Рішення № 90917614, 12.08.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

12 серпня 2020 р. справа №520/7102/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мар`єнко Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранової Я.О. від 03.03.2020 року по ВП №60402979 про закінчення виконавчого провадження та зобов`язати продовжити виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем передчасно прийнято рішення про закриття виконавчого провадження від 03.03.2020 року по ВП №60402979, оскільки ухвала Харківського окружного суду від 13.02.2020 року щодо встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення №520/3662/19 від 08.08.2019 року, була оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду, про що свідчить ухвала про відкриття провадження від 12.03.2020 року по поданій апеляційній скарзі.

Ухвалою суду від 06.07.2020 року - замінено відповідача по справі - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на належного - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16).

Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 до 24.04.2020 на усій території України карантин.

На засіданні Кабінету Міністрів України 04 травня 2020 року карантин продовжено до 22 травня 2020 року.

На засіданні Кабінету Міністрів України 20 травня 2020 року карантин продовжено до 22 червня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року №500 карантин продовжено до 31 липня 2020 року.

В подальшому Кабінетом Міністрів України було продовжено строк карантину до 31.08.2020 року

Відповідно до положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), в редакції до прийняття Закону України від 16 червня 2020 року № 693-ІХ - строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114,122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

З 15.07.2020 року по 03.08.2020 рік суддя перебувала у відпустці.

Від відповідача - Баранової Я. , через канцелярію суду, надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Також, представник відповідача просив розглянути справу без його участі.

В судовому засіданні представник позивача Юрко О.Г. підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався, при цьому був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання.

Після надання представником позивача пояснень, письмових доказів, суд перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні, враховуючи, що по даній категорії спорів підлягає застосуванню ч.1 ст.271 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2019 року №520/3662/19 - в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду №520/3662/19 від 08.08.2019 року - апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року скасовано в частині, якою судом відмовлено у задоволенні вимог позивачу про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягають у зниженні з 01 січня 2018 року розміру його пенсії з 89% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення та про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01 січня 2018 року обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розміру, що дорівнює 89% його грошового забезпечення, з виплатою донарахованих сум пенсії, з прийняттям нового судового рішення про задоволення цих вимог.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягають у зниженні з 01 січня 2018 року розміру пенсії ОСОБА_1 з 89% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01 січня 2018 року обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розміру, що дорівнює 89% його грошового забезпечення, з виплатою донарахованих сум пенсії.

Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №520/3662/19 - 19.08.2019 року.

Як вбачається з письмового відзиву відповідача - 24.10.2019 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження №60402979 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа, яка була направлена на адресу боржника.

Згідно листа №33109/032-20 від 05.11.2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області про добровільне виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду №520/3662/19 від 08.08.2019 року, а саме: у серпні 2019 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії у розмірі 89% грошового забезпечення з 01.01.2018 року, доплату за період з 08.08.2019 року по 07.08.2019 рік у сумі 1668,08 грн. проведено у вересні 2019 року, а доплату за період з 01.01.2018 року по 07.08.2019 рік в розмірі 31109,32 грн. буде проведено в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Також, у зазначеному листі відповідач просив закрити виконавче провадження на підставі п.9.ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, станом на 04.12.2019 року рішення суду боржником, в повному обсязі, виконано не було, про що 10.12.2019 року також підтвердив стягувач - ОСОБА_1 , який звернувся до державного виконавця з заявою з проханням звернутись до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення.

За невиконання рішення суду у повному обсязі без поважних причин 04.12.2019 року на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. та зобов`язано виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року №520/3662/19 - заяву старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Баранової Я.О. про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №520/3662/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто заявнику без розгляду на підставі ч.2 ст.167 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року №520/3662/19 - в задоволенні заяви представника позивача про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі №520/3662/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 року відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 по справі № 520/3662/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 року - призначено справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Проте, 03.03.2020 року керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи - відповідач прийшов до висновку, що рішення суду не виконано без поважних причин, а його виконання без участі боржника неможливе, оскільки станом на 03.03.2020 рік боржником не надано доказів повного виконання рішення.

03.03.2020 року державним виконавцем на виконання вимог ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" до Головного Управління Національної поліції у Харківській області направлено повідомлення №60402979 про вчинення кримінального правопорушення.

На підставі вищенаведеного, 03.03.2020 року відповідачем керуючись пунктом 11 частини 1 статті 39 та ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 60402979.

Вважаючи постанову відповідача про закінчення виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" - примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" - виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Частинами 5, 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Нормами пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Стаття 63 Закону України "Про виконавче провадження" - визначає порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Так, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною третьою зазначеної статті Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

З системного аналізу наведених вище норм випливає, що державний виконавець зобов`язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного повного виконання рішення, у зв`язку з чим, наділений повноваженнями щодо накладення штрафів на боржника, повідомлення правоохоронних органів щодо притягнення боржника до відповідальності.

Отже стаття 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що після вжиття вказаних дій, у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, та надіслання до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 березня 2020 року по справі №127/522/17 та від 02.07.2020 року №465/576/17.

Проте, як вбачається з пояснень представника позивача, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі №520/3662/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року №520/3662/19 - в задоволенні заяви представника позивача про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі №520/3662/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Вказана ухвала була оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 року відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 по справі № 520/3662/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 року - призначено справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Другого апеляційного адміністративного суду №520/3662/19 від 27.07.2020 року - апеляційна скарга ОСОБА_1 - залишена без задоволення, а ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року по справі № 520/3662/19 - залишена без змін

Крім того, в обґрунтування відзиву проти позову, відповідач, як суб`єкт владних повноважень лише посилається на те, що в межах даного виконавчого провадження ним проводилась перевірка виконання рішення суду.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Суду не надано достатніх, належних доказів вказаних дій, зокрема, вимог, актів перевірок, листування, звернення, а надано лише лист №33109/032-20 від 05.11.2019 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про часткове виконання рішення суду та посилання на постанови щодо накладення штрафу на боржника від 04.12.2019 року та від 03.03.2020 року.

Відповідно до ст.90 КАС України - суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Також суд виходить з того, що правовідносини сторін, що виникають під час та у зв`язку із виконанням рішення суду, є частиною судового провадження.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції» від 15 березня 2001 року, пункт 68).

Європейський суд з прав людини приділяє особливу увагу тривалості виконання рішення в світлі заходів, вжитих державою для прискорення вирішення внутрішніх систематичних проблем (остаточна ухвала щодо прийнятності у справі «Сокур проти України»; рішення у справах «Півень проти України», «Жовнір проти України», «ОСОБА_5 проти України», «Шмалько проти України», «Ромашов проти України»). У своїх рішеннях Суд зазначає, що, не виконуючи рішення суду, державні органи позбавили положення статті 6 § 1 будь-якого сенсу.

Тобто, невиконання рішення суду, яке набрало законної сили порушує права людини та громадянина, а також принципи закладені в Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Кодексі адміністративного судочинства України та інших Законах, які направлені на захист цих прав. Таке невиконання судових рішень підриває авторитет та довіру до суду та держави в цілому, що є неприпустимим у демократичній і правовій державі.

За таких обставин, суд зазначає, що державний виконавець хоч і мав повноваження на винесення оскаржуваної постанови, проте, як встановлено судом, у нього були відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", а тому постанова про закінчення виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» - у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Крім того, слід зазначити, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року № 640/5248/19 - апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції: «Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Таким чином, станом на час розгляду справи посилання третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду №520/3662/19 від 08.08.2019 року в частині проведення доплати в розмірі 31109,32 грн. в порядку, визначеному постановою КМУ №649, які були взяті до уваги державним виконавцем при прийняті постанови про закінчення виконавчого провадження, не мають нормативного обґрунтування.

Фактично, з закінченням виконавчого провадження та скасування в судовому порядку постанови КМУ №649, позивач позбавлений права на отримання цієї суми за рішенням суду назавжди.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, як протиправної.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача відновити виконавче провадження, суд зазначає, що ч.1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» прямо встановлений обов"язок виконавця винести постанову про відновлення виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, у задоволенні цієї частині позовних вимог належить відмовити, як передчасних.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно до ч.1 ст.2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування постанови - задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Баранової Я.О. від 03.03.2020 року по ВП №60402979 про закінчення виконавчого провадження.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мар`єнко Л.М.