заклики до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; 06.02.2019 року внесено відомості про те, що громадянин України ОСОБА_1 та інші невстановлені особи з числа мешканців Дніпропетровської області в соціальних мережах всесвітньої системи Інтернет систематично розповсюджують матеріали, які містять заклики до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22019040000000021 від 12.03.2019 року, зі змісту якого встановлено, що до вказаного реєстру внесено відомості про те, що громадянин України ОСОБА_1 та інші невстановлені особи з числа мешканців Дніпропетровської області в соціальних мережах всесвітньої системи Інтернет систематично розповсюджують матеріали, які містять заклики до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

-повідомлення заступника начальника слідчого відділу Управління СБУ у Дніпропетровській області М. Романчука від 06.02.2019 року заступнику прокурора Дніпропетровської області Кривенку О.І. про початок досудового розслідування кримінального провадження № 22019040000000012 від 06.02.2019 року стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.110 КК України;

-доручення заступника начальника слідчого відділу Управління СБУ у Дніпропетровській області М. Романчука від 06.02.2019 року слідчому вказаного відділу Кузюру Д.С. про проведення досудового розслідування кримінального провадження № 22019040000000012 від 06.02.2019 року стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.110 КК України;

-постанова прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області Мащука С.А. від 08.02.2019 року про об`єднання матеріалів досудового розслідування, відповідно до якої матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22018040000000002 від 04.01.2018 року та № 22019040000000012 від 06.02.2019 року об`єднано в одне провадження за № 22018040000000002;

-постанова прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області Мащука С.А. від 12.03.2019 року про виділення матеріалів досудового розслідування, відповідно до якої з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22018040000000002 від 04.01.2018 року виділені в окреме провадження матеріали стосовно ОСОБА_1 ;

-доручення заступника начальника слідчого відділу Управління СБУ у Дніпропетровській області М. Романчука від ІНФОРМАЦІЯ_32 начальнику відділу у м. Кривому Розі УСБУ у Дніпропетровській області Хмарі Д.М. на проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 22018040000000002 від 04.01.2018 року стосовно ОСОБА_1 ;

-супровідний лист начальника відділу у м. Кривому Розі УСБУ у Дніпропетровській області Хмари Д. від ІНФОРМАЦІЯ_32 начальнику СВ Управління СБУ у Дніпропетровській області Єні І.О. на виконання доручення від ІНФОРМАЦІЯ_32 щодо встановлення та допиту особи;

-супровідний лист начальника відділу у м. Кривому Розі УСБУ у Дніпропетровській області А. Щербака від 04.02.2019 року начальнику СВ Управління СБУ у Дніпропетровській області Єні І.О. щодо доручення в рамках кримінального провадження № 22018040000000002 від 04.01.2018 року;

-клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБУ у Дніпропетровській області Кузюра Д.С. від 18.07.2018 року про надання дозволу слідчому Кузюру Д.С. та слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні № 22018040000000002 від 04.01.2018 року на проведення обшуку за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення предметів та документів, які містять відомості про обставини вчинення злочину, а саме: комп`ютерів, ноутбуків, планшетів, флеш-накопичувачів, сім-карток, карт пам`яті, документальних матеріалів, які містять заклики до зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також записів, у тому числі чорнових, виконаних ОСОБА_1 машинописним та/або рукописним способом, а також інших доказів причетності до вказаної протиправної діяльності інших осіб;

-копія ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Сліщенко Ю.Г. від 19.07.2018 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБУ у Дніпропетровській області Кузюра Д.С. про проведення обшуку та надано дозвіл слідчому слідчого відділу Управління СБУ у Дніпропетровській області Кузюру Д.С., а також слідчим слідчої групи у даному кримінальному провадженні на проведення обшуку за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення предметів та документів: документальних матеріалів, які містять заклики до зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також записів, у тому числі чорнових, виконаних ОСОБА_1 машинописним та/або рукописним способом, а також інших доказів причетності до вказаної протиправної діяльності інших осіб, інших документальних матеріалів та предметів, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні;

-протокол обшуку від 01.08.2018 року, складений слідчим слідчого відділу Управління СБУ у Дніпропетровській області Кузюром Д.С. , який в цей день в період часу з 09 год. 52 хв. до 11 год. 21 хв. за участю співробітників УСБУ ОСОБА_13 та ОСОБА_3 , за участю ОСОБА_1 у присутності понятих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 з використанням технічних засобів - відеокамери SH: 15595/00039623 провів обшук за місцем реєстрації та мешкання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Перед проведенням обшуку ОСОБА_1 запропоновано видати зазначені в ухвалі предмети та документи, на що ОСОБА_1 заявив, що зазначені предмети та документи відсутні, але добровільно надав власний мобільний телефон. У ході проведення обшуку виявлено, що вказане приміщення складається з коридору 1, спальні 1, коридору 2, спальні 2, коридору 3, туалету, кухні, зали. Обшук розпочався з коридору 1, де у вказаній кімнаті було виявлено на шафі біля вікна жорсткий диск: 1.1.Hitachi, P/n: OF12955. Інших предметів та документів у даній кімнаті не було виявлено та вилучено. Після цього всі учасники обшуку пройшли до спальні 1, коридору 2, спальні 2, коридору 3, туалету, кухні. У вказаних кімнатах предметів та документів, що мають значення для кримінального провадження, не було виявлено. Також ОСОБА_1 добровільно надав мобільний телефон марки «ERGO», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 , чорного кольору з флеш-накопичувачем марки Teоn 4 HB та сім-карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 . У вказаному протоколі зазначено, що зі слів ОСОБА_1 зі вказаного мобільного телефону він здійснював вхід до мережі Інтернет для спілкування у соціальній мережі «Вконтакте». Виявлені жорсткий диск та мобільний телефон були вилучені, поміщені до поліетиленового пакету синього кольору, горловина якого перев`язана чорною ниткою, з биркою з відтиском печатки № 13 та підписами учасників обшуку;

-додаток до протоколу обшуку, який міститься у конверті з посвідчувальним написом слідчого СВ УСБУ у Дніпропетровській області Кузюра Д. наступного змісту: «Додатки до протоколу обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_1 від 01.08.2018». Вказаний конверт скріплено стиплером, містить підпис слідчого та відтиск печатки «Для пакетів № 13». При відкритті в судовому засіданні зазначеного конверту встановлено, що у ньому знаходяться DVD- R -диски у кількості 3 штук без будь-яких посвідчувальних написів. Судом за участю головного спеціаліста з інформаційних технологій Апостолівського районного суду ОСОБА_16 було переглянуто вказані DVD- R -диски, при цьому на двох дисках відсутні будь-які файли, на третьому диску наявна папка під назвою «100Media», що створена 30.01.2019 року, в якій знаходяться 7 відеофайлів, які створені 01.01.2017 року в період часу з 23:39 до 23:48 год. Під час перегляду вказаних відеофайлів, загальна тривалість яких складає 09 хвилин 49 секунд, встановлено, що на відеофайлах зафіксовано, як слідчий оголошує протокол обшуку учасникам вказаної слідчої дії та учасники обшуку підписують оголошений протокол, після чого відео фіксування закінчено;

-протокол огляду від 02.08.2018 року з долученими фототаблицями, складений слідчим СВ УСБУ у Дніпропетровській області Кузюром Д.С., який із застосуванням технічних засобів фіксації провів огляд предметів, вилучених в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 . Проведеним оглядом встановлено, що цілісність пакування речей не порушена. Після розкриття пакету встановлено, що в ньому знаходяться: 1) мобільний телефон марки «ERGO», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 , чорного кольору з флеш-накопичувачем марки «Teоn 4 HB» та сім-карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 ; в ході огляду вищевказаного мобільного телефону було виявлено історію відвідування соціальної мережі «Вконтакте» облікового запису « ОСОБА_1 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). У вказаному протоколі огляду слідчим зазначено, що під час проведення обшуку 01.08.2018 за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1 останній повідомив, що він дійсно зі вказаного телефону здійснював вхід до глобальної мережі Інтернет для спілкування у соціальній мережі «Вконтакте»; 2) жорсткий диск марки Hitachi, P/n: OF12955. Після завершення огляду вказані предмети були поміщені до синього поліетиленового пакету, горловина якого перев`язана чорною ниткою та зі стрічкою з підписом слідчого та печаткою «Для пакетів № 13»;

-протокол огляду від ІНФОРМАЦІЯ_32, складений старшим оперуповноваженим в ОВС сектору ЗНД відділу у м. Кривому Розі УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_4, який у зв`язку зі здійсненням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22018040000000002 від 04.01.2018 року провів огляд Інтернет сторінки соціальної мережі «Вконтакте» (обліковий запис « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що належить ОСОБА_1 . У вказаному протоколі зазначено, що огляд проведено з використанням ноутбуку торгової марки «Dell» моделі І1501 (с/н 10483904), при цьому було проведено огляд Інтернет-спільнот: « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), «ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), «ІНФОРМАЦІЯ_8 (ОСОБА_2 )» ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ), « ІНФОРМАЦІЯ_10 » ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), « ІНФОРМАЦІЯ_12» ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ) соціально-орієнтованої мережі «Вконтакте », де виявив інформаційні матеріали, що містять публічні заклики до зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, та спроби вербування найманців з метою використання у збройних конфліктах. Для фіксації зображення екрану ноутбуку (далі - скріншот), за допомогою якого проводився огляд, використовувалась відповідна функція операційної системи шляхом натискання кнопки «PrtSc» та подальшого копіювання збереженого цифрового зображення в пам`яті (буферу обміну) комп`ютера у текст акту огляду. Шляхом запуску програмного засобу під назвою « CyberGhost » (VPN - сервіс) було змінено ІР - адресу доступу до мережі Інтернет (Франція) та здійснено вхід до соціальної мережі «Вконтакте». Далі в протоколі огляду зазначено, що під час перегляду спільнот « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), «ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), «ІНФОРМАЦІЯ_8 (ОСОБА_2 )» ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ), « ІНФОРМАЦІЯ_10 » ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), « ІНФОРМАЦІЯ_12» ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ) було виявлено розповсюдження публікацій та коментарів особи під ніком « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що мають ознаки публічних закликів до зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, та спроби вербування найманців з метою використання у збройних конфліктах, а саме: 1) на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.02.2014 року знаходиться зображення та мовленнєві висловлювання, які заперечують територіальну цілісність України; 2) коментар в спільноті « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (ІНФОРМАЦІЯ_11) під публікацією від 15.05.2018 року о 10:18 - «Какой же ОСОБА_17 БАРАН!! ЗАГНАТЬ ЭТОГО КОЗЛА В КОТЕЛ, ВЗЯТЬ В ПЛЕН И ОБМЕНЯТЬ НА НАШИХ РУССКИХ РЕБЯТ. А вообще хватит сидеть, нужно вставать с диванов брать оружие и отделяться от этой пропавшей страны в состав РФ. НУ что создадим ДОНЕЦКО-КРИВОРОЖСКУЮ НАРОДНУЮ РЕСПУБЛИКУ ?»; 3) коментар у спільноті «ІНФОРМАЦІЯ_14» (ІНФОРМАЦІЯ_15) під публікацією від 15.02.2018 року 18:37 год. - «Урод а не Президент! Уже недолго осталось ждать когда Россия полноценно вмешается и спасет нас от этой нищеты. Народ хватит спать будем молчать никто не услышит!!!»; 4) на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2 від ІНФОРМАЦІЯ_30 та ІНФОРМАЦІЯ_16 від ІНФОРМАЦІЯ_17 була розповсюджена публікація зі спільноти «Русские онлайн», в якій міститься оцінка ЗСУ як армії вбивць і фашистів; 5) розповсюджена публікація ІНФОРМАЦІЯ_18 особи під ніком « ОСОБА_18 » - « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; 6) розповсюджена публікація спільноти « ІНФОРМАЦІЯ_19 » на сторінці « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_20 ) соціальної мережі «Вконтакте» ІНФОРМАЦІЯ_31 « Одесситы встретили ОСОБА_17 с криками « Убийца… »; 7) розповсюджена публікація зі спільноти « Отпор/Пробуждение/Новороссия » на сторінці « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_21 ) соціальної мережі «Вконтакте»; 8) розповсюджена публікація зі спільноти « Донецкая республіка » на сторінці « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_22 ) соціальної мережі «Вконтакте»; 9) ) розповсюджена публікація зі спільноти « Донецкая республіка/Новороссия » на сторінці « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_23 ) соціальної мережі «Вконтакте»; 10) розповсюджена публікація особи з ніком « ОСОБА_19 » на сторінці « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_33 ) соціальної мережі «Вконтакте»; 11 ) розповсюджена публікація зі спільноти « Харьков-Новороссия » на сторінці « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_34 ) соціальної мережі «Вконтакте»; 12) розповсюджена публікація особи з ніком « Россия и МЫ » на сторінці « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_24 ) соціальної мережі «Вконтакте»; 13 ) розповсюджена публікація зі спільноти « Антимайдан. «Юго-Восток. Харьков » на сторінці « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_25 ) соціальної мережі «Вконтакте»; 14) розповсюджена публікація зі спільноти « Наступление Новороссии » на сторінці « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_26 ) соціальної мережі «Вконтакте»; 15 ) розповсюджена публікація зі спільноти « Донбасс. Новости с фронта » на сторінці « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_27 ) соціальної мережі «Вконтакте»; 16 ) розповсюджена публікація зі спільноти « Россия моя родина» на сторінці « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_28 ) соціальної мережі «Вконтакте»; 17 ) розповсюджена публікація зі спільноти « ІНФОРМАЦІЯ_7 » на сторінці « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_29 ) соціальної мережі «Вконтакте»;

-клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБУ у Дніпропетровській області Кузюра Д.С. від 03.08.2018 року про призначення у кримінальному провадженні № 22018040000000002 від 04.01.2018 року судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи та направлення експертам для дослідження копії протоколу огляду спільнот « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), «ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), « ІНФОРМАЦІЯ_7 », «ІНФОРМАЦІЯ_8 (ОСОБА_2 )» ( ІНФОРМАЦІЯ_9) , « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (ІНФОРМАЦІЯ_11), « ІНФОРМАЦІЯ_12» (ІНФОРМАЦІЯ_13 ), « ІНФОРМАЦІЯ_14 » ( ІНФОРМАЦІЯ_15 ) соціальної мережі «Вконтакте» глобальної мережі Інтернет та сторінки соціальної мережі «Вконтакте» « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_32 ;

-копія ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю. від 07.08.2018 року, якою призначено у кримінальному провадженні № 22018040000000002 від 04.01.2018 року судову лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу; згідно вказаної ухвали для дослідження експертам надано копію протоколу огляду спільнот « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), «ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), « ІНФОРМАЦІЯ_7 », «ІНФОРМАЦІЯ_8 (ОСОБА_2 )» ( ІНФОРМАЦІЯ_9) , « ІНФОРМАЦІЯ_10 » ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), « ІНФОРМАЦІЯ_12» (ІНФОРМАЦІЯ_13 ), « ІНФОРМАЦІЯ_14 » ( ІНФОРМАЦІЯ_15 ) соціальної мережі «Вконтакте» глобальної мережі Інтернет та сторінки соціальної мережі «Вконтакте» « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від

ІНФОРМАЦІЯ_32; - довідка Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ про витрати на проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи за висновком № 117 від 21.12.2018, згідно якої сума витрат склала 5148 грн.;

-висновок експерта Зонального експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ в УСБУ у Дніпропетровській області № 117 від 21.12.2018 року, з якого встановлено, що на експертизу надано копію протоколу огляду спільнот « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), «ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), « ІНФОРМАЦІЯ_7 », «ІНФОРМАЦІЯ_8 (ОСОБА_2 )» ( ІНФОРМАЦІЯ_9) , « ІНФОРМАЦІЯ_10 » ( ІНФОРМАЦІЯ_11) , « ІНФОРМАЦІЯ_12» (ІНФОРМАЦІЯ_13 ), « ІНФОРМАЦІЯ_14 » ( ІНФОРМАЦІЯ_15 ) соціальної мережі «Вконтакте» глобальної мережі Інтернет та сторінки соціальної мережі «Вконтакте» « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_32 . Згідно вказаного висновку у наданих на дослідження матеріалах - протоколі огляду спільнот « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), «ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), « ІНФОРМАЦІЯ_7 », «ІНФОРМАЦІЯ_8 ( ОСОБА_2 )» ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ), « ІНФОРМАЦІЯ_10 » ( ІНФОРМАЦІЯ_11), «ІНФОРМАЦІЯ_12 » ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ), « ІНФОРМАЦІЯ_14 » ( ІНФОРМАЦІЯ_15 ) соціальної мережі «Вконтакте» глобальної мережі Інтернет та сторінки соціальної мережі «Вконтакте» « ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_32 наявні висловлювання, що містять послідовне, розгорнуте переконання адресата (тих, до кого безпосередньо звертається автор, та хто ознайомлюється з матеріалами на сторінці в соцмережі) в необхідності позитивного емоційного ставлення до квазідержавного утворення Новоросія: «Это наши достижения! Мир приходит с Новороссией, трудно, постепенно и гарантировано», «Новороссия Любить и защищать», «Слава Донбассу и Новороссии» поруч з негативним ставленням до України та її Збройних Сил: «Скажи нет: - 23 годам бедноты, бардака, хаоса, майданов, фашизма и переворотов», «В городе начались боевые действия против украинских оккупантов», «что украинская армия, это свора фашистских карателей-детоубийц», заклик брати зброю та відділятися від України із подальшим входженням до складу Росії: «А вообще хватит сидеть, нужно вставать с диванов, брать оружие и отделяться от этой пропавшей страны в состав РФ», створювати Донецько-Криворізьку народну республіку: «Ну что создадим ДОНЕЦКО-КРИВОРОЖСКУЮ НАРОДНУЮ РЕСПУБЛИКУ ?», заклик до всіх мешканців Луганська та Донецька прийти на референдум 11 травня для підтримки зміни території України шляхом відділення її частини - Луганської та Донецької областей: «Луганск и Донецк - все на референдум 11 мая!!... Скажи ДА: - свободе, безопасности, миру, достойной жизни и будущему». З огляду на стилістичні особливості досліджуваних матеріалів та характер комунікативної ситуації (розміщення в публічному інформаційному електронному просторі - соціальній мережі Інтернет), виявлені заклики є публічними закликами до зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

-клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБУ у Дніпропетровській області Кузюра Д.С. від 13.08.2018 року про призначення у кримінальному провадженні № 22018040000000002 від 04.01.2018 року судово-технічної експертизи;

-копія ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю. від 04.09.2018 року, якою призначено у кримінальному провадженні № 22018040000000002 від 04.01.2018 року комп`ютерну судово-технічну експертизу; згідно вказаної ухвали для дослідження експертам надано мобільний телефон марки «ERGO», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 , чорного кольору з флеш-накопичувачем марки «Teоn 4 HB» та сім-карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 ; жорсткий диск марки Hitachi, P/n: OF12955;

-довідка Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ про витрати на проведення судово-технічної експертизи за висновком № 178/18 від 18.01.2019, згідно якої сума витрат склала 1884,12 грн.;

-висновок експерта Зонального експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ в УСБУ у Дніпропетровській області № 178/18 від 18.01.2019 року, з якого встановлено, що на експертизу для дослідження надано мобільний телефон марки «ERGO», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 , чорного кольору з флеш-накопичувачем марки «Teоn 4 HB» та сім-карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 ; жорсткий диск марки Hitachi, P/n: OF12955. Згідно вказаного висновку експертом визначено технічні характеристики наданих на дослідження мобільного телефону марки «ERGO», s/n НОМЕР_3 , носія інформації Hitachi, P/n: OF12955, та картки пам`яті формату «microSD» Team; також в ході проведення експертизи встановлено, що на вищевказаному мобільному телефоні наявне наступне програмне забезпечення (інтернет-браузери): Chrome, версія 62.0.3202.84, Opera Mini, версія 33.0.2254.125672; на носії інформації Hitachi, P/n: OF12955, наявне наступне програмне забезпечення (веб-браузери): Google Chrome, версія 61.0.3163/100, Internet Explorer , версія 48.0.2685.39, Opera, версія 48.0.2685.39. Збережених або видалених текстових файлів та графічних матеріалів, що містять у своєму складі наступні ключові слова: « Какой же ОСОБА_17 БАРАН!! ЗАГНАТЬ ЭТОГО КОЗЛА В КОТЕЛ , ВЗЯТЬ В ПЛЕН И ОБМЕНЯТЬ НА НАШИХ РУССКИХ РЕБЯТ. А вообще хватит сидеть, нужно вставать с диванов брать оружие и отделяться от этой пропавшей страны в состав РФ. НУ что создадим ДОНЕЦКО-КРИВОРОЖСКУЮ НАРОДНУЮ РЕСПУБЛИКУ?»; - «Урод а не Президент! Уже недолго осталось ждать когда Россия полноценно вмешается и спасет нас от этой нищеты. Народ хватит спать будем молчать никто не услышит!!!» на наданому на дослідження мобільному телефоні «ERGO», s/n НОМЕР_3 , носії інформації Hitachi, P/n: OF12955, та картці пам`яті формату «microSD» Team не виявлено. В судовому засіданні було оглянуто додатки до висновку експерта щодо історії відвідувань інтернет-сторінок з використанням наданих на дослідження мобільного телефону «ERGO» та носія інформації Hitachi, P/n: OF12955.

В судовому засіданні було допитано експерта ОСОБА_22 , який пояснив, що історія відвідувань інтернет- сторінок, що долучена до наданого ним висновку експерта, містить лише інформацію щодо входу до соціальних мереж в певний час. Зміст повідомлень не можливо побачити та встановити під час дослідження мобільного телефону та носія інформації, наданих на експертизу, оскільки така інформація зберігається на сервері відповідної соціальної мережі, тобто відслідкувати можливо лише інформацію, що об`єкт заходив на сторінку соціальної мережі, але не саму сторінку. При проведенні вказаного виду експертиз неможливо ідентифікувати, яка саме особа виклала повідомлення у соціальній мережі.

За клопотанням сторони захисту були допитані у якості свідка ОСОБА_23 та ОСОБА_24 .

Так, ОСОБА_23 показала суду, що обвинувачений доводиться їй сином. Коли проводився обшук, її не було вдома. Чоловік розповів, що після обшуку сина забрали до СБУ. Син ніколи не розповсюджував плітки про зміну влади та територіальної цілісності держави. Після поїздки до СБУ син розповідав їй, що йому працівники СБУ пригрозили, що він ніколи не побачить своєї дитини, тому він підписав всі папери. Також пояснила, що у 2014-2015 роках син жив у м. Кривий Ріг, де винаймав квартиру, жив з дівчиною на ім`я ОСОБА_25 , яка мала доступ до комп`ютера сина. У 2018 році син проживав вдома з дружиною ОСОБА_26 , двома дітьми, а також з ними проживали вона та чоловік. У 2018 році дружина сина поїхала в Польщу. Комп`ютером, крім сина, користувалися його дружина, а також друзі сина, оскільки на комп`ютері не було пароля.

ОСОБА_24. , допитаний у якості свідка, пояснив, що обвинувачений є його сином, у користуванні сина є комп`ютер, яким, крім сина, користувалися також він, колишня дружина сина та його друзі, так як на комп`ютері не було пароля. Коли проводився обшук, було приблизно 6-7 чоловік. Працівники СБУ прийшли додому для проведення обшуку разом із сином, якого забрали з роботи, говорили, що відправлять сина в АТО, де йому вправлять мізки. В ході обшуку було вилучено мобільний телефон. Після проведення обшуку працівники СБУ забрали сина із собою. Син приїхав ввечері та пояснив, що його обвинувачують у тому, що він щось писав в інтернеті. У 2014 році син проживав у м. Кривий Ріг.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, допитавши свідків обвинувачення та свідків захисту, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.17,22,23 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини поза розумним сумнівом, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи відповідно до вимог ст.321 КПК України здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямувавши судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимог ст.337 КПК України лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд приходить до висновку про необхідність виправдання обвинуваченого ОСОБА_1 за висунутим йому обвинуваченням з наступних підстав.

Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до вимог ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч.ч.1,2,5 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як випливає зі ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., кожна людина, звинувачена в скоєнні кримінального злочину, вважається невинуватою до тих пір, поки його провина не доведена відповідно до закону. Кожна людина при визначенні його громадянських прав і обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і неупередженим судом.

Обов`язком суду є забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначені конституційні гарантії поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції".

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачає, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Таким чином, з моменту ратифікації Конвенції Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов`язання визнати юрисдикцію Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), керуватись його рішеннями та при вирішенні будь-якого питання діяти через призму визнання людини та її прав та свобод найвищою цінністю.

З наведеного витікає, що рішення суду буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.

У справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії" від 6 грудня 1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного)».

Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, про що чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у рішенні по справі "Капо проти Бельгії" від 13 січня 2005 року.

Відповідно до змісту ст.92 КПК України обов`язок доказування покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з положеннями ст.94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Згідно з положеннями ст.17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання) «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Подібне роз`яснення зазначеного принципу надає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, у п.54 рішення від 06.12.2007 р. у справі «Козинець проти України», та Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, висловлене у постанові від 04.07.2018 р. у справі № 688/788/15-к, провадження № 51-597км17.

Судовий вирок, який проголошується ім`ям держави, має бути законним, обгрунтованим і справедливим.

У правовій державі при ухваленні судового рішення не допускається звинувачувальний ухил, по суті якого кожен, хто з`явився перед судом, має бути визнаний винуватим.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

За змістом рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ст.370 КПК України вирок суду має бути законним і обгрунтованим тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.

Згідно ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, суддя і суд встановлюють наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

У відповідності до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийняті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухвалені судового рішення.

Згідно із ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до п.1 ч.2 цієї ж статті суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, обшук житла за адресою: АДРЕСА_1 , 01.08.2018 року був проведений із істотними порушеннями прав обвинуваченого ОСОБА_1 , власника житла ОСОБА_24. та з грубим порушенням порядку проведення такого обшуку.

Так, відповідно до ч.1 та ч.10 ст.236 КПК України ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов`язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.

Зокрема, згідно ч.2 ст.104 КПК України у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Згідно протоколу обшуку від 01.08.2018 року вказана слідча дія проведена слідчим СВ УСБУ у Дніпропетровській області Кузюр Д.С. за участю співробітників УСБУ ОСОБА_13 та ОСОБА_3

Як вбачається з ухвали слідчого судді від 19 липня 2018 року, вказаним судовим рішенням визначено перелік осіб, яким надано дозвіл на проведення обшуку будинку, де проживає ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: слідчому слідчого відділу Управління СБУ у Дніпропетровській області Кузюру Д.С., а також слідчим слідчої групи у даному кримінальному провадженні.

Дозвіл на проведення обшуку іншим особам, в тому числі співробітникам УСБУ, не надавався. Тобто саме слідчий Кузюр Д.С., а також інші слідчі у даному кримінальному провадженні згідно умов дозволу (ухвали слідчого судді) були уповноважені на проведення вказаної слідчої дії, а залучення до проведення обшуку співробітників УСБУ ОСОБА_13 та ОСОБА_3 є порушенням вимог ч.1 ст.236 КПК України.

_Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 466/896/17 від 29 січня 2019 року, який у своїй постанові зазначив наступне: «За змістом ч.1 ст.236 КПК виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається особисто на слідчого чи прокурора і не може бути доручене в порядку п.3 ч.2 ст.40 КПК відповідним оперативним підрозділам. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку мають право запросити спеціалістів, однак це не звільняє їх від обов`язку особистого виконання обшуку. У випадку проведення обшуку іншими особами, окрім слідчого чи прокурора, вказане слід вважати суттєвим порушенням умов обшуку, результати обшуку у відповідності з вимогами ст.ст.86,87 КПК не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень і на них не може посилатися суд при ухваленні обвинувального вироку як на доказ».

Крім того, відповідно до ч.3 ст.236 КПК України перед початком виконання ухвали про дозвіл на обшук житла копія ухвали повинна бути пред`явлена особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, і надана її копія.

Зі змісту клопотання слідчого СВ УСБУ у Дніпропетровській області Кузюра Д. від 18.07.2018 року про надання дозволу на обшук вбачається, що право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_27 .

Допитаний у якості свідка ОСОБА_24. пояснив, що під час проведення обшуку у належному йому будинку за вищевказаною адресою 01.08.2018 року він знаходився вдома, але в порушення приписів ч.3 ст.236 КПК України копія ухвали про проведення обшуку власнику житла ОСОБА_24. пред`явлена не була та не була надана її копія, у протоколі обшуку від 01.08.2018 року відсутні відомості щодо участі ОСОБА_24. під час проведення вказаної слідчої дії, а також відсутні відомості про роз`яснення йому прав, передбачених ст.ст.223,236 КПК України, що є грубим порушенням прав ОСОБА_24. як власника житла.

Крім того, із тексту протоколу обшуку від 01 серпня 2018 року вбачається, що під час слідчої дії проводилася відеозйомка, проте у протоколі обшуку у відповідній графі бланку протоколу про застосування технічних засобів відсутні характеристики технічних засобів та носіїв інформації, що не відповідає вимогам ч.2, п.1 ч.3 ст.104 КПК України, а також відсутні відомості щодо наявності будь-яких додатків до протоколу.

Поряд з тим, суд вважає за необхідне відмітити і те, що відеозапис процесуальної дії, який згідно з положеннями ст.105 КПК України, є додатком до протоколу, має бути належним чином виготовлений, упакований з метою надійного збереження, засвідчений підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовлені та/або вилучені таких додатків, зазначеним нормам закону не відповідає.

Так, у якості додатку до протоколу від 01 серпня 2018 року прокурором надано копію відеозапису обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , який скопійовано на DVD -R - диски у кількості 3-х штук, при цьому вказані DVD - R - диски були надані суду у конверті, що засвідчений лише підписом одного учасника слідчої дії - слідчого Кузюра Д. без засвідчення підписами інших осіб, які брали участь у його виготовлені та/або вилучені.

Окремо слід вернути увагу на те, що під час перегляду в судовому засіданні 27.11.2019 року наданих прокурором DVD - R -дисків у кількості 3-х штук встановлено, що двох дисках «Verbatim» відсутні будь-які файли, на третьому диску «Nanotex» наявна папка під назвою «100Media», що змінена 30.01.2019 року, в якій знаходяться 7 відеофайлів, які створені 01.01.2017 року в період часу з 23:39 до 23:48 год. Під час перегляду вказаних відеофайлів, загальна тривалість яких складає 09 хвилин 49 секунд, встановлено, що на відеофайлах зафіксовано, як слідчий оголошує протокол обшуку учасникам вказаної слідчої дії та учасники обшуку підписують оголошений протокол, після чого відео фіксування закінчено. Відомостей про обставини проведення обшуку в житлі, де проживає ОСОБА_1 , надана прокурором копія відеозапису не містить. Крім того, файли зі вказаною копією відеозапису створені 01.01.2017 року, тобто задовго до проведення обшуку 01.08.2018 року, зі вказаної копії відеозапису не можливо встановити дату та час проведення вказаної слідчої дії.

В судовому засіданні прокурор Мащук С.А. пояснив, що ним до суду надана копія відеозапису обшуку від 01.08.2018 року, під час проведення досудового розслідування ним було переглянуто диски з відеозаписами, на яких зафіксовано перебіг обшуку у будинку обвинуваченого ОСОБА_1 в повному обсязі.

В ході судового розгляду прокурором не було надано до суду оригіналу відеозапису обшуку від 01.08.2018 року та прокурор вважав можливим закінчення судового розгляду на підставі наданих ним доказів.

Таким чином, до протоколу обшуку від 01.08.2018 року не долучено оригіналу носія інформації, на який здійснювався відеозапис обшуку, а вищевказані копії відеозапису містять відомості лише про оголошення протоколу обшуку та його підписання учасниками вказаної слідчої дії та не містять відомостей щодо виявлення та вилучення в ходу обшуку мобільного телефону марки «ERGO» та носія інформації - жорсткого диску Hitachi, P/n: OF12955, крім того, дата створення відео файлів - 01.01.2017 року - суперечить матеріалам справи, відповідно до яких обшук за місцем проживання обвинуваченого проведено 01.08.2018 року.

Відповідно до ч.2 ст.104 КПК України запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід`ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні.

Таким чином, суд доходить висновку, що протокол обшуку від 01 серпня 2018 року складений з порушенням приписів ч.2 ст.104 КПК України, оскільки вказаний протокол містить відомості, що не зафіксовані у записі, відтак, вказані дії та обставини проведення обшуку не можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що згідно наданої копії відеозапису обшук фіксувався протягом 09 хвилин 49 секунд, а згідно протоколу обшуку від 01.08.2018 року вказана слідча дія проводилася з 09-52 год. до 11-21 год., тобто 1 годину 29 хвилин, що свідчить про те, що вказана слідча дія на протязі 1 години 19 хвилин 11 секунд в порушення вимог ч.10 ст.236 КПК України не фіксувалася.

Вищевказані обставини у сукупності свідчать про істотні порушення вимог КПК щодо порядку проведення обшуку у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також, що втручання у право на повагу до приватного життя ОСОБА_24. та ОСОБА_1 було здійснено з порушенням вимог ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв`язку чим фактичні дані, отримані в ході вказаних дій слід визнати відповідно до ч.1 ст.87, п.1 ч.2 ст.87 КПК України недопустимими доказами.

Тому, беручи до уваги вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що протокол обшуку від 01.08.2018 року (а.с.55-58) та копію відеозапису вказаного обшуку (а.с.59) слід визнати недопустимими доказами, оскільки процесуальна дія - обшук будинку, що належить на праві власності ОСОБА_24. та в якому проживає ОСОБА_1 , проведена із істотними порушеннями вимог кримінального процесуального законодавства, а тому протокол обшуку та копія відеозапису цієї процесуальної дії не відповідає критеріям допустимості доказів, визначених в ст. 86 КПК України.

Також, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка закріплює принцип «Плодів отруєного дерева», зокрема, рішення «Гефген проти Німеччини» від 30.06.2008 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, суд визнає недопустимими похідні від протоколу обшуку докази, а саме: протокол огляду від 02.08.2018 року з фототаблицями (а.с.60-74), висновок експерта № 178/18 від 18.01.2019 року (а.с.125-131).

Суд відхиляє клопотання сторони захисту про визнання недопустимим висновку експерта від 18.01.2019 року з підстав не відкриття стороні захисту додатку № 2 до вказаного висновку експерта, оскільки згідно протоколу про надання доступу до матеріалів від 09.04.2019 року (а.с.132) підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику Захаровій М.В. надано доступ до матеріалів кримінального провадження на 193 аркушах та доступ до речових доказів. Факт надання доступу до вказаних матерів підтверджено підписами підозрюваного та захисника, при цьому жодних заяв та зауважень вказаний протокол не містить, що свідчить про безпідставність зазначеного клопотання.

Суд також визнає недопустимим доказом протокол огляду Інтернет сторінки соціальної мережі «Вконтакте» (обліковий запис « ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2) від ІНФОРМАЦІЯ_32 (а.с.75-88) з наступних підстав.

Ч.1 ст.237 КПК України визначено, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення огляд місцевості, приміщення, речей та документів проводять слідчий, прокурор.

Відповідно до ч.4 ст.99 КПК України дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.

Таким чином, приписи зазначених норм свідчать про те, що огляд речей та документів проводять виключно слідчий та/або прокурор, крім того, як оригінал документа визнаються судом копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах, у разі виготовлення цих копій слідчим, прокурором із залученням спеціаліста.

Як вбачається з протоколу огляду від ІНФОРМАЦІЯ_32, огляд Інтернет-сторінки провів та склав відповідний протокол огляду з фіксуванням у ньому скріншотів оглянутих сторінок старший оперуповноважений в ОВС сектору ЗНД відділу у м. Кривому Розі УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_4, при цьому огляд здійснено без залучення спеціаліста. Відтак, вказаний протокол огляду від ІНФОРМАЦІЯ_32 складений з порушеннями приписів ч.1 ст.237 та ч.4 ст.99 КПК України, тому на підставі п.1 ч.2 ст.87 КПК України суд визнає вказаний протокол недопустимим доказом.

Відповідно до принципу «Плодів отруєного дерева» суд визнає недопустимим похідний від вищевказаного протоколу огляду доказ, а саме: висновок експерта № 117 від 21.12.2018 року (а.с.96-119).

Суд відхиляє твердження прокурора про наявність повноважень у старшого оперуповноваженого в ОВС сектору ЗНД відділу у м. Кривому Розі УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_4 для проведення огляду, що підтверджується дорученням оперативному підрозділу від ІНФОРМАЦІЯ_32, як такі, що не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до приписів ч.1 ст.237 КПК України огляд може бути проведено лише слідчим та/або прокурором та відповідно до ч.4 ст.99 КПК України з обов`язковим залученням спеціаліста.

Дані, отримані під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_5 , свідчать лише про відомості спілкування вказаного свідка у соціальній мережі з особою під ніком « ОСОБА_1 », проте самі по собі вказані показання не мають самостійного доказового значення, оскільки не містять відомостей щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.110 КК України, в якому він обвинувачується, а тому відповідно до вимог ст.85 КПК України, не є належним доказом на підтвердження вини останнього.

Будь-яких інших доказів у підтвердження обставин, які підлягають доказуванню по вказаному кримінальному провадженні, у відповідності до ст.91 КПК України, стороною обвинувачення не надано.

Таким чином, органом досудового розслідування не доведено «поза розумним сумнівом» винуватість ОСОБА_1 , оскільки доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Навпаки надані стороною обвинувачення докази ніяк не викривають обвинуваченого у причетності до інкримінованого йому злочину.

Так, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснював про те, що до його комп`ютера та телефону мала доступ велика кількість людей - дружина, колишня дівчина, крім того, зазначав, що він неодноразово втрачав свій телефон, чим могла скористатися будь-яка особа.

З допиту свідків ОСОБА_28 та ОСОБА_23 , допитаних за клопотанням сторони захисту, встановлено, що доступ до мобільного телефону та комп`ютеру, яким користувався обвинувачений, мали і інші особи, зокрема, колишня дівчина сина, колишня дружина ОСОБА_26 та друзі сина.

Вказані свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_24. і ОСОБА_23 прокурором в судовому засіданні не спростовані належними та допустимими доказами.

Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Отже, єдиною підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений КК України, тобто при наявності об`єктивних (об`єкт, діяння, наслідки, причинний зв`язок, час, спосіб, місце, обстановка вчинення злочину) і суб`єктивних (суб`єкт, вина, мотив, мета) ознак, які характеризують певне суспільно небезпечне діяння як злочин.

Частиною 1 ст.110 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій.

Суб`єктивна сторона даного злочину передбачає наявність мети: зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що свідчить про можливість вчинення дій виключно з прямим умислом (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 09.04.2020 року у справі № 336/295/18 та від 17.03.2020 року у справі № 419/2586/18).

Зміст прямого умислу злочину, передбаченого ст. 110 КК України, у формі дій, вчинених з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, утворюють інтелектуальний та вольовий моменти.

Інтелектуальний момент даного кримінального правопорушення передбачає, що суб`єкт злочину має усвідомлювати, що його дії спрямовані на зміну меж території України всупереч встановленому в Конституції України порядку, шляхом незаконного приєднання частини території України до іншої держави чи незаконного набуття частиною території України суверенного статусу; суб`єкт злочину має передбачати суспільно небезпечні наслідки своїх дій, тобто той факт, що частина території України буде відторгнена шляхом незаконного приєднання до іншої держави чи незаконно набуде суверенного статусу.

Вольовий момент характеризується бажанням суб`єкта настання суспільно небезпечних наслідків - незаконного приєднання частини території України до іншої держави чи незаконного набуття суверенного статусу.

Згідно ст.2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою.

Державний суверенітет - це властиве лише державі верховенство на своїй території та незалежність у міжнародних відносинах. Суверенітет визначається самостійністю, повнотою, всезагальністю і виключністю влади держави.

Кожна держава має територію, в межах якої реалізує свій суверенітет.

Територіальна цілісність держави - це складова внутрішнього державного суверенітету, яка передбачає, що всі складові території держави (адміністративно-територіальні одиниці) перебувають у нерозривному зв`язку, характеризуються єдністю і не мають власного суверенітету.

Територіальна недоторканість - це складова зовнішнього державного суверенітету, яка полягає у визнанні іншими суб`єктами міжнародно-правових відносин існуючих меж території України; відсутності зовнішніх загроз посягання на певну частину території України чи Державу в цілому.

У кримінальному провадженні відповідно до положень ст.91 КПК України підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.

Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього кодексу (обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні), покладається на слідчого, прокурора.

Суд визнає, що стороною обвинувачення не доведено належними, допустимими та достатніми доказами винуватості ОСОБА_1 як того вимагає закон.

В судовому засіданні не встановлено факту вчинення ОСОБА_1 дій, метою яких є зміна меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, жодним чином не доведено наявності прямого умислу, як обов`язкової складової складу злочину, спрямованого на настання відповідних наслідків.

Версія обвинувачення за ч.1 ст.110 КК України зводиться до того, що ОСОБА_1 , будучи користувачем облікового запису « ОСОБА_1 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) соціальної мережі «Вконтакте», за невстановлених особистих мотивів, перебуваючи за місцем реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , розмістив 07.05.2014 о 23:48 год., 15.02.2018 о 18:37 год., 15.05.2018 о 10:18 год. інформаційні графічні та текстові повідомлення антиукраїнського, сепаратистського характеру, що містять у собі заклики до вчинення дій, направлених на зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, сторона обвинувачення посилалася на безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, а саме: протоколи проведення слідчих та процесуальних дій, висновки експертів, показання свідка.

Частина доказів, наданих прокурором, визнана судом недопустимими (протокол обшуку від 01.08.2018 з копією відеозапису, протокол огляду від 02.08.2018 з фототаблицями, протокол огляду від 12.07.2018, висновки експертів №№ 117 від 21.12.2018 та 178/18 від 18.01.2019).

Інші докази у своїй сукупності не доводять обставини обвинувачення, що саме ОСОБА_1 створивобліковий запис « ОСОБА_1 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) соціальної мережі «Вконтакте» та був його користувачем, не доведено, що обвинувачений за адресою: АДРЕСА_1 , розмістив 07.05.2014 о 23:48 год., 15.02.2018 о 18:37 год., 15.05.2018 о 10:18 год. інформаційні графічні та текстові повідомлення антиукраїнського, сепаратистського характеру, що містять у собі заклики до вчинення дій, направлених на зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Також не доведено, як зазначалося вище, прямого умислу обвинуваченого на вчинення таких дій та наявності у обвинуваченого мети: зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не надано суду жодних доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 свідомо вчиняв дії, інкриміновані йому за змістом обвинувачення, на зміну меж території або кордонів України всупереч встановленому в Конституції України порядку, безпосередньо діяв саме з цією метою та що такі його дії могли призвести до настання відповідних наслідків.

За відсутності належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій з розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також доказів про прямий умисел ОСОБА_1 на розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, та відповідної мети щодо зміни меж території або державного кордону України висновки сторони обвинувачення про наявність такого умислу і мети є припущенням.

Таким чином, суд, перевіривши докази та даючи їм оцінку за вказаним обвинуваченням, прийшов до висновку, що жодних доказів вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення за ч.1 ст.110 КК України під час досудового розслідування не здобуто та під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано, а обвинувачення ґрунтується на припущеннях, оскільки не доведено належними та допустимими доказами.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Після аналізу наданих суду доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, із врахуванням того, що більша частина доказів визнана судом недопустимими, суд приходить до висновку про не доведення факту причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.110 КК України, через те, що докази були отримані у порушення визначеного КПК України порядку, тому не можуть бути покладені в основу обвинувачення.

Відповідно до вимог ст.ст.22,26 КПК України судом були створені всі умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Прокурор, який приймав участь у судовому засіданні, після дослідження всіх доказів по справі перед оголошенням початку судових дебатів, а також в ході судових дебатів не скористався своїми правами, передбаченими ст.ст.338, 340 КПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.284, п.2 ч.1 ст.373 КПК України у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, не встановлено достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, ухвалюється виправдувальний вирок.

З урахуванням наданих обвинуваченням і досліджених судом доказів, враховуючи, що можливість для збору додаткових доказів вичерпано і не пропонується стороною обвинувачення, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не було надано достатніх, належних, допустимих і беззаперечних доказів, які б в сукупності поза розумним сумнівом підтверджували ту обставину, що обвинуваченим ОСОБА_1 було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.110 КК України, а тому суд прийшов до переконання, що ОСОБА_1 має бути виправданий за недоведеністю його вини в інкримінованому йому злочині поза всяким сумнівом на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України.

Питання про долю речових доказів та документів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Оскільки ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні інкримінованого діяння, підстави для стягнення з нього судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.110 КК України, та виправдати ОСОБА_1 на підставі пункту 2 частини 1 статті 373 КПК України за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

Речові докази - мобільний телефон марки «ERGO», s/n НОМЕР_3 , з флеш-накопичувачем «Teon 4 gb» та сім-карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_4 , носій інформації Hitachi, P/n: OF12955, вилучені під час обшуку, що знаходяться на зберіганні у слідчому відділі УСБУ в Дніпропетровській області, повернути ОСОБА_1 ; ДВД-R- диски у кількості 3-х штук зберігати в матеріалах справи.

Витрати на проведення експертизи покласти на державу.

На вирок може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в строк 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копію судового рішення надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: Чумак Т.А.