
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2020 року м.Чернігів Справа № 620/1642/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3066 про визнання протиправною бездіяльність та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини 3066 (далі - відповідач, Військова частина 3066), в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 20.11.2017 по 18.04.2020; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.11.2017 по 18.04.2020 без утримання суми податку з доходів фізичних осіб.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що при його звільненні з військової служби 20.11.2017 відповідачем не було проведено остаточного розрахунку. Належне при звільнені зі служби грошове забезпечення (зарплату) відповідачем було виплачене на картковий рахунок позивача лише 18.04.2020 відповідно до рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі №620/332/20. Отже, відповідач своєю бездіяльністю порушив права позивача щодо своєчасної виплати усіх належних йому при звільненні сум, як наслідок останній у відповідності до вимог Кодексу законів про працю України, зокрема до статей 116, 117, має право на виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.11.2017 (дата звільнення зі служби) по 18.04.2020 (дата остаточного розрахунку).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому висловив незгоду із заявленими позовними вимогами, оскільки грошова компенсація за не використану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій чинним законодавством не передбачена, але враховуючи рішення Верховного Суду, яке набрало законної сили 15.06.2019 при розгляді зразкової справи від 16.05.2019 №620/4218/18, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі №620/332/20 позивачу було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.11.2017, а також нараховано та виплачено компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період служби з 2015 по 2017 роки. Згідно частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 вказаного Кодексу. При цьому стаття 117 не розповсюджується на правовідносини, що виникають у порядку виконання судового рішення про присудження виплати заробітної плати. Зазначена позиція суду узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.
У відповіді на відзив позивач посилається на практику Верховного Суду, зокрема зазначає, що оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняє відповідний обов`язок роботодавця, то відшкодування, передбачене статтею 117 Кодексу законів про працю України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, у спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такого невиконання, тому числі й після прийняття судового рішення.
Ухвалою суду від 19.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №620/1642/20. Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Згідно копії Витягу з наказу командира Військової частини 3066 «По стройовій частині» від 20.11.2017 №235 припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення прапорщика за контрактом ОСОБА_1 , старшого інструктора (заступника командира взводу - командира відділення) 2 штурмового відділення взводу спеціального призначення патрульної роти 3 стрілецького батальйону (а.с.10).
20.02.2020 Чернігівським окружним адміністративним судом у справі №620/332/20 постановлено рішення, згідно якого вирішено: позов ОСОБА_1 до Військової частини 3066 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі; визнати протиправною бездіяльність військової частини 3066 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.11.2017 та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період служби з 2015 по 2017 рік; зобов`язано Військову частину 3066 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.11.2017; зобов`язано Військову частину 3066 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період служби з 2015 по 2017 рік (а.с.14-17).
Із копії довідки Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» від 06.05.2020 № TS941PJSV9G7QKEG вбачається, що на картковий рахунок позивача 29.03.2019 від Військової частини 3066 надійшли грошові кошти - «зарплата», у сумі 23862,02 грн (а.с.13).
Із копії довідки Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» від 06.05.2020 № STCDN036A4FNCM2U вбачається, що на картковий рахунок позивача 18.04.2020 від Військової частини 3066 надійшли грошові кошти - «зарплата», у сумі 9352,95 грн (а.с.11-12).
Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, що встановлено ч.2 ст.117 КЗпП України.
Судом встановлено, що 20.02.2020 Чернігівським окружним адміністративним судом у справі №620/332/20 постановлено рішення, згідно якого вирішено: позов ОСОБА_1 до Військової частини 3066 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі; визнати протиправною бездіяльність військової частини 3066 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.11.2017 та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період служби з 2015 по 2017 рік; зобов`язано Військову частину 3066 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.11.2017; зобов`язано Військову частину 3066 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період служби з 2015 по 2017 рік (а.с.14-17).
Копіями довідки Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» ві 06.05.2020 № НОМЕР_1 (а.с.13) та довідки Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» від 06.05.2020 №STCDN036A4FNCM2U (а.с.11-12) підтверджується, що від Військової частини 3066 на картковий рахунок позивача надійшли грошові кошти 29.03.2019 у сумі 23862,02 грн та 18.04.2020 у сумі 9352,95 грн.
Верховний Суд в постанові від 28.01.2020 у справі №822/2663/15 яка, в силу положень частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, має враховуватись судом під час прийняття рішення, зазначив про те, що з прийняттям судових рішень, якими присуджено на користь позивача певні суми коштів, статті 116 та 117 КЗпП України не застосовуються, а зобов`язання роботодавців виплатити заборгованість із заробітної плати та компенсацію замінюється на зобов`язання виконати судові рішення на користь позивача, що не регулюється матеріальними нормами трудового права. Тобто, немає обґрунтованих підстав стверджувати, що ці положення КЗпП України передбачають право на отримання компенсації за затримку виплати заробітної плати, що мала місце після того, як її сума була встановлена судом.
Таким чином в даних правовідносинах відсутні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, щодо виплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку належних сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.
А отже, позовні вимоги про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.11.2017 по 18.04.2020 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у позові ОСОБА_1 належить відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини 3066 про визнання протиправною бездіяльність та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина 3066 (вул. Євгена Коновальця,38 м. Київ, 01133 код ЄДРПОУ 08803508).
Повне судове рішення складено 11.08.2020.
Суддя Л.О. Житняк
Судове рішення № 90918073, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 11.08.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 620/1642/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: