Ухвала суду № 90917865, 11.08.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

11 серпня 2020 року Справа № 580/1928/20

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши матеріали заяви про відвід судді в адміністративній справі №580/1928/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання незаконними наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

03 червня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся із позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому позивач просить:

1) скасувати як протиправний наказ Головного управління Національної поліції у Черкаській області від 17.04.2020 №963 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції;

2) скасувати як незаконний наказ ГУНП в Черкаській області від 24.04.2020 №103 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

3) зобов`язати ГУНП в Черкаській області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області;

4) стягнути із ГУНП в Черкаській області на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу виходячи із середньоденного заробітку в сумі 452,16 грн;

5) допустити негайне виконання судового рішення в частині зобов`язання відповідача поновити позивача ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області та стягнення із відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в місячному розмірі.

Ухвалою суду від 02.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Розгляд справи по суті розпочато за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

10 серпня 2020 року від позивача до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява про відвід судді Тимошенко В.П.

Заява про відвід вмотивована незгодою позивача з процесуальними рішеннями судді, а саме з ухвалою суду від 30.07.2020, якою відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, позивач зазначив, що до цього часу судом не вирішена аналогічна заява, яка подана його представником Пилипенком Р.Б.

Таким чином, позивач вважає, що дані обставини вказують на упередженість судді, а тому заявлено відвід.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Статтею 36 КАС України, встановлено підстави відводу (самовідводу) судді, а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Аналізуючи наведені правові норми суд дійшов висновку про безпідставність тверджень позивача, відповідно до яких суддя підлягає відводу через упередженість у цій справі, оскільки як встановлено ст. 36 КАС України процесуальні рішення судді, не може бути підставою для відводу.

Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід не вбачається.

При цьому, слід звернути увагу, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

За таких обставин, суд вважає заяву позивача про відвід судді необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 4 статті 40 КАС України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст. ст. 36-40, 169, 248, 293-297 КАС України, суддя

ухвала:

Визнати необґрунтованою заяву про відвід судді Тимошенко В.П.

У задоволенні заяви про відвід судді в адміністративній справі №580/1928/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання незаконними наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 у справі №580/1928/20 у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, передати для визначення судді, який буде розглядати заяву про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Тимошенко